Писати добрі слова ніколи не пізно

Доброго дня! Писати добрі слова ніколи не пізно, адже так? Так сталося, що ще у квітні 2021 з травмою я попала до відділення травматології госпіталю, - до речі, без блату, без домовленостей. Просто прийшла на консультацію до обласного госпіталю й мене відразу проконсультували й призначили операцію. Мене здивувало, що при оформленні на стаціонар експрес-тест на Covid 19, кардіограма, аналізи, рентген, а після операції всі маніпуляції, перев'язки, харчування - все безкоштовно. У палаті було ще 2 жіночки, яким також зробили відповідні операції. Порадившись з дівчатами, ми, колиші пацієнти відділення Травматології, ортопедії та загальної хірургії Миколаївського обласного клінічного госпіталю Лариса Сидоренко, Валентина Сарафінчан та Валентина Давидько висловлюємо щиру подяку особисто завідуючому відділеням Миколі Івановичу Алєксєєву, лікарям Павлу Семеновичу Табунщику та Михайлу Леонідовичу Зінкевичу, всім представникам операційного блоку, середньому та молодшому сестринському персоналу відділення за високий професіоналізм, турботу та увагу до всіх без виключення пацієнтів, які потрапили у складні життєві ситуації. Не зважаючи на стресову роботу, велику кількість пацієнтів, емоційну напруженість від роботи, ми були під постійним наглядом і ніколи, ніколи не почули від жодного працівника слів: "мені ніколи", "я не буду це робити", "заплатіть, тоді я Вам допоможу","зроблю це потім" тощо. Не можемо не подякувати також персоналу відділення анестезіології та інтенсивної терапії і особисто лікарю-анестезіологу Олександру Геннадійовичу Кожушко, який не відходив від нас під час операції не на мить, надававши не лише медичну допомогу, а й моральну та психологічну підтримку. А це у наш час ой як рідко зустрінеш. Шановні лікарі, сестрички, санітарочки, низький Вам уклін за вашу доброту, нелегку роботу й самовідданість. Бажаємо всім вам без виключення здоров'я, терпіння, гарного настрою та якомога менше роботи, стресів та пацієнтів. Настрій на позитив, адже на вулиці ж сонце та літо. Бережіть себе! З глибокою повагою, Лариса Сидоренко, м. Миколаїв.