Мікофін 250 мг таблетки №14

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МІКОФІН^®

• Склад
• Лікарська форма
• Фармакотерапевтична група
• Клінічні характеристики
• Показання
• Протипоказання
• Спосіб застосування та дози
• Побічні реакції
• Передозування
• Застосування у період вагітності або годування груддю
• Діти
• Особливості застосування
• Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
• Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
• Фармакологічні властивості
• Фармацевтичні характеристики
• Основні фізикохімічні властивості
• Термін придатності
• Умови зберігання
• Упаковка
• Категорія відпуску
• Виробник
• Місцезнаходження

Склад:

діючі речовини: terbinafine;

1 таблетка містить тербінафіну гідрохлориду еквівалентно тербінафіну 250 мг;

допоміжні речовини: гідроксипропілметилцелюлоза натрію кроскармелоза целюлоза мікрокристалічна (РН 101) целюлоза мікрокристалічна (РН 102) кремнію діоксид колоїдний безводний магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Фармакотерапевтична група.

Протигрибкові препарати для системного застосування. Код АТХ D01B A02.

Клінічні характеристики.

Показання.

Грибкові інфекції шкіри і нігтів спричинені Trichophyton (наприклад T. rubrum T. mentagrophytes     T. verrucosum T. violaceum) Microsporum canis та Epidermophyton floccosum.

1. Стригучий лишай (трихофітія гладкої шкіри трихофітія промежини і дерматофітія стоп) коли локалізація ураження вираженість або поширеність інфекції зумовлюють доцільність пероральної терапії.

2. Оніхомікоз.

Протипоказання.

Гіперчутливість до тербінафіну чи будь-яких допоміжних речовин препарату.

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначений для перорального  застосування.

Дорослим призначають по 1 таблетці 250 мг 1 раз на день.

Тривалість лікування залежить від характеру і тяжкості перебігу захворювання.

Інфекції шкіри

Рекомендована тривалість лікування:

·         дерматофітія стоп (міжпальцева підошовна/типу «мокасини») – 2-6 тижнів;

·         трихофітія гладкої шкіри – 4 тижні;

·         трихофітія промежини –  від 2 до 4 тижнів.

Повне зникнення симптомів інфекції може настати лише через декілька тижнів після виявлення відсутності збудників за допомогою лабораторного контролю.

Інфекції волосистої частини голови

Рекомендована тривалість лікування при грибковому ураженні волосистої частини голови – 4 тижні.

Грибкове ураження волосистої частини голови спостерігається переважно у дітей.

Оніхомікоз

Тривалість лікування для більшості пацієнтів – від 6 тижнів до 3 місяців. Періоди лікування тривалістю менше 3 місяців можуть тривати у пацієнтів з ураженням нігтів на пальцях рук нігтів на пальцях ніг крім великого пальця або у пацієнтів молодшого віку. При лікуванні уражень нігтів на пальцях ніг зазвичай достатньо 3 місяців хоча для деяких пацієнтів може бути потрібним лікування тривалістю 6 місяців або довше. Пацієнтів яким необхідне більш тривале лікування визначають за зниженою швидкістю росту нігтів протягом перших тижнів лікування.

Повне зникнення симптомів інфекції може настати лише через декілька тижнів після виявлення відсутності збудників за допомогою лабораторного контролю.

Особливі популяції

Пацієнти з порушенням функції печінки

МІікофін^® у таблетках не рекомендується застосовувати пацієнтам із хронічним або активним захворюванням печінки.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Застосування Мікофіну^® в таблетках пацієнтам з порушенням функції нирок не було належним чином вивчено і тому не рекомендується цій групі хворих.

Діти.

На сьогодні дані щодо застосування препарату дітям обмежені тому його застосування не рекомендується цій віковій категорії пацієнтів.

Пацієнти літнього віку

Доказів того що для пацієнтів літнього віку потрібно змінювати дозу препарату або що у них відмічаються побічні реакції які відрізняються від таких у пацієнтів молодшого віку немає. У цій віковій групі при застосуванні препарату слід взяти до уваги можливість порушення функції печінки або нирок.

Побічні реакції.

Побічні реакції зазвичай слабко і помірно виражені та мають скороминущий характер.

Розлади з боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія агранулоцитоз тромбоцитопенія анемія панцитопенія.

Розлади з боку імунної системи: анафілактоїдні реакції (у тому числі набряк Квінке) шкірний і системний червоний вовчак анафілактична реакція реакції подібні до симптомів сироваткової хвороби.

Розлади метаболізму та живлення: зниження апетиту.

Психічні розлади: тривога та депресивні симптоми вторинні до розладів смаку.

