Герпевір пор. д/р-ну д/ін. 250мг фл. №10

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ГЕРПЕВІР^®

(HERPEVIR)

Склад:

діюча речовина: ацикловір(aciclovir);

1 флакон містить ацикловірунатрієвої солі стерильної у перерахуванні на ацикловір– 250 мг.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого кольору.

Фармакотерапевтична група.Противірусні засоби для системного застосування.

Код ATХ J05A B01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Ацикловір є синтетичним аналогом пуринового нуклеозидуз високою активністю in vitroта in vivo проти вірусів герпесу, що включають вірус простого герпесу І та ІІ типів, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна – Барра та цитомегаловірус. У культурі клітин ацикловірмає найбільшу активність проти вірусу простого герпесу І типу, далі, за зменшенням активності, відносно вірусу простого герпесу ІІ типу, вірусу Varicella zoster, вірусу Епштейна– Барра та цитомегаловірусу.

Інгібіторнаактивність ацикловірувідносно вірусу простого герпесу І типу, вірусу простого герпесу ІІ типу, вірусу Varicella zosterта вірусу Епштейна– Барра високоселективна. Фермент тимідинкіназав нормальній неінфікованій клітині не використовуєацикловіряк субстрат, тому він має дуже низьку токсичність відносно клітин людини. Проте закодована у вищезазначених вірусах тимідинкіназаперетворює ацикловірна монофосфатацикловіру, аналог нуклеозиду, що далі перетворюється на дифосфат, потім на трифосфат.Ацикловірутрифосфатвзаємодіє з вірусною ДНК-полімеразоюта затримує реплікацію вірусної ДНК.

При тривалих або повторних курсах лікування тяжкохворих зі зниженим імунітетом можуть виникати випадки зменшеної чутливості окремих штамів вірусу, які можуть не відповідати на лікування ацикловіром. Більшість клінічних випадків нечутливості пов’язані з дефіцитом вірусної тимідинкінази, однак існують повідомлення про ушкодження тимідинкіназита ДНК-полімерази.In vitroвзаємодія окремих вірусів простого герпесу з ацикловіромможе також призводити до формування менш чутливих штамів. Взаємозалежність між чутливістю окремих вірусів простого герпесу in vitro та клінічними результатами лікування ацикловіромдо кінця не з’ясована.

Фармакокінетика

У новонароджених та немовлят віком до 3 місяців, яких лікували внутрішньовенним введенням 10 мг/кг протягом 1 години з інтервалом 8 годин, С_ssmaxбула 61,2 мкмоль(13,8 мкг/мл), а C_ssminбула 10,1 мкмоль(2,3 мкг/мл). У окремої групи новонароджених та немовлят віком до 3 місяців, яких лікували введенням 15 мг/кг кожні 8 годин, були відзначені приблизно пропорційні підвищення дози з С_max- 83,5 мкмоль(18,8 мкг/мл) та С_min - 14,1 мкмоль(3,2 мкг/мл).

Всмоктування

Ацикловірлише частково всмоктується в кишечнику. Середній показник біодоступностіпри пероральному прийомі варіює у межах 10–20 %. Середнє значення пікових концентраційацикловіру(C_max) 0,4 мкг/мл досягається приблизно через 1,6 години після перорального прийому натще дози 200 мг. Збільшення показника середньої пікової стабільної концентрації у плазмі крові (C_ssmax) до 0,7 мкг/мл (3,1 мкмоль) відбувається після введення дози 200 мг кожні чотири години. Після введення доз 400 мг та 800 мг кожні чотири години значення C_ssmaxдосягають 1,2 та 1,8 мкг/мл (5,3 та 8 мкмоль) відповідно.

Розподіл

Середній  об’єм розподілу ацикловірустановить 26 л, що вказує на його присутність в рідинах організму. Наявні значення після перорального прийому (Vd/F) коливаються у межах від 2,3 до 17,8 л/кг. Рівень зв’язування з білками плазми крові відносно низький
(9–33 %) і не змінюється при взаємодії з іншими ліками. Концентрація лікарського засобу у спинномозковій рідині становить приблизно 50 % від концентрації у плазмі крові.

Біотрансформація

Ацикловірпереважно виводиться у незміненому вигляді нирками. 9‑карбоксиметоксиметилгуанін є єдиним основним метаболітом ацикловіру, що становить приблизно 10–15 % застосованої дози.

