Медаксон пор. д/р-ну д/ін. 1г фл. №10

ІНСТРУКЦІЯ

                                           для медичного застосування лікарського засобу

МЕДАКСОН

                                                                  (MEDAXONE)

Склад:

діюча речовина: цефтриаксон;

1 флакон містить цефтриаксонунатрію у перерахуванні на цефтриаксон1 габо 2 г.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок майже білого або жовтуватого кольору, злегка гігроскопічний.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Інші бета-лактамніантибіотики. ЦефалоспориниIIIпокоління. Цефтриаксон. Код АТХ J01D D04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії. Цефтриаксонпригнічує синтез клітинної стінки бактерій після приєднання до пеніцилінзв’язуючихбілків, у результаті чого припиняється біосинтез клітинної стінки (пептидоглікану), що зі свого боку призводить до лізису бактеріальної клітини та її загибелі.

Резистентність. Бактеріальна резистентність до цефтриаксонуможе розвиватися внаслідок дії одного або декількох механізмів: гідролізу бета-лактамазами, включаючи бета-лактамазирозширеного спектра; карбапенемазиі ферментів Amp C, які можуть бути індуковані або стійкопригнічені у деяких аеробних грамнегативнихбактерій; зниженоїафінностіпеніцилінзв’язуючихбілків до цефтриаксону; непроникності зовнішньої мембрани у грамнегативнихбактерій; бактеріальногоефлюксногонасоса.

Граничні значення при визначенні чутливості. Граничні значення для мінімальної інгібуючоїконцентрації, визначені Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості:

^а Висновок прочутливістьзробленона основічутливостідо цефокситину.

^b Висновокпро чутливістьзробленона основічутливостідо пеніциліну.

^c Рідкозустрічаютьсяізоляти змінімальноюінгібуючоюконцентрацією, що перевищуєграничнізначеннячутливості.Якщо такеспостерігається,слідпровести повторнетестування, а у разі підтвердження– відправитиу референтнулабораторію.

^d Граничнізначеннястосуютьсядобової внутрішньовенноїдози 1 г × 1 і високоїдози щонайменше2 г × 1.

Загалом чутливі види

Грампозитивні аероби.Staphylococcusaureus(метициліночутливий)^£,коагулазонегативністафілококи (метициліночутливі)^£,Streptococcuspyogenes(групи А), Streptococcusagalactiae(групи В), Streptococcuspneumoniae, Streptococciгрупи Viridans.

Грамнегативніаероби.Borrelia burgdorferi, Haemophilusinfluenzae, Haemophilusparainfluenzae, Moraxella catarrhalis,Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Providencia spp., Treponema pallidum.

Види, які можутьнабуватирезистентності

Грампозитивні аероби.Staphylococcus epidermidis⁺, Staphylococcus haemolyticus⁺, Staphylococcus hominis⁺.

Грамнегативніаероби. Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli^%, Klebsiella pneumoniae^%, Klebsiella oxytoca^%, Morganellamorganii, Proteus vulgaris, Serratia marcescens.

Aнаероби.Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium perfringens.

Резистентнімікроорганізми

Грампозитивніаероби.Enterococcus spp., Listeria monocytogenes.

Грамнегативніаероби.Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Stenotrophomonas maltophilia.

Aнаероби.Clostridium difficile.

Інші.Chlamydia spp., Chlamydophilaspp., Mycoplasma spp., Legionellaspp., Ureaplasma urealyticum.

^£ Всі метицилінорезистентністафілококирезистентнідо цефтриаксону.

⁺ Частотарезистентності> 50% щонайменшев одному регіоні.

^% Штами, що продукуютьбета-лактамазурозширеногоспектра, завждирезистентні.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Внутрішньом’язове введення. Після внутрішньом’язовоїін’єкціїсереднійпіковий рівеньцефтриаксону у плазмі кровістановить приблизнополовину відтакого, що спостерігаєтьсяпісля внутрішньовенноговведенняеквівалентноїдози. Максимальна концентраціяу плазмі крові (C_max) післяодноразовоговнутрішньом’язовоговведення1 г препарату становить 81 мг/л та досягаєтьсячерез 2–3 годинипісля введення. Площа підкривою «концентрація–час» у плазмі крові післявнутрішньом’язовоговведеннядорівнюєтакій після внутрішньовенноговведенняеквівалентноїдози.