Розлади з боку нервової системи: головний біль порушення відчуття смаку у тому числі втрата смаку що зазвичай відновлюється через декілька тижнів після припинення прийому препарату. Дуже рідко повідомлялося про тривале порушення смаку що іноді призводить до зниження споживання їжі та значної втрати маси тіла порушення відчуття смаку у тому числі втрата смаку що зазвичай відновлюється через декілька тижнів після припинення прийому препарату. Дуже рідко повідомлялося про тривале порушення смаку що іноді призводить до зниження споживання їжі та значної втрати маси тіла; парестезія гіпестезія запаморочення аносмія включаючи постійну аносмію гіпосмію.

Розлади з боку органів слуху та рівноваги: вертимо туговухість порушення слуху шум у вухах.

Розлади з боку судин: васкуліт.

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкові симптоми (відчуття переповнення шлунка диспепсія нудота біль у ділянці живота діарея) панкреатит.

Розлади з боку печінки та жовчовивідних шляхів: випадки серйозних порушень функції печінки у тому числі печінкова недостатність підвищення рівня ферментів печінки жовтяниця холестаз і гепатит. Якщо розвивається порушення функції печінки лікування необхідно припинити. Дуже рідко надходили повідомлення про серйозну печінкову недостатність (деякі випадки з летальним наслідком або випадки що потребували пересадки печінки). У більшості випадків печінкової недостатності пацієнти мали серйозні основні системні захворювання а причинно-наслідковий зв’язок з прийомом препарату був сумнівним.

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини: нетяжкі форми реакції шкіри (висипання кропив’янка). Серйозні шкірні реакції (наприклад мультиформна еритема синдром Стівенса–Джонсона токсичний епідермальний некроліз). Фоточутливість (наприклад фотодерматоз реакція фотосенсибілізації та поліморфний фотодерматоз). Алопеція. Лікування необхідно припинити якщо на шкірі спостерігаються висипання прогресуючого характеру. Псоріазоподібні висипи або загострення псоріазу. Серйозні шкірні реакції (наприклад гострий генералізований екзантематозний пустульоз).

Розлади з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: реакції з боку скелетно-м’язової системи (артралгія міалгія) рабдоміоліз.

Загальні розлади: нездужання втомлюваність. Грипоподібні захворювання пірексія.

Результати лабораторних досліджень: підвищення креатинфосфокінази крові.

Нижчезазначені небажані реакції систематизуються за класами систем органів.

Розлади з боку імунної системи: анафілактичні реакції реакції подібні до сироваткової хвороби реакції гіперчутливості включаючи алергічні реакції (у т.ч. анафілаксію).

Розлади з боку нервової системи: аносмія у тому числі постійна аносмія гіпосмія гіпоестезія парестезія.

Розлади з боку органів зору: затуманення зору зниження гостроти зору.

Розлади з боку судин: васкуліт.

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту: панкреатит.

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання з еозинофілією та системними симптомами ексфоліативний та бульозний дерматит.

Розлади з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: рабдоміоліз.

Загальні розлади та реакції у місці введення препарату: грипоподібні захворювання.

Дослідження: підвищений рівень креатинфосфокінази крові зміни протромбінового часу (подовження скорочення) у пацієнтів які одночасно приймали варфарин.

Передозування.

Відомо про декілька випадків передозування. При цьому відмічалися головний біль нудота біль в епігастрії і запаморочення. Лікування яке рекомендується у разі передозування включає виведення препарату в першу чергу за допомогою активованого вугілля та за необхідності застосування симптоматичної підтримуючої терапії.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Токсичного впливу препарату на плід та фертильність не виявили небажаних явищ. Застосування препарату вагітним жінкам дуже обмежений тому Мікофін^® не слід застосовувати під час вагітності окрім випадків коли клінічний стан жінки вимагає лікування пероральним тербінафіном та очікувана користь для матері переважає будь-який потенційний ризик для плода.

Тербінафін проникає у грудне молоко і тому жінки які годують груддю не повинні отримувати лікування.

Діти. Досвід застосування препарату дітям віком до 12 років обмежений тому препарат не слід застосовувати цій віковій категорії пацієнтів.

Особливості застосування.

Функція печінки

Мікофін^® в таблетках не рекомендується застосовувати пацієнтам з хронічним або активним захворюванням печінки. Перед призначенням Мікофіну^® в таблетках необхідно оцінити всі вже існуючі захворювання печінки.

Гепатотоксичність може зустрічатись у пацієнтів з попереднім захворюванням печінки та без нього тому рекомендується періодичний моніторинг функції печінки (через 4-6 тижнів лікування). Застосування препарату Мікофін^® в таблетках слід негайно припинити у разі підвищення активності показників функціональних печінкових тестів. У пацієнтів які приймали Мікофін^® в таблетках дуже рідко були зареєстровані випадки серйозної печінкової недостатності (деякі з них мали летальний наслідок або потребували пересадки печінки). У більшості випадків печінкової недостатності пацієнти мали серйозні основні системні захворювання а причинно-наслідковий зв’язок з прийомом Мікофіну^® в таблетках був сумнівним.