Виведення

Середня системна експозиція (AUC_0–∞)ацикловірустановить 1,9–2,2 мкг⁎год/мл після введення дози 200 мг. У дорослих кінцевий періоднапіввиведенняпри пероральному прийомі ацикловіруколивається у межах від 2,8 до 4,1 години. У дорослих кінцевий період напіввиведення ацикловірупісля внутрішньовенного введення становить 2,9 години. Нирковий кліренс ацикловіру(CLr = 14,3 л/год) істотно вищий за кліренс креатиніну, що вказує на виведення лікарського засобу нирками шляхом не лише гломерулярноїфільтрації, а і тубулярноїсекреції. Період напіввиведеннята загальний кліренсацикловірузалежать від функції нирок, тому для пацієнтів із порушеннями функції нирок рекомендується коригувати дози.

У новонароджених та немовлят віком до 3 місяців, яким внутрішньовенно вводили ацикловіру дозі 10 мг/кг протягом 1 години з інтервалом 8 годин, кінцевий період напіввиведеннястановив 3,8 години.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку загальний кліренс знижувався відповідно до віку, що є наслідком зменшення кліренсу креатиніну, а також невеликих змін у кінцевому періодінапіввиведення. Слід зважати на можливе порушення функції нирок у пацієнтів літнього віку, у зв’язку з чим дозу лікарського засобу потрібно відповідно змінювати.

Ниркова недостатність

У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю середній кінцевий період напіввиведеннястановить 19,5 години. Середній рівень напіввиведенняацикловірупід час гемодіалізу становить 5,7 години. Рівень ацикловіруу плазмі крові під час діалізу знижується приблизно на 60 %.

Надлишкова маса тіла

У клінічному дослідженні пацієнтки-жінки (n = 7) з ожирінням отримували внутрішньовенноацикловіру дозах, розрахованих на основі їхньої фактичної маси тіла. При цьому концентрації у плазмі крові були приблизно в два рази вищі, ніж у пацієнтів із нормальною масою тіла (n = 5), що узгоджується з різницею в масі тіла між цими двома групами пацієнтів.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів з імунодефіцитом та тяжкого генітальногогерпесу у пацієнтів без імунодефіциту.

Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів з імунодефіцитом.

Лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster.

Лікуваннягерпетичногоенцефаліту.

Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у новонароджених та немовлят віком до 3 місяців.

Протипоказання.Гіперчутливість до ацикловіру,валацикловіруабо до інших компонентів лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Клінічно важливої взаємодії ацикловіруз іншими лікарськими засобами не було виявлено.

Ацикловірголовним чином виділяється в незміненому вигляді нирками шляхом канальцевоїсекреції, тому будь-які ліки, що мають аналогічний механізм виділення, можуть збільшувати концентраціюацикловіруу плазмі крові.

Пробенецид тациметидинподовжують період напіввиведенняацикловірута збільшують площу під кривою концентрація/час, але з огляду на широкий терапевтичний індекс ацикловірукоригувати дозу не потрібно.

У пацієнтів, які одночасно приймаютьацикловірвнутрішньовенно з іншими лікарськими засобами, що мають аналогічний механізм виділення, можливе потенційне збільшення у плазмі крові концентрації одного або обох лікарських засобів або їх метаболітів. При одночасному застосуванніацикловіруз імуносупресантом, який застосовується при лікуванні пацієнтів після трансплантації органів, - мофетилу мікофенолатом– у плазмі крові також підвищується рівень ацикловірута неактивного метаболіту мофетилу мікофенолату.

При застосуванні літію одночасно з високою дозою ацикловірувнутрішньовенно необхідно ретельно контролювати концентрацію літію в сироватці крові через ризик токсичності літію.

Обережність (з контролем функції нирок) потрібна також при призначенні лікарського засобу Герпевір^®для внутрішньовенного введення з лікарськими засобами, що впливають на функцію нирок (такими як циклоспорин,такролімус).

В експериментальному дослідженні з участю п’яти чоловіків виявлено,що супутня терапія ацикловіромзбільшує AUC повністю введеного теофіліну приблизно на 50 %. Рекомендується вимірювати концентрацію у плазмі крові при одночасній терапії ацикловіром.