Внутрішньовенне введення. Після внутрішньовенногоболюсноговведення цефтриаксонуу дозах 500 мг і 1 г середній піковий рівень цефтриаксонуу плазмі крові становить приблизно 120 і 200 мг/л відповідно. Після внутрішньовеннихінфузій цефтриаксонуу дозах 500 мг, 1 г і 2 г рівень цефтриаксонуу плазмі крові становить приблизно 80, 150 і 250 мг/л відповідно.

Розподіл.Об’єм розподілу цефтриаксонустановить 7–12 л. Концентрації, що набагато перевищують мінімальні пригнічувальніконцентрації для більшості значимих збудників інфекцій, виявляються у тканинах, включаючи легені, серце, жовчовивідні шляхи, печінку, мигдалики, середнє вухо та слизову носа, кістки, а також спинномозкову, плевральну та синовіальну рідини, секрет простати.Збільшення C_maxна 8–15% спостерігалосяпри повторному введенні; рівноважнийстан досягавсяу більшостівипадківпротягом48–72 годин залежновідшляху введення.

Проникнення в окремітканини.Цефтриаксонпроникаєв оболонкиголовного мозку. Пенетраціябільш вираженапри запаленніоболонокголовного мозку. СередняC_maxцефтриаксону в спинномозковійрідині у пацієнтівз бактеріальнимменінгітомстановить до 25 % від такоїу плазмі порівняноз 2 % у пацієнтівбез запаленняоболонокголовного мозку. C_maxцефтриаксону в спинномозковійрідині досягаєтьсяприблизночерез 4–6 годин післявнутрішньовенноїін’єкції. Цефтриаксон проходить через плацентарнийбар’єр, йогонаявність очікуєтьсяв малих концентраціяху грудному молоці(див. розділ«Застосуванняу період вагітностіабо годуваннягруддю»).

Зв’язування з білками.Цефтриаксоноборотнозв’язуєтьсяз альбуміном.Зв’язуванняз білкамиплазмистановить приблизно 95 % при концентраціїу плазмі крові менше100 мг/л. Зв’язуваннянасичуване,ступінь зв’язуваннязменшуєтьсязі зростаннямконцентрації(до 85 % при концентраціїв плазмі крові 300 мг/л).

Метаболізм.Цефтриаксон не піддаєтьсясистемному метаболізму, а перетворюєтьсяу неактивніметаболітипід дієюкишковоїфлори.

Виведення.Загальний плазмовийкліренсцефтриаксону (зв’язаногоі незв’язаного) становить 10–22 мл/хв. Нирковийкліренс дорівнює5–12 мл/хв. 50–60 % цефтриаксонувиводитьсяу незміненомувигляді нирками, насамперед шляхомгломерулярноїфільтрації, 40–50 % – у незміненомувиглядіз жовчю. Період напіввиведенняцефтриаксону у дорослих– близько8 годин.

Пацієнти з нирковоюабо печінковоюнедостатністю. У хворих із порушеннями функції нирок або печінки фармакокінетикацефтриаксонузмінюється незначною мірою, відзначається лише незначне збільшення періоду напіввиведення(менше ніж у 2 рази), навіть у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок. Відносно помірне збільшення періоду напіввиведенняпри порушенні функції нирок пояснюється компенсаторним збільшенням позанирковогокліренсу у результаті зменшення зв’язування з білками і відповідним збільшенням позанирковогокліренсу загального цефтриаксону.

У пацієнтів із порушеннями функції печінки період напіввиведенняцефтриаксонуне збільшується у зв’язку з компенсаторним збільшенням ниркового кліренсу. Це відбувається також у результаті збільшення вільної фракції цефтриаксонуу плазмі крові, що сприяє парадоксальному збільшенню загального кліренсу препарату зі збільшенням об’єму розподілу паралельно такому загального кліренсу.

Пацієнти літнього віку.У пацієнтів віком від 75 років середній період напіввиведеннязазвичай у 2–3 рази вищий, ніж у дорослих молодого віку.

