Інсулінорезистентність: причини, симптоми, лікування

Що таке інсулінорезистентність і чому вона розвивається?

У чому небезпека інсулінорезистентності
Фото из открытых источников

Згідно досліджень, сьогодні біля 1 мільярда людей у світі страждають на ожиріння, тобто кожен третій має зайву вагу. Багато лікарів вважають це епідемією і попереджають: зайва вага – фактор ризику розвитку цукрового діабету, серцево-судинних захворювань та інсультів. Інсулінорезистентність – головна проблема, що призводить до таких наслідків.

Що таке інсулінорезистентність

Інсулін – це важливий для організму гормон, який виробляє підшлункова залоза. Головна його функція – взаємодія з глюкозою, аби клітини отримували енергію. Також інсулін сприяє виробленню нових клітин і їхньому поділу, продукує ферменти, що нормалізують рівень холестерину у крові. Тобто інсулін відповідає за такі функції в організмі:

[banner]

Рівень інсуліну в організмі напряму залежить від рівня глюкози. Він вдвічі підвищується одразу після їжі, «відкриваючи» клітини, аби вони отримали енергію (глюкозу).

Якщо інсуліну недостатньо, глюкоза так і залишається у крові, розвивається гіперглікемія. Хронічна гіперглікемія – це і є цукровий діабет, що негативно впливає на нервову систему, судини, нирки, очі та кінцівки.

Інсулінорезистентність – це стан, коли м’язи, жирова тканина та печінка не можуть нормально засвоювати глюкозу. Підшлункова залоза намагається це «виправити», продукуючи все більше й більше інсуліну. Спочатку це працює, але з часом підшлункова виснажується, а організм перестає бути чутливим до інсуліну. Що відбувається? Людина постійно відчуває голод і їсть все більше й більше – це провокує набір жирової тканини і підвищення рівня холестерину. Розвивається непереносимість глюкози, а потім – діабет другого типу.

Як швидко понизити цукор у крові

Чому виникає інсулінорезистентність

Головна причина інсулінорезистентності – це те, що клітини тіла не можуть більше накопичувати цукор, оскільки переповнені. Фактори ризику виникнення інсулінорезистентності:

Якщо раціон людини в основному складається з простих вуглеводів (солодощі, випічка, макарони, картопля тощо), рівень цукру в крові постійно високий – посилено виробляється інсулін. А якщо людина ще й не має ніяких постійних фізичних навантажень – росте вага тіла, підвищується рівень холестерину, що підвищує ймовірність діабету та серцево-судинних захворювань.

Виявити метаболічний синдром на ранньому етапі допоможе проста вимірювальна стрічка – достатньо просто знати об’єм своєї талії. Дослідження показали, що інсулінорезистентність часто є у жінок з об’ємом талії понад 88 см і у чоловіків, талія яких – більша за 102 см. Тобто основна проблема – це ожиріння. Але надмірна вага – це не лише неправильне харчування і малорухливий спосіб життя. Часто ми набираємо зайві кілограми й на фоні стресу, бо гормон стресу кортизол теж викликає інсулінорезистентність.

Чим небезпечне ожиріння печінки

Симптоми інсулінорезистентності

Щоб запідозрити у себе інсулінорезистентність, зверніть увагу на такі симптоми:

Що таке предіабет і як його визначити

Наслідки інсулінорезистентності

Ожиріння, гіпертонія, високий холестерин і інсулінорезистентність – явища, що тісно пов’язані між собою. Інсулінорезистентність негативно впливає на увесь організм, зокрема, провокує розвиток атеросклерозу і захворювання серця та судин.

  1. Серце. Через проблеми з коронарними артеріями розвивається стенокардія, а згодом – інфаркт міокарду.
  2. Очі. Високий рівень цукру шкодить дрібним артеріям сітківки, через що розвивається сліпота.
  3. Нерви. Знижується чутливість у ногах, з’являється біль (невропатія).
  4. Стопи. Можуть виникати виразки, що погано загоюються.
  5. Нирки. Підвищується ризик ниркової недостатності.
  6. Артерії. Ризик розвитку артеріальної гіпертензії, артеріїту (серйозні стадії потребують навіть ампутації).

Профілактика інсулінорезистентності

Головний аналіз, який покаже, чи є у вас інсулінорезистентність, – це визначення індексу НОМА. Контролювати його повинні люди з ожирінням, діабетом, неалкогольним стеатозом печінки, синдромом полікістозних яєчників, метаболічним синдромом, хронічним гепатитом С. Для профілактики інсулінорезистентності потрібно: