Мені розповідали про цей препарат дві паняночки, як вони назвалися - Олена Василівна Мазур, завідуюча відділенням, і професорка медицини з Ізраїлю Сара Родіонівна..Поки говорили про препарат, були такі ввічливі, турботливі, до мене інакше, як "моя хороша" не звертались. Потім мова пішла про те, що паралельно треба мати справу ще з кількома тисячами, і коли я відмовилась, "турбота" про моє здоров'я переросла в дике двоголосся з погрозами, яке інакше, як репетування, не назвеш. Є над чим задуматись, чи не так?