Діти.Період напіввиведенняцефтриаксонуподовженийу новонародженихвіком до 14днів. Рівеньвільногоцефтриаксонуможе надалізростатиу результатідіїтаких факторів, як зменшенняклубочковоїфільтраціїі порушеннязв’язуванняз білками. У дітей період напіввиведенняменший, ніж у новонародженихабо дорослих.Плазмовий кліренсі об’єм розподілузагальногоцефтриаксонувищі у новонароджених,немовляті дітей, ніж у дорослих.

Лінійність/нелінійність. Фармакокінетикацефтриаксонунелінійна, і всі основні фармакокінетичніпараметри, за винятком періоду напіввиведення, залежать від дози, що базується на загальній концентрації препарату, і зменшуються меншою мірою, ніж пропорційнодозі. Нелінійність спостерігаєтьсяу результатінасиченнязв’язуванняз білкамиплазми крові, томупомічаєтьсядля загальногоцефтриаксону у плазмі крові, а для вільного(незв’язаного) – ні.

Фармакокінетичний/фармакодинамічнийвзаємозв’язок.Як і в інших бета-лактамів,фармакокінетичний/фармакодинамічнийіндекс, який демонструє найкращу кореляцію з ефективністюinvivo– це відсоток інтервалу дозування, при якому незв’язана концентрація залишається вищою мінімальної інгібуючоїконцентраціїцефтриаксонудля окремих цільових видів (тобто, % T > мінімальної інгібуючоїконцентрації).

Клінічні характеристики.

Показання.

Медаксонзастосовують для лікування нижчеперелічених інфекцій у дорослих і дітей, у тому числі доношених новонароджених (від народження): бактеріальний менінгіт; негоспітальнапневмонія;госпітальна пневмонія;гострий середній отит;внутрішньочеревні інфекції;ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит);інфекції кісток і суглобів;ускладнені інфекції шкіри і м’яких тканин;гонорея; сифіліс; бактеріальний ендокардит.

Медаксонможливо застосовувати для лікування: гострого ускладнення хронічної обструктивної хвороби легень у дорослих;дисемінованого бореліозуЛайма(раннього (ІІ стадія) і пізнього (ІІІ стадія)) у дорослих і дітей, включаючи новонароджених віком від        15 днів;передопераційної профілактики інфекцій в місці хірургічного втручання; ведення пацієнтів із нейтропенією, у яких розвинулася гарячка та є підозра на бактеріальну інфекцію; лікування пацієнтів з бактеріємією, яка виникла у зв’язку з будь-якою з вищезазначених інфекцій або якщо є підозра на будь-яку із вищезазначених інфекцій.

Медаксонслід призначати разом з іншими антибактеріальними препаратами у разі, якщо можливий діапазон бактеріальних збудників не підпадає під його спектр дії (див. розділ «Особливості застосування»).Слід братидо уваги офіційні рекомендаціїщодо відповідногозастосуванняантибактеріальнихзасобів.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до цефтриаксонуабо до будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу бета-лактамнихантибактеріальних засобів (пеніцилінів,монобактамівта карбапенемів).

Цефтриаксонпротипоказаний: недоношеним новонародженим віком ≤ 41 тиждень з урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційнийвік + вік після народження)*; доношеним новонародженим (віком ≤ 28 днів): ізгіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемієюабо ацидозом, оскільки при таких станах зв’язування білірубіну, ймовірно, порушене*; які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальційвміснихрозчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатівкальцієвої солі цефтриаксону(див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

* У дослідженняхіn vitro було показано, що цефтриаксонможе витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові, що призводить до можливого ризику розвитку білірубіновоїенцефалопатії у таких пацієнтів.

Передвнутрішньом’язовимвведенням цефтриаксонуслід обов’язково виключити наявність протипоказань до застосуваннялідокаїну, якщо його застосовувати як розчинник (див. розділ «Особливості застосування»). Див. інструкцію для медичного застосуваннялідокаїну, особливо протипоказання. Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Розчинники, що містять кальцій, такі як розчин Рінгераабо розчин Гартмана, не слід використовувати для відновлення препарату у флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Преципітатикальцієвої солі цефтриаксонутакож можуть утворюватися при змішуванні цефтриаксонуз кальційвміснимирозчинами в одній інфузійнійсистемі. Цефтриаксон не можна вводити одночасноз розчинамидля внутрішньовенноговведення, що містятькальцій, у тому числі з кальційвмісними розчинамидля тривалихінфузій, такими як розчинидля парентеральногохарчування, за допомогоюY-подібної системи. Однак решті пацієнтів, крім новонароджених,цефтриаксонта кальційвміснірозчини можна вводити послідовно, один після одного, якщо між інфузіямиретельно промити систему сумісною рідиною. У дослідженняхіnvitro із використанням плазми пуповинної крові дорослих та новонароджених було показано, що новонародженим загрожує підвищений ризик утворення преципітатівкальцієвої солі цефтриаксону(див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування», «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» та «Несумісність»).

Сумісне застосуванняпрепарату з пероральнимиантикоагулянтамиможе посилювати ефект проти вітамінуК та ризиккровотечі.Рекомендуєтьсячасто перевірятиміжнародненормалізованеспіввідношеннята належнимчином корегуватидозу антивітамінуК як підчас, так і післятерапіїцефтриаксоном (див. розділ«Побічні реакції»).

Існують суперечливідані щодопотенційногопосиленнятоксичного впливу аміноглікозидівна ниркипри їх застосуванніразом ізцефалоспоринами.Утаких випадкахслід ретельнодотримуватисярекомендаціймоніторингурівня аміноглікозидів(та функціїнирок) у клінічнійпрактиці.

У дослідженніinvitro при застосуванніхлорамфеніколуу комбінаціїізцефтриаксономспостерігалисяантагоністичніефекти. Клінічна значущістьцих данихневідома.

Не було зареєстровано випадків взаємодії між цефтриаксономта кальційвміснимипрепаратами для перорального застосування або взаємодії між цефтриаксономдля внутрішньом’язовоговведення та кальційвміснимипрепаратами (для внутрішньовенного або перорального застосування).

У пацієнтів, які застосовуютьцефтриаксон, можливі хибнопозитивнірезультати тесту Кумбса.Цефтриаксон, як і інші антибіотики, може спричиняти хибнопозитивнірезультати аналізу на галактоземію. Подібним чином, при визначенні глюкози у сечі за допомогою неферментних методів результати можуть бути хибнопозитивними. З цієї причини в період застосуванняцефтриаксонуслід визначати рівень глюкози у сечі за допомогою ферментних методів.

Порушень функціїнирок не спостерігалосяпісля супутньогозастосуваннявеликих доз цефтриаксону та потужнихдіуретиків(наприклад,фуросеміду).

Одночасне застосуванняпробенецидуне знижуєвиведенняцефтриаксону.

Особливості застосування.

Реакції гіперчутливості.Як і при застосуванні всіх бета-лактамнихантибіотиків, повідомлялося про випадки серйозних реакцій гіперчутливості, іноді з летальним наслідком (див. розділ «Побічні реакції»).Реакціїгіперчутливостіможуть також прогресувати до синдрому Коуніса, серйозної алергічної реакції, що може призвести до інфаркту міокарда (див. розділ «Побічні реакції»).  У випадку тяжких реакцій гіперчутливості застосуванняцефтриаксонуслід негайно припинити та вжити належних невідкладних заходів. Перед початком лікування слід встановити, чи є у пацієнта в анамнезі тяжкі реакції гіперчутливості до цефтриаксону, інших цефалоспоринів або інших типів бета-лактамнихзасобів. Слід з обережністю застосовуватицефтриаксонпацієнтам із наявністю в анамнезі нетяжкої гіперчутливості до інших бета-лактамнихпрепаратів.

Зареєстровані випадки тяжких небажаних реакцій при застосуванні лікарських засобів, що містять цефтриаксон, з боку шкіри (синдром Стівенса–Джонсона або синдром Лайєла/токсичнийепідермальний некроліз) та лікарська реакція з еозинофілієюі системними симптомами» (DRESS–синдром), які можуть бути загрозливими для життя чи летальними; однак частота цих явищ невідома (див. розділ «Побічні реакції»).
РеакціяЯріша-Герксгеймера(JHR).  У деяких пацієнтів із спірохетовимиінфекціями може виникнути реакція Яриша-Герксгеймера(JHR) одразу після початку лікування цефтриаксоном.JHR,зазвичайє самообмежуючимстаном, або його можнаусунутиза допомогоюсимптоматичноголікування. Не слід припинятилікуванняантибіотиками, якщотака реакціявиникає.

