Транскон’юктивальна блефаропластика: сучасний підхід до корекції нижніх повік без шрамів

• Кому показана ця процедура?
• Протипоказання
• Як проходить операція?
• Переваги транскон’юктивальної техніки
• Період відновлення
• Можливі ризики та ускладнення
• Альтернативи та поєднання методів
• Результати
• Висновок

Блефаропластика — одна з найпопулярніших пластичних операцій у світі. Вона дозволяє усунути вікові зміни в зоні очей, зменшити набряки та «мішки» під очима, відновивши відкритий і свіжий погляд.

Транскон’юктивальна техніка — це сучасний і щадний варіант нижньої блефаропластики, при якому доступ до жирових пакетів відбувається через слизову оболонку повіки (кон’юнктиву). На відміну від класичного розрізу під віями, після цієї операції не залишається зовнішніх шрамів.

Кому показана ця процедура?

Транскон’юктивальна блефаропластика рекомендована пацієнтам, у яких:

• є виражені жирові грижі нижніх повік («мішки» під очима);
  

• відсутній надлишок шкіри в зоні нижньої повіки;
  

• шкіра має достатню еластичність і тонус;
  

• немає глибоких зморшок, які потребують додаткових методик.
  

Часто це відносно молоді пацієнти (30–45 років), у яких головна проблема — саме жирові відкладення, а не провисання тканин.

Протипоказання

Як і будь-яке хірургічне втручання, транскон’юктивальна блефаропластика має обмеження. Її не проводять при:

• вираженому надлишку шкіри нижньої повіки;
  

• серйозних офтальмологічних захворюваннях (глаукома, відшарування сітківки тощо);
  

• гострих інфекційних процесах;
  

• системних захворюваннях у стадії декомпенсації;
  

• проблемах із згортанням крові.
  

У випадках, коли пацієнт має ще й надлишок шкіри або м’язовий тонус знижений, лікар може рекомендувати класичну нижню блефаропластику чи комбіновані методики.

Як проходить операція?

1. Підготовка. Перед втручанням пацієнт проходить обстеження: консультацію офтальмолога, стандартні аналізи крові, ЕКГ, при потребі — огляд терапевта.
   

2. Анестезія. Операція виконується під місцевою анестезією із седацією або під загальним наркозом — залежно від обсягу і стану пацієнта.
   

3. Доступ. Хірург робить невеликий розріз на внутрішній поверхні повіки (через кон’юнктиву). Це дозволяє дістатися до жирових пакетів, не травмуючи шкіру.
   

4. Корекція. Залежно від потреби, надлишок жирової тканини видаляється або рівномірно перерозподіляється, щоб усунути «мішки» та вирівняти контур.
   

5. Завершення. Шви не накладаються, оскільки слизова швидко загоюється самостійно.
   

Середня тривалість операції — 30–60 хвилин.

Переваги транскон’юктивальної техніки

• Відсутність видимих шрамів — доступ здійснюється зсередини.
  

• Мінімальна травматичність — не пошкоджується шкіра та м’язи повіки.
  

• Швидке відновлення — реабілітація значно легша, ніж при класичній техніці.
  

• Природний результат — зберігається природна міміка, немає ефекту «витягнутих» очей.
  

• Можливість поєднання з іншими процедурами — наприклад, лазерним омолодженням чи ін’єкційними методиками для покращення якості шкіри.
  

Період відновлення

Реабілітація після транскон’юктивальної блефаропластики проходить у кілька етапів:

• Перші дні: можливі легкі набряки та синці, відчуття сухості або стороннього тіла в оці. Лікар може призначити охолоджуючі компреси та спеціальні краплі.
  

• 1 тиждень: більшість набряків сходить, синці зникають, пацієнт може повернутися до звичного ритму життя.
  

• 2–3 тижні: очі виглядають більш свіжими, природними, а сліди втручання стають непомітними.
  

Повне відновлення тканин займає 1–1,5 місяця, протягом яких бажано уникати інтенсивних фізичних навантажень, сауни, басейну та прямого сонця.

Можливі ризики та ускладнення

Хоча транскон’юктивальна блефаропластика вважається малотравматичною, у поодиноких випадках можливі:

• тимчасова сухість очей або підвищене сльозовиділення;
  

• набряки, що зберігаються довше 1–2 тижнів;
  

• асиметрія при нерівномірному розподілі жиру;
  

• дуже рідко — інфекційні ускладнення.
  
  

Щоб уникнути ризиків, важливо звертатися лише до кваліфікованих пластичних хірургів з досвідом у цій техніці.

Альтернативи та поєднання методів

У випадку, коли у пацієнта окрім «мішків» під очима є ще й надлишок шкіри чи зморшки, лікар може рекомендувати:

• класичну нижню блефаропластику (з розрізом під віями);
  

• лазерну шліфовку шкіри для усунення дрібних зморшок;
  

• ін’єкційні методики (біоревіталізація, філери, плазмотерапія);
  

• ліпофілінг для відновлення об’єму в зоні підочних борозен.
  

Часто хірурги комбінують транскон’юктивальну блефаропластику з лазерним або RF-ліфтингом для максимального ефекту омолодження.

Результати

Результат операції помітний уже через кілька тижнів: зникають «мішки» під очима, погляд стає відкритим і відпочилим. Ефект зберігається на роки, особливо якщо пацієнт дотримується рекомендацій лікаря та веде здоровий спосіб життя.

«Транскон’юктивальна блефаропластика — це метод, який дозволяє усунути одну з найпоширеніших проблем у зоні очей, не залишаючи зовнішніх слідів. Пацієнти цінують його за природність та швидке відновлення», — зазначає пластичний хірург Олександр Карпінський.

Висновок