Пацієнтів які приймають препарат слід попередити про те що потрібно негайно повідомити лікаря про будь-які ознаки або симптоми що вказують на порушення функції печінки такі як свербіж непояснена постійна нудота зниження апетиту анорексія жовтяниця блювання підвищена стомлюваність правосторонні болі  у верхній частині живота або темний колір сечі чи знебарвлені випорожнення. Пацієнти з цими симптомами повинні припинити застосування тербінафіну перорально а функцію печінки пацієнта потрібно негайно оцінити.

Порушення смаку

При застосуванні препарату повідомлялося про порушення смаку та втрату смаку. Це може призвести до погіршення апетиту втрати маси тіла занепокоєння та депресивних симптомів. Якщо виникають симптоми порушення смаку прийом препарату необхідно припинити.

Порушення нюху

Також повідомлялося про порушення та втрату нюху. Ці порушення можуть зникати після припинення терапії але також можуть бути подовженими (більше 1 року) або постійними. Якщо спостерігається порушення нюху препарат слід припинити.

Депресивні симптоми

Протягом лікування препаратом можуть виникнути депресивні симптоми що може потребувати лікування.

Дерматологічні ефекти

Дуже рідко повідомлялося про появу серйозних реакцій з боку шкіри (наприклад синдром Стівенса-Джонсона токсичний епідермальний некроліз) у пацієнтів які отримували Мікофін^® у таблетках. У разі виникнення прогресуючих висипань на шкірі лікування Мікофіном^® в таблетках потрібно припинити.

Мікофін^® слід застосовувати з обережністю пацієнтам із псоріазом оскільки надходили повідомлення про дуже рідкісні випадки загострення псоріазу.

Гематологічні ефекти

Дуже рідко повідомлялося про патологічні зміни з боку крові (нейтропенія агранулоцитоз тромбоцитопенія панцитопенія) у пацієнтів які отримували Мікофін^® в таблетках. Необхідно оцінити причину виникнення будь-якої патологічної зміни з боку крові у пацієнтів і розглянути питання щодо можливої зміни режиму лікування у тому числі припинення лікування препаратом Мікофін^® у таблетках.

Дослідження фармакокінетики разової дози препарату у пацієнтів із захворюваннями печінки показали що кліренс Мікофіну^® може бути скорочений приблизно на 50 %.

Ниркова функція

Застосування Мікофіну^® в таблетках пацієнтам з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв або рівень креатиніну в сироватці крові більше 300 мкмоль/л) не було вивчено належним чином і тому не рекомендується.

Інше

Слід застосовувати з обережністю пацієнтам із червоним вовчаком оскільки надходили повідомлення про дуже рідкісні випадки загострення червоного вовчака.

Здатність впливати  на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Даних про вплив препарату на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами немає. Пацієнтам у яких з’являється запаморочення як небажаний ефект на застосування препарату слід уникати керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії.

Вплив інших лікарських засобів на тербінафін

Кліренс тербінафіну у плазмі крові може бути підвищений препаратами що індукують метаболізм і може бути знижений  препаратами що інгібують цитохром Р450. У разі необхідності супутнього лікування такими препаратами дозування Мікофін потрібно коригувати відповідним чином.

Лікарські засоби що можуть збільшити вплив або плазмові концентрації тербінафіну

Циметидин знижував кліренс тербінафіну на 30 %.

Флуконазол збільшував показники C_max і AUC тербінафіну на 52 % і 69 % відповідно у зв’язку з гальмуванням ферментів CYP2C9 і CYP3A4. Таке ж збільшення показників може спостерігатися при одночасному застосуванні з тербінафіном препаратів що пригнічують CYP2C9 і CYP3A4 таких як кетоконазол та аміодарон.

Лікарські засоби що можуть знизити вплив або плазмові концентрації тербінафіну

Рифампіцин збільшував кліренс тербінафіну на 100 %.

Вплив тербінафіну на інші лікарські засоби

Тербінафін має незначний потенціал для пригнічення або посилення кліренсу препаратів які метаболізуються за участю системи цитохрому Р450 (наприклад терфенадину тріазоламу толбутаміну або пероральних контрацептивів) за винятком тих препаратів що метаболізуються за участю CYP2D6. Тербінафін не впливає на кліренс антипірину або дигоксину. Жодного впливу тербінафіну на фармакокінетику флуконазолу не спостерігалося. До того ж не спостерігалося жодної клінічно значущої взаємодії між тербінафіном та супутньо застосовуваними лікарськими засобами з можливим потенціалом взаємодії такими як ко-тримоксазол (триметоприм і сульфаметоксазол) зидовудин або теофілін. Були зареєстровані деякі випадки порушення менструального циклу (міжменструальна кровотеча і нерегулярний менструальний цикл) у пацієнток які приймали препарат одночасно з пероральними контрацептивами хоча частота цих порушень залишається в межах частоти побічних реакцій у пацієнтів які приймають тільки пероральні контрацептиви.