Взаємодія з лікарськими засобами, що містять кальцій.У недоношенихта доношенихнемовлятвіком до 1 місяця описані випадки утворенняпреципітатівкальцієвоїсоліцефтриаксону у легеняхта ниркахіз летальнимнаслідком. Щонайменшеодному ізцих пацієнтівцефтриаксон та кальційвводили у різнийчас та через різні внутрішньовенніінфузійнісистеми. Згідно із наявниминауковимиданими, не зареєстрованопідтвердженихвипадківутвореннявнутрішньосудиннихпреципітатів,крім як у новонароджених,якимвводили цефтриаксон та кальційвмісні розчиниабо будь-які іншікальційвмісні препарати. У дослідженняхіn vitroбулопоказано, щоновонародженимзагрожуєпідвищенийризик утворенняпреципітатівкальцієвоїсоліцефтриаксонупорівняноз пацієнтамиінших вікових груп.

При застосуванніцефтриаксонупацієнтам будь-якого віку препарат не можна змішувати або вводити одночасно з будь-якими розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, навіть при використанні різних інфузійнихсистем або введенні препаратів у різні інфузійніділянки. Проте пацієнтам віком від 28 днів цефтриаксонта кальційвміснірозчини можна вводити послідовно, один після одного, за умови введення препаратів через різні інфузійнісистеми у різні ділянки тіла або заміни чи ретельного промивання інфузійноїсистеми між введенням цих засобів фізіологічним сольовим розчином, щоб запобігти утворенню преципітату. Пацієнтам, які потребують постійних інфузій кальційвміснихрозчинів для повного парентерального харчування (ППХ), медичні працівники можуть призначити альтернативні антибактеріальні засоби, застосування яких не пов’язане з подібним ризиком утворення преципітатів. Якщо застосуванняцефтриаксонупацієнтам, які потребують постійного харчування, визнано необхідним, розчини для ППХ та цефтриаксонможна вводити одночасно, хоча і через різні інфузійнісистеми та у різні ділянки тіла. Також введення розчинів для ППХ можна призупинити на час інфузіїцефтриаксонута промити інфузійнісистеми між введенням розчинів (див. розділи «Протипоказання», «Побічні реакції» та «Несумісність»).

Діти.Безпека та ефективність застосування препарату Медаксон у новонароджених, немовлят та дітей були встановлені для доз, описаних у розділі «Спосіб застосування та дози». У дослідженнях було показано, що цефтриаксон, як деякі інші цефалоспорини, може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові. Медаксонпротипоказаний недоношеним та доношеним новонародженим, яким загрожує ризик розвиткубілірубіновоїенцефалопатії (див. розділ «Протипоказання»).

Імуноопосередкованагемолітична анемія. Випадкиімуноопосередкованоїгемолітичної анемії спостерігалися у пацієнтів, які отримували антибактеріальні засоби класу цефалоспоринів, у тому числі цефтриаксон(див. розділ «Побічні реакції»). Тяжкі випадки гемолітичної анемії, в тому числі з летальним наслідком, були зареєстровані у період лікування цефтриаксономяк у дорослих, так і у дітей. Якщо під час застосуванняцефтриаксонуу пацієнта виникає анемія, слід розглянути діагноз анемії, асоційованої із застосуванням цефалоспорину, та припинити застосуванняцефтриаксонудо встановлення етіології захворювання.

Довготривале лікування.При довготривалому лікуванні слід регулярно проводити розгорнутий аналіз крові.

Коліт/надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.Випадки коліту та псевдомембранозногоколіту, асоційовані із застосуванням антибактеріальних засобів, були зареєстровані на тлі застосування майже всіх антибактеріальних засобів, у тому числі цефтриаксону. Тяжкість цих захворювань може коливатися від легкої до загрозливої для життя. Тому важливо враховувати можливість такого діагнозу у пацієнтів, у яких під час або після застосуванняцефтриаксонувиникла діарея (див. розділ «Побічні реакції»). Слід обміркувати припинення терапії цефтриаскономта застосування відповідних засобів протиClostridium difficile. Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, застосовувати не слід.

Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, можуть виникати суперінфекції, спричинені нечутливими до препарату мікроорганізмами.

Тяжка ниркова та печінкова недостатність.У випадку тяжкої ниркової та печінкової недостатності рекомендований ретельний клінічний моніторинг безпеки та ефективності препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Вплив на результати серологічних досліджень.При застосуванні препарату Медаксон тестКумбсаможе давати хибнопозитивнірезультати. Також препарат може спричиняти хибнопозитивнірезультати аналізу на наявність галактоземії(див. розділ «Побічні реакції»).При визначенні глюкози у сечі неферментними методами можуть бути отримані хибнопозитивнірезультати. Протягом застосування лікарського засобу Медаксонрівень глюкози у сечі слід визначати за допомогою ферментних методів аналізу (див. розділ «Побічні реакції»).Цефтриаксон може хибно знизити оцінені значення глюкози в крові, отримані за допомогою деяких систем моніторингу рівня глюкози в крові (див. інструкції з застосуванннядля кожної системи). За необхідності слід використовувати альтернативні методи тестування.

Енцефалопатія.Повідомлялося про енцефалопатію при застосуванніцефтриаксону(див. розділ «Побічні реакції»), особливо у пацієнтів літнього віку з тяжкою нирковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози») або розладами центральної нервової системи. Якщо підозрюється енцефалопатія, пов’язана із застосуваннямцефтриаксону(наприклад, зниження рівня свідомості, зміна психічного стану, міоклонія, судоми), слід розглянути питання про припинення застосуванняцефтриаксону.

Натрій.Один грам препарату Медаксонмістить 3,6 ммоль натрію. Це слід взяти до уваги пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

Спектр антибактеріальної активності.Цефтриаксонмає обмежений спектр антибактеріальної активності та може бути непридатним для застосування як монотерапіяпри лікуванні певних типів інфекції, крім випадків, коли збудник вже підтверджений (див. розділ ««Спосіб застосування та дози»). У випадку полімікробнихінфекцій, коли серед підозрюваних збудників є резистентні до цефтриаксонумікроорганізми, слід розглянути застосування додаткових антибіотиків.

Застосуваннялідокаїну.Якщо як розчинник застосовують розчин лідокаїну,цефтриаксонможна вводити лише внутрішньом’язово. Перед введенням препарату слід обов’язково врахувати протипоказання до застосуваннялідокаїну, застереження та іншу відповідну інформацію, наведену в інструкціїїдля медичного застосуваннялідокаїну(див. розділ «Протипоказання»). Розчин лідокаїнуу жодному випадку не можна вводити внутрішньовенно.

Жовчокам’янахвороба.У випадку наявності на сонограмітіней слід зважити на можливість утворення преципітатівкальцієвої солі цефтриаксону. Затінення, що помилково вважалися жовчними каменями, спостерігалися на сонограмахжовчного міхура, частота їх виникнення зростала при застосуванніцефтриаксонуу дозі 1 г/добу та вище. Особливої обережності слід дотримуватися при застосуванні препарату дітям. Такі преципітатизникають після припинення терапії цефтриаксоном. У рідкісних випадках утворення преципітатівкальцієвої солі цефтриаксонусупроводжувалося симптоматикою. У разі наявності симптомів рекомендується консервативне нехірургічне лікування, лікар має прийняти рішення про припинення застосування препарату, спираючись на результати оцінки користі-ризику конкретного випадку (див. розділ «Побічні реакції»).

Жовчний стаз. Випадки панкреатиту, можливо, спричинені непрохідністю жовчних шляхів, були зареєстровані у пацієнтів, які отримувалицефтриаксон(див. розділ «Побічні реакції»). Більшість із таких пацієнтів мали фактори ризику розвиткухолестазута утворення біліарногосладжу, такі як попередня значна терапія, тяжка хвороба та повне парентеральне харчування. Не можна виключати, що ініціюючим або додатковим фактором розвитку цього порушення може бути утворення у жовчних шляхах преципітатіввнаслідок застосування препарату Медаксон.

