10 ключових факторів ризику раку шийки матки, про які варто знати кожній жінці

• Медичні фактори ризику раку шийки матки
• Поведінкові фактори ризику розвитку РШМ
• Соціальні та психоемоційні фактори
• Що допомагає знизити ризик раку шийки матки

Рак шийки матки (РШМ) залишається одним із найпоширеніших онкологічних захворювань серед жінок. Водночас це одна з тих форм раку, які можна вчасно виявити та попередити, якщо знати фактори ризику і регулярно проходити обстеження.

Медики наголошують: якщо у жінки віком від 21 до 35 років під час опитування виявляють один або кілька факторів ризику, її направляють на додаткову діагностику. Жінкам віком від 30-35 до 55 років рекомендовано проходити обов’язковий скринінг – ПАП-тест або ПЛР-тест – раз на 10 років. А жінкам від 25 років, які живуть з ВІЛ, – кожні п’ять років. Навіть якщо результати аналізів негативні, лікарі обов’язково пояснюють, які чинники можуть у майбутньому підвищити ризик розвитку раку шийки матки і на що жінка може вплинути сама.

Отже, які фактори ризику пов’язані з раком шийки матки? За даними Центру громадського здоров’я, усі фактори ризику РШМ умовно поділяють на три великі групи:

• медичні;
• поведінкові;
• соціальні.

Розглянемо кожну з них детальніше.

[banner]

Медичні фактори ризику раку шийки матки

1. Вірус папіломи людини та імунодефіцитні стани. Наявність вірусу папіломи людини (ВПЛ) – головний пусковий механізм розвитку раку шийки матки. Якщо жінка також має ВІЛ/СНІД або інші стани, що послаблюють імунітет, організм гірше контролює вірус. У результаті ВПЛ може довго перебувати в клітинах шийки матки, провокуючи передракові зміни.
2. Інфекції, що передаються статевим шляхом. Хламідіоз, гонорея та інші ІПСШ створюють хронічне запалення і додатково знижують захисні сили організму. Це значно підвищує ризик зараження ВПЛ і ускладнює перебіг інфекції.
3. Рак шийки матки в родинному анамнезі. Якщо у близьких родичок був діагностований РШМ, ризик зростає. Причина – можливі спадкові мутації, які роблять клітини шийки матки більш чутливими до впливу ВПЛ та онкологічних змін.
4. Повторне лікування дисплазії шийки матки. Лікування дисплазії часто передбачає видалення атипових клітин. Проте багаторазові втручання можуть травмувати тканини, змінювати епітелій і підвищувати ймовірність розвитку злоякісного процесу в майбутньому.

Поведінкові фактори ризику розвитку РШМ

1. Ранній початок статевого життя. Початок статевого життя до 18 років пов’язаний із вищим ризиком інфікування ВПЛ. У молодому віці імунна система ще не повністю сформована, а використання бар’єрних методів контрацепції часто ігнорується.
2. Рання вагітність. Вагітність до 20 років може призводити до гормональних змін, хронічного запалення та порушень клітинного оновлення в шийці матки, що створює ґрунт для передракових змін.

Соціальні та психоемоційні фактори

1. Куріння. Жінки, які курять, майже вдвічі частіше стикаються з раком шийки матки. Токсини з сигарет знижують імунітет, підтримують хронічне запалення і заважають організму ефективно боротися з ВПЛ.
2. Низький соціально-економічний рівень. Обмежений доступ до медицини означає відсутність регулярних оглядів, скринінгу та своєчасного лікування передракових станів. У результаті хворобу часто виявляють уже на пізніх стадіях.
3. Насильство щодо жінки. Сексуальне, домашнє або інше насильство підвищує ризик РШМ одразу з кількох причин. Це і травми статевих органів, і підвищена ймовірність інфікування ВПЛ, і хронічний стрес, і відсутність регулярної медичної допомоги.
4. Хронічний стрес та шкідливі умови праці. Тривалий стрес підтримує високий рівень кортизолу, який пригнічує імунну систему та впливає на гормональний баланс, зокрема рівень естрогену. А робота в умовах впливу канцерогенів може спричиняти мутації клітин і запуск злоякісних процесів.

Що допомагає знизити ризик раку шийки матки

Розуміння факторів ризику – це перший крок до профілактики. Лікарі наголошують: значно зменшити ймовірність розвитку раку шийки матки можуть:

• вакцинація проти ВПЛ;
• регулярний скринінг;
• своєчасне лікування передракових станів;
• відмова від куріння;
• турбота про психоемоційне здоров’я.