МОЗ: лікувальна фізкультура неефективна
Чому ЛФК – це не реабілітація.
У Міністерстві охорони здоров’я назвали ЛФК «не дуже ефективною радянською практикою» і пояснили, чому пацієнтам краще не використовувати лікувальну фізкультуру. Замість ЛФК експерти рекомендують обрати мультидисциплінарну активну реабілітацію».
«На перший погляд активна реабілітація та ЛКФ – «брати-близнюки»: схожі зовні, проте зовсім різні всередині. Перша прийшла з розвинених країн, друга дісталась у спадок від Радянського Союзу», – кажуть у МОЗ.
Що таке ЛФК?
ЛФК – це чітка система з визначеними періодами і різними режимами фізичної активності (ліжковий, напівліжковий, вільний). Основне у лікувальній фізкультурі – це фізичні вправи, серед яких:
- ранкова та лікувальна гімнастика;
- пішохідні прогулянки (теренкур);
- плавання.
[banner]
«ЛКФ схожа на сучасну реабілітацію. Втім, різниця є. Й вона настільки суттєва, що має неабиякий вплив на ефективність відновлення втрачених функцій організму пацієнта», – пояснюють у МОЗ.
Чим ЛФК відрізняється від реабілітації?
Головна відмінність ЛФК від реабілітації – підходи до відновлення людини. ЛФК не враховує індивідуальних особливостей пацієнта, його потреб. Активна реабілітація ж повністю «підлаштована» під фізичний стан конкретної людини.
Безкоштовні обстеження для ветеранів
«Наведемо банальний приклад: обмеження руху розгинання коліна під час ходи може у трьох чи більше пацієнтів виглядати однаково. Втім, причини в усіх різні. В одному випадку йдеться про слабкість м’язів передньої поверхні стегна, в другому – про контрактуру м’язів задньої поверхні стегна, в третьому – про біль, набряк, м’язовий спазм тощо. В ЛФК на це не зважають», – розповідають у міністерстві.
При доказовому активному відновленні (реабілітації) фахівці діагностують, що саме стало причиною порушення руху, пояснюють це пацієнтові. Далі – розробляють індивідуальний план вирішення проблеми з урахуванням усіх його особливостей.
Як працюють фахівці з ЛФК? Зазвичай вони «наосліп» призначають ходьбу, при цьому не враховуючи потреб у ортезуванні – ортопедичних виробах для покращення мобільності, коригування, зменшення болю чи профілактики та покращення роботи опорно-рухового апарату. Також не враховується необхідна індивідуальна робота з групою тих чи інших м’язів.
«Саме ці фактори, в поєднанні з відмінностями в підходах, й схиляють шальки терезів на бік мультидисциплінарної активної реабілітації. І хоча ЛФК складно назвати абсолютно недієвою, цей метод безнадійно застарів», – підсумовують у МОЗ.
ВАЖЛИВО! Нагадаємо, що для безкоштовної реабілітації в амбулаторних умовах пацієнту достатньо узяти електронне направлення у сімейного (чи профільного) лікаря.
Якщо необхідна реабілітація у стаціонарі, потрібне електронне направлення лишу у профільного лікаря. Така послуга також доступна, коли пацієнта переводять з одного медзакладу до іншого або в інше відділення.
У стаціонарі реабілітація повинна тривати не менше 14 днів (від трьох годин на добу). Якщо це два і більше напрямів – від 21 дня. У амбулаторних умовах пацієнт може розраховувати на інтенсивну реабілітацію тривалістю понад 14 днів (час – більше години на добу).