Нирковокам’яна хвороба.Зареєстровані випадки утворення ниркових каменів, що зникали після припинення застосуванняцефтриаксону(див. розділ «Побічні реакції»). У випадку наявності симптомів слід зробити ультразвукове обстеження. Рішення щодо застосування препарату пацієнтам із наявністю в анамнезі ниркових каменів або гіперкальціуріїприймає лікар, спираючись на результати оцінки користі-ризику конкретного випадку.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.Цефтриаксонпроникає через плацентарний бар’єр. Існують обмежені дані щодо застосуванняцефтриаксонувагітним жінкам. Дослідження на тваринах не свідчать про безпосередній або опосередкований шкідливий вплив на ембріон/плід, пери- та постнатальний розвиток. У період вагітності, зокрема у I триместрі, цефтриаксонможна застосовувати, лише якщо користь перевищує ризик.

Період годування груддю.Цефтриаксонпроникає у грудне молоко у низьких концентраціях, але при застосуванні препарату у терапевтичних дозах не очікується жодного впливу на грудних немовлят. Проте не можна виключати ризик розвитку діареї та грибкової інфекції слизових оболонок. Слід враховувати можливість сенсибілізації. Потрібно прийняти рішення щодо припинення годування груддю або припинення/відмови від застосуванняцефтриаксонуз урахуванням користі від грудного годування для дитини та користі від терапії для жінки.

Фертильність.У дослідженнях репродуктивної функції не було виявлено ознак небажаного впливу на чоловічу або жіночу фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час лікування цефтриаксономможуть виникати такі побічні реакції, як запаморочення, що може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слідбути обережнимипри керуванніавтотранспортомабо роботіз іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Доза препарату залежить від тяжкості, чутливості, локалізації і типу інфекції, а також від віку і функції печінки та нирок пацієнта.Нижче наведенізагальнорекомендованідози. В особливо тяжких випадкахслід застосовуватинайвищу із рекомендованихдоз.

Дорослі та діти віком від12 років (≥ 50 кг).

*При документальнопідтвердженійбактерієміїслід розглянутипитанняпро застосуваннянайвищоїдози із рекомендованогодіапазону.

**У разі застосуваннядоз, що перевищують2 г на добу, слідрозглянутипитанняпро

 введенняпрепарату 2 рази на добу (з 12-годинним інтервалом).

Показання у дорослихі дітей віком від12 років (≥50 кг), що потребуютьособливихсхем дозування

Гострий середнійотит. Може бути застосованаодноразова внутрішньом’язовадоза 1–2 г препарату.Деякі дані свідчать, що у разі тяжкого стану пацієнта або неефективності попередньої терапії цефтриаксонможе бути ефективним при внутрішньом’язовомувведенні в дозі  1–2 г на добу протягом 3 днів.

Передопераційна профілактикаінфекційу місціхірургічноговтручання. 2 г одноразово перед операцією.

Гонорея. Разова доза 500 мг внутрішньом’язово.

Сифіліс. Загально рекомендованимидозами є 500 мг – 1 г один раз на добу зі збільшеннямдози до 2 г один раз на добу протягом10–14 днівпри нейросифілісі.Рекомендаціїщодо дозуванняпри сифілісі,включаючинейросифіліс,базуютьсяна обмеженихданих. Слідтакож враховуватинаціональніабо місцевірекомендації.

Дисемінований бореліозЛайма (ранній(ІІ стадія) і пізній(ІІІ стадія)).По 2 г один раз на добу протягом14–21 днів. Рекомендованатривалістьлікуванняваріює, слідтакож враховуватинаціональніабо місцевірекомендації.

Новонароджені, немовлятата діти віком від15 днів до 12 років (<50 кг)

Дітямз масою тіла 50 кг або більшеслід застосовуватизвичайнідози для дорослих.

*При документальнопідтвердженійбактерієміїслід розглянутипитанняпро застосування

   найвищоїіз рекомендованихдоз.

** Уразі застосуваннядоз, що перевищують2 г на добу, слідрозглянутипитанняпро

 введенняпрепаратудвічі на добу (з 12-годинним інтервалом).

Показання у новонароджених,немовлятта дітей віком до 12 років (<50 кг), що потребуютьособливихсхем дозування

Передопераційна профілактикаінфекційу місці хірургічноговтручання: 50–80 мг/кг одноразово перед операцією.

