Крик душі

Дихать мені не пускає
Тіло і душа болить
За показниками тесту
Я потрапила в COVID

Подзвонила на 103,
Стала про допомогу благати
«Швидка до Вас не приїде,
пийте парацетамол і лягайте спати» .

Дітки мої дорогеньки дуже-дуже
вдячна Вам, що передали мене в руки
Ви надійним лікарям.

Задишка , стогін , гіркі сльози , чого
тільки немає
Теплі серця і ніжні руки , всі ми відчували .

Тут Наташка , як та пташка з уколами кружляє , наче ластівочка в очі всім нам
заглядає .

Мила , лагідна , тендітна Лєночка заходить
тримає зошит у руках і мені говорить:
«У Вас високий дуже сахар», - ручку простягає , «треба» , каже поділитись , «бо в мене немає».
«Ти ж , дитино, молоденька і сахару тобі не дам , а щоб ти була здорова , то краще я життя віддам» .

Посміхнулась вона ніжно , ще й пожартувала , взяла зошит в другу руку і далі погнала .

І санітарочки дівчатка , дуже добрий колектив , крім слів подяки більш нічного , не можу я сказати їм .

Дякую.
За ніжні ваші рученята ,
За теплоту Ваших сердець
Нехай Вам ясне світить сонце
І береже всіх Бог Отець .

Валентина Іванівна .