Особливості застосування

Адекватний рівень гідратації необхідно підтримувати пацієнтам, які отримують ацикловірвнутрішньовенно або високі дози ацикловіруперорально.

Внутрішньовенні дози слід вводити шляхом інфузіїпротягом однієї години, щоб уникнути осідання ацикловірув нирках. Необхідно уникати швидкої або болюсноїін’єкції.

Ризик ураження нирок збільшується при застосуванні інших нефротоксичнихлікарських засобів. Необхідно бути пильними при застосуванніацикловірувнутрішньовенно разом з іншими нефротоксичнимилікарськими засобами.

Пацієнти з нирковою недостатністю та пацієнти літнього віку

Ацикловірвиводиться з організму головним чином нирками, тому для пацієнтів з нирковою недостатністю слід зменшувати дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). У пацієнтів літнього віку також велика ймовірність порушення функції нирок, тому для цієї групи пацієнтів також можливе зменшення дози. Обидві ці групи (пацієнти з нирковою недостатністю та пацієнти літнього віку) є групами ризику виникнення неврологічних побічних реакцій і тому повинні перебувати під пильним контролем. Такі реакції є загалом оборотними у разі припинення лікування лікарським засобом (див. розділ «Побічні реакції»).

Тривалі або повторні курси лікування ацикловіромосіб з дуже ослабленим імунітетом можуть призвести до виділення вірусних штамів зі зниженою чутливістю, які можуть не відповідати на тривале лікування ацикловіром.

У пацієнтів, які отримують високі дози лікарського засобу внутрішньовенно, наприклад для лікуваннягерпетичногоенцефаліту, слід брати до уваги показники функції нирок, особливо у випадках дегідратації або наявності ниркової недостатності.

Розведений Герпевір^® для внутрішньовенних введення має рНприблизно від 10,7 до 11,7 і не слід призначати для перорального прийому. Лікарський засіб містить натрій - 24,4 мг. Це потрібно враховувати, якщо пацієнт дотримується дієти з контрольованим вмістом натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Інформація щодо впливу ацикловіруна жіночу фертильність відсутня.

У дослідженні з участю 20 пацієнтів чоловічої статі з нормальною кількістю сперматозоїдів при пероральному застосуванні у дозі до 1 г на добу протягом шести місяців не було виявлено клінічно значущого впливу на кількість сперматозоїдів, моторику або морфологію.

У післяреєстраційномуреєстрі нагляду за вагітними задокументовано результати застосування вагітним різних фармацевтичних форм ацикловіру. Не виявлено збільшення кількості вроджених вад у дітей, матері яких застосовувалиацикловіру період вагітності порівняно із загальною популяцією. Однак застосовуватиацикловірдля інфузійпотрібно лише у випадках, коли потенційна користь для матері від застосування лікарського засобу перевищує можливий ризик для плода.

При пероральному прийомі 200 мг ацикловіру5 разів на добу ацикловірпроникає у грудне молоко в концентраціях, що становлять 0,6–4,1 рівня ацикловіруу плазмі крові. Потенційно дитина, яку годують таким молоком, може засвоїти ацикловіру дозі до 0,3 мг/кг маси тіла на добу. Потрібно з обережністю призначати ацикловіржінкам, які годують груддю, з урахуванням співвідношення ризик/користь для дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Герпевір^® для внутрішньовенного введення головним чином застосовується для лікування пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні, тому зазвичай інформація про вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не є необхідною. Досліджень з вивчення впливу лікарського засобу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводили.

Спосіб застосування та дози

Застосовувати шляхом повільної внутрішньовенноїінфузіїпротягом не менше 1 години.

Курс лікування лікарським засобом Герпевір^® для внутрішньовенного введення зазвичай триває 5 днів, але тривалість може бути змінена залежно від стану пацієнта та відповідної реакції на терапію. Лікування герпетичногоенцефаліту триває зазвичай 10 днів. Лікування інфекцій у новонароджених, спричинених вірусом простого герпесу, триває зазвичай 14 днів при ураженні шкіри та слизових оболонок та 21 день – при дисемінації та ураженні центральної нервової системи.

Тривалість профілактичного застосування лікарського засобу Герпевір^® для внутрішньовенного введення визначається тривалістю періоду ризику інфікування.

Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу (за винятком герпетичногоенцефаліту) або вірусом Varicella zoster, Герпевір^®для внутрішньовенного введення потрібно призначати в дозі 5 мг/кг маси тіла кожні 8 годин за умови нормальної функції нирок.

Для лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster, у пацієнтів з імунодефіцитом або пацієнтів з герпетичнименцефалітом Герпевір^® для внутрішньовенного введення слід призначати в дозі 10 мг/кг маси тіла кожні 8 годин за умови нормальної функції нирок.

Пацієнтам з ожирінням слід призначати дозу з розрахунку на ідеальну, а не на реальну масу тіла.

Діти

Дози для дітей віком від 3 місяців до 12 років розраховуються на одиницю поверхні тіла.

Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу (за винятком герпетичногоенцефаліту) або вірусом Varicella zoster, Герпевір^® для внутрішньовенного введення слід призначати в дозі 250 мг/м²  поверхні тіла кожні 8 годин за умови нормальної функції нирок.

Для лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicella zoster, у дітей з імунодефіцитом або з герпетичнименцефалітом Герпевір^® для внутрішньовенного введення слід призначати у дозі 500 мг/м²поверхні тіла кожні 8 годин за умови нормальної функції нирок.

Доза лікарського засобу Герпевір^® для внутрішньовенного введення новонародженим та немовлятам віком до 3 місяців розраховується на основі маси тіла дитини.

Рекомендований режим лікування для новонароджених та немовлят віком до 3 місяців з інфекцією, спричиненою вірусом простого герпесу, є 20 мг/кг маси тіла кожні 8 годин протягом 21 дня при дисемінованійформі та ураженні центральної нервової системи або 14 днів при захворюванні, що обмежується шкірою та слизовими оболонками.

Дітям та немовлятам з порушенням функції нирок дозу слід модифікувати відповідно до ступеня порушення цієї функції (див. «Пацієнти з нирковою недостатністю» нижче).

Пацієнти літнього віку

Слід мати на увазі можливість порушення функції нирок у пацієнтів літнього віку, і дозу лікарського засобу потрібно відповідно змінити (див. «Пацієнти з нирковою недостатністю» нижче). Слід підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

Пацієнти з нирковою недостатністю

ВнутрішньовенноГерпевір^® потрібно з обережністю застосовувати для лікування пацієнтів з нирковою недостатністю. Слід підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

Нижчезазначені зміни в дозуванні необхідно зробити залежно від показників кліренсу креатиніну.

Дорослі:

Діти:

Спосіб введення

Необхідну дозу Герпевір^® вводити шляхом повільної внутрішньовенноїінфузіїпротягом не менше 1 години незалежно від дози, що вводиться.

Спочатку вміст флакона Герпевір^® для внутрішньовенного введення потрібно розчинити у відповідному об’ємі води для ін’єкцій або в 0,9 % розчині натрію хлориду для ін’єкцій. Для одержання розчину, 1 мл якого буде містити 25 мг ацикловіру, 250 мг лікарського засобу розчиняти у 10 мл рідини.

Після додавання рідини слід злегка струснути флакон, поки його вміст повністю не розчиниться.

Для отримання розчину для внутрішньовенного введення приготований, як зазначено вище, розчин далі розводити до одержання концентрації не більше як 5 мг/мл (0,5 %): розчин, що утворився після розчинення 250 мг ацикловіруу 10 мл води для ін’єкцій (або 0,9 % розчині натрію хлориду), додається до обраного розчину для інфузій, як буде зазначено нижче.

Для дітей та немовлят, коли необхідно звести до мінімуму об’єм рідини, що вводиться, рекомендується, щоб 4 мл розведеного розчину (100 мг ацикловіру) додавали до 20 мл рідини дляінфузій.

Для дорослих рекомендований об’єм рідини для інфузійповинен бути не менше 100 мл, навіть якщо концентраціяацикловірубуде нижчою за 0,5 %. Тому 100 мл рідини для інфузійнеобхідно використати для введення лікарського засобу Герпевір^® у дозах 250 мг та 500 мг
(10 або 20 мл розведеного розчину). При необхідності застосування більших доз лікарського засобу (500–1000 мг ацикловіру) об’єм рідини для інфузійпотрібно збільшити до 200 мл.