Лікарські засоби вплив або плазмові концентрації яких може підвищити тербінафін:

Тербінафін зменшував кліренс кофеїну який вводився внутрішньовенно на 21 %.

Тербінафін пригнічує CYP2D6 – опосередкований метаболізм. Ці дані можуть бути клінічно важливими для пацієнтів які отримують лікарські засоби що метаболізуються за участю CYP2D6 такі як трициклічні антидепресанти (TCAs) бета-блокатори селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну (SSRIs) антиаритмічні препарати (включаючи клас 1А 1В та 1С) та інгібітори моноаміноксидази (MAO-Is) типу B у разі коли препарат що застосовується має малий діапазон терапевтичної концентрації.

Тербінафін зменшував кліренс дезипраміну на 82 %.

Пацієнти у яких процеси метаболізму декстрометорфану (протикашльового препарату і маркерного субстрату CYP2D6) проходили швидко тербінафін збільшував коефіцієнт метаболічної взаємодії декстрометорфану/декстрорфану в сечі у середньому в 16-97 разів. Таким чином застосування тербінафіну може призводити до зміни статусу швидких метаболізаторів CYP2D6 на статус повільних метаболізаторів.

Лікарські засоби вплив або плазмові концентрації яких може знизити тербінафін: тербінафін збільшував кліренс циклоспорину на 15 %.

У пацієнтів які отримували тербінафін одночасно з варфарином   рідко були зареєстровані зміни показників Міжнародного нормалізованого відношення (INR) та/або протромбінового часу.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тербінафін є аліламіном який має широкий спектр дії проти грибкових інфекцій шкіри волосся і нігтів спричинених такими дерматофітами як Trichophyton (T. rubrum T. mentagrophytes T. verrucosum T. tonsurans T. violaceum) Microsporum (Microsporum canis) Epidermophyton floccosum і дріжджові гриби роду Candida (Candida albicans) та Pityrosporum. У низьких концентраціях тербінафін чинить фунгіцидну дію відносно дерматофітів пліснявих і деяких диморфних грибів. Активність щодо дріжджових грибів залежно від їхнього виду може бути фунгіцидною або фунгістатичною.

Тербінафін специфічно спричиняє ранній етап біосинтезу стеринів у клітині гриба. Це призводить до дефіциту ергостеролу і до внутрішньоклітинного накопичення сквалену що спричиняє загибель клітини гриба. Дія тербінафіну здійснюється шляхом інгібування ферменту скваленепоксидази у клітинній мембрані гриба. Цей фермент не належить до системи цитохрому Р450.

При застосуванні внутрішньо препарат накопичується у шкірі волоссі і нігтях у концентраціях що забезпечують фунгіцидну дію.

Фармакокінетика. Після перорального застосування з урахуванням метаболізму після першого проходження через печінку тербінафін добре абсорбується (> 70 %) а абсолютна біодоступність тербінафіну  становить приблизно 50 %.

Ефективний період напіввиведення приблизно становить 30 годин. Їжа мало впливає на біодоступність тербінафіну (підвищення  площі під кривою приблизно на 20 %) що не потребує коригування дози.

Тербінафін активно зв’язується з протеїнами плазми крові (99 %). Він швидко дифундує через дерму та концентрується у ліпофільному роговому шарі. Тербінафін також виділяється у підшкірно-жировій клітковині і досягає високих концентрацій у волосяних фолікулах волоссі та шкірі. Доведено що тербінафін розподіляється у нігтьові пластинки протягом перших тижнів після початку терапії.

Тербінафін швидко  метаболізується за участі не менше семи ізоферментів цитохрому Р450. Не виявлено змін рівноважної концентрації тербінафіну у плазмі крові залежно від віку але у пацієнтів із порушенням функції нирок або печінки може бути уповільнена швидкість виведення препарату що призводить до вищих концентрацій тербінафіну у крові.

Внаслідок біотрансформації тербінафіну утворюються метаболіти що не мають протигрибкової активності і виводяться переважно з сечею.

Фармакокінетичні дослідження разової дози у пацієнтів з нирковим ураженням (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) або з раніше існуючими захворюваннями печінки показали що кліренс тербінафіну може знизитися приблизно на 50 %.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білі круглі таблетки з лінією розлому з одного боку.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 14 таблеток у блістері по 1 або 2 блістери у картонній упаковці.

По 4 таблетки у блістері по 1 блістеру у картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

НОБЕЛ ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.

Місцезнаходження.

Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже Туреччина.