Що таке стрептокок і чим він небезпечний

• Що таке стрептокок
• Які є види стрептокока
• Як передається стрептокок
• Симптоми стрептококової інфекції
• Як діагностують стрептокок
• Як лікувати стрептококову інфекцію

Стрептокок – це поширений мікроорганізм, який може мирно існувати в організмі людини або ж провокувати серйозні захворювання. Усе залежить від його виду, кількості та стану імунної системи. Розказуємо простими словами, що це за бактерія, як вона передається та чим може загрожувати здоров’ю.

Що таке стрептокок

Стрептококи (Streptococcus) – це кулясті грампозитивні бактерії, які під мікроскопом виглядають як ланцюжки з дрібних кульок. Невелика їх кількість входить до складу нормальної мікрофлори носоглотки, кишківника та шкіри й не викликає проблем.

Однак за сприятливих умов (ослаблення імунітету, пошкодження шкіри або слизових) ці бактерії можуть перетворитися на агресивного збудника інфекцій. Вони здатні викликати такі хвороби:

• фарингіт і ангіну;
• пневмонію;
• отит і синусит;
• інфекції шкіри;
• ендокардит.

Які є види стрептокока

Існує багато штамів стрептококів, але лише частина з них небезпечна для людини. Ось найнебезпечніші:

• Streptococcus pyogenes (викликає ангіну, скарлатину, інфекції шкіри, ревматичні ускладнення);
• Streptococcus agalactiae (небезпечний для новонароджених, може спричиняти сепсис і менінгіт);
• Streptococcus pneumoniae (причина пневмонії, отиту, синуситу, менінгіту).

Класифікація стрептококів за гемолізом:

1. Альфа-гемолітичні. Можуть спричиняти стоматологічні проблеми, гнійні інфекції та ендокардит.
2. Бета-гемолітичні. Найагресивніші. Викликають хвороби горла, шкіри, серця, нирок та ревматичні ускладнення.
3. Гамма-гемолітичні. Рідше викликають інфекції, але можуть бути причиною ендокардиту та менінгіту.
4. Окремо виділяють ентерококи, які здатні провокувати інфекції сечовивідних шляхів і шлунково-кишкового тракту.

[banner]

Як передається стрептокок

Основне джерело інфекції – це людина-носій. Навіть без симптомів вона може заражати інших.

Основні шляхи передачі:

• повітряно-крапельний (кашель, чхання, розмова);
• контакт через рани або слизові;
• побутові предмети (посуд, рушники, ручки дверей);
• заражені продукти (молоко, яйця, немиті овочі);
• поцілунки та тісний контакт;
• від матері до дитини під час пологів.

Де найчастіше відбувається зараження? Ризик «підчепити» стрептокок зростає у місцях скупчення людей, а саме:

• лікарні та поліклініки;
• школи й дитячі садки;
• громадський транспорт і торгові центри;
• спортивні секції;
• побутові умови зі спільними речами.

Також небезпеку становлять неправильно збережені продукти харчування, особливо в теплі та вологості.

Симптоми стрептококової інфекції

Симптоми стрептококу залежать від ураженого органу, але найчастіше спостерігаються такі прояви інфекції:

• біль у горлі та труднощі при ковтанні;
• підвищена температура, озноб;
• слабкість, головний біль;
• збільшені лімфовузли;
• висип і свербіж шкіри;
• гнійні ураження або виразки;
• біль у животі, нудота.

У тяжких випадках можливі некроз тканин, великі пухирі та сильні набряки.

Як діагностують стрептокок

Якщо є підозра на інфекцію, варто звернутися до сімейного лікаря. Діагностика може включати:

• загальний і біохімічний аналіз крові;
• аналіз сечі;
• бактеріологічний посів мазків із горла, носа або шкіри;
• тест на чутливість до антибіотиків;
• за потреби – УЗД, КТ або МРТ

Як лікувати стрептококову інфекцію

Основою лікування стрептококу є антибактеріальна терапія, яку підбирає виключно лікар. Антибіотики можуть застосовуватися у таблетках або капсулах, у вигляді ін’єкцій, місцево (мазі, креми, спреї). Щоб уникнути порушення мікрофлори, часто призначають пробіотики.

Як захиститися від стрептокока? Щоб знизити ризик зараження, важливо дотримуватись простих профілактичних дій, а саме:

• регулярне миття рук;
• відмова від спільних предметів гігієни;
• дезінфекція поверхонь;
• зміцнення імунітету;
• своєчасне лікування хронічних хвороб;
• вакцинація проти пневмококової інфекції.

Стрептокок – не завжди ворог, але за певних умов він може стати причиною серйозних захворювань. Уважне ставлення до симптомів, своєчасна діагностика та прості правила гігієни допомагають уникнути ускладнень і зберегти здоров’я.