Після розчинення, як рекомендовано вище, Герпевір^® для внутрішньовенного введення сумісний з нижчезазначеними рідинами для приготуванняінфузійнихрозчинів та зберігає стабільність протягом 12 годин при кімнатній температурі (15–25 °С):

-       0,45 % або 0,9 % розчин натрію хлориду;

-       0,18 % розчин натрію хлориду та 4 % розчин глюкози;

-       0,45 % розчин натрію хлориду та 2,5 % розчин глюкози;

-       розчинХартмана.

При приготуванні розчинів для внутрішньовеннихінфузій, як зазначено вище, утворюється концентраціяацикловіруне більше ніж 0,5 %.

У зв’язку з тим, що Герпевір^® для внутрішньовенного введення не містить жодних антимікробних консервантів, розчинення та розведення лікарського засобу потрібно проводити в асептичних умовах безпосередньо перед застосуванням, невикористані рештки розчину слід утилізувати.

Якщо з’являється помутніння або кристалізація, такі розчини непридатні для застосування і підлягають знищенню.

Діти

Застосовувати від народження.

Передозування

При передозуванніацикловірушляхом внутрішньовенного введення підвищується рівень сироваткового креатиніну, азоту сечовини крові і, відповідно, з’являється ниркова недостатність. Неврологічними проявами передозування можуть бути сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, судоми та кома.

Ацикловірдуже добре елімінується з крові за допомогою гемодіалізу, тому цей метод можна успішно застосовувати при лікуванні передозуваннялікарським засобом.

Побічні реакції

Побічні дії, відомості про які наведено нижче, класифіковано за органами і системами та за частотою виникнення. Категорії за частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко(≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

З боку крові і лімфатичної системи

Нечасто: зниження гематологічних показників (анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія).

З боку імунної системи

Дуже рідко: анафілаксія.

Психічні розлади та розлади з боку нервової системи

Дуже рідко: головний біль, запаморочення, збудженість, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичнісимптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома.

Вищенаведені неврологічні реакції є загалом оборотними і зазвичай спостерігаються при застосуванні для лікування пацієнтів з нирковою недостатністю та з іншими факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку серцево-судинної системи

Часто: флебіт.

З боку респіраторної системи та органів грудної клітки

Дуже рідко: задишка.

З боку гастроентерологічної системи

Часто: нудота, блювання.

Дуже рідко: діарея, біль у животі.

З боку гепатобіліарноїсистеми

Часто: оборотне підвищення рівня печінкових ферментів.

Дуже рідко: оборотне підвищення рівня білірубіну, жовтяниця, гепатит.

З боку шкіри та підшкірної тканини

Часто: свербіж, кропив’янка, висипання (включаючи світлочутливість).

Нечасто: прискорене дифузне випадання волосся. Оскільки випадання волосся може бути пов’язано з великою кількістю хвороб і ліків, чіткого зв’язку з ацикловіромвиявлено не було.

Дуже рідко:ангіоневротичнийнабряк.

З боку нирок та сечовидільної системи

Часто: збільшення рівня сечовини та креатиніну в крові.

Це може бути пов’язано з порушенням водно-електролітного обміну. Для того щоб уникнути цього ефекту, лікарський засіб не слід вводити шляхом внутрішньовенногоболюсу, а лише шляхом повільної інфузіїтривалістю не менше 1 години.

Дуже рідко: порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність, біль у нирках.

Потрібно підтримувати адекватну гідратацію цих пацієнтів. Порушення функції нирок, як правило, швидко минає після регідратаційноїтерапії та/або зменшення дози або повної відміни лікарського засобу. Розвиток гострої ниркової недостатності, однак, може спостерігатись у виняткових випадках.

Біль у нирках може бути асоційований з нирковою недостатністю та кристалурією.

Загальні розлади.

Дуже рідко: стомлюваність, гарячка, місцеві запальні реакції.

Тяжкі місцеві запальні реакції, які інколи призводять до пошкодження шкіри, спостерігаються при внутрішньовенному введенні ацикловіру, коли він через необережність потрапляє в навколосудиннітканини.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконаглядуза посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.Не слід змішувати лікарський засіб з іншими розчинами, окрім тих, які вказані в розділі «Спосіб застосування та дози».

Упаковка

По 250 мг у флаконах; 10 флаконів у пачці.

Категорія відпуску.За рецептом.

Виробник.ПАТ «Київмедпрепарат».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.