Сифіліс: загальнорекомендованимидозами для дітей є 75–100 мг/кг (максимальна – 4 г) один раз на добу протягом10–14 днів. Рекомендаціїщодо дозуванняпри сифілісі,включаючинейросифіліс,базуютьсяна дуже обмеженихданих. Слідтакож враховуватинаціональніабо місцевірекомендації.

Дисемінований бореліозЛайма (ранній(ІІ стадія) і пізній(ІІІ стадія)): 50–80 мг/кг 1раз на добупротягом14–21 дня. Рекомендованатривалістьлікуванняваріює, слідтакож враховуватинаціональніабо місцевірекомендації.

Гострий середнійотит: для початкового лікуваннягострогосередньогоотиту можебути застосованаодноразова внутрішньом’язоваін’єкціяцефтриаксону у дозі 50 мг/кг. Деякідані свідчать, що у разітяжкого стану дитиниабо неефективностіпопередньоїтерапіїЦефтриаксон може бути ефективнимпри внутрішньом’язовомувведеннів дозі 50 мг/кг на добу протягом 3 днів.

Новонароджені віком0–14 днів

Цефтриаксонпротипоказанийдля застосуваннянедоношенимдітям віком до 41 тижня з урахуваннямстроку внутрішньоутробногорозвитку(гестаційнийвік + вікпісля народження).

*При документальнопідтвердженійбактерієміїслід розглянутипитанняпро застосування

  найвищої із рекомендованихдоз.

    Не слід перевищуватимаксимальнудобовудозу 50 мг/кг.

Показання у новонародженихвіком 0–14 днів, що потребуютьособливихсхем дозування

Гострий середнійотит: для початкового лікуваннягострогосередньогоотиту можебути застосованаодноразова внутрішньом’язоваін’єкціяцефтриаксону у дозі50 мг/кг.

Передопераційна профілактикаінфекційу місці хірургічноговтручання: 20–50 мг/кг одноразово перед операцією.

Сифіліс: загальнорекомендованою дозою є 50 мг/кг 1раз на добупротягом10–14 днів. Рекомендаціїщодо дозуванняпри сифілісі,включаючинейросифіліс,базуютьсяна дуже обмеженихданих. Слідтакож враховуватинаціональніабо місцевірекомендації.

Тривалість лікування. Тривалість лікуваннязалежитьвід перебігухвороби. Враховуючизагальнірекомендаціїщодо антибіотикотерапії,застосуванняцефтриаксонуслід продовжуватипротягом48–72 годин післязникненнягарячки абопідтвердженнядосягненняерадикаціїбактеріальноїінфекції.

Спосіб введення

Внутрішньом’язове введення: цефтриаксон можнавводитишляхом глибокоївнутрішньом’язовоїін’єкції.Внутрішньом’язовуін’єкціюслід робитиу центр відносновеликого м’яза.Рекомендуєтьсявводитине більше1 г в одну ділянку.

Якщо лідокаїнзастосовуютьяк розчинник,отриманийрозчин ніколи не слід вводитивнутрішньовенно(див. розділ«Протипоказання»). Для отриманнядетальноїінформаціїрекомендуєтьсяознайомитисяз інструкцієюдля медичногозастосуваннялідокаїну.

Застосування лідокаїнупередбачаєпопереднєпроведенняпробидля визначенняіндивідуальноїчутливостідо цьоголікарського засобу.

Внутрішньовенне введення: цефтриаксон можнавводитишляхом внутрішньовенноїінфузії тривалістюне менше 30хвилин(шлях, якомувіддаєтьсяперевага)абошляхом повільноївнутрішньовенноїін’єкціїтривалістюбільше 5 хвилин. Внутрішньовеннепереривчастевведенняслід здійснюватипротягом5 хвилин переважноу великівени. Внутрішньовеннідози по 50 мг/кг або більше слід вводитишляхом інфузіїнемовлятамі дітям віком до 12 років. Новонародженимвнутрішньовеннідози слідвводити протягом 60хвилин з метою зменшенняпотенційногоризику білірубіновоїенцефалопатії.Питанняпро внутрішньом’язовевведенняслід розглядати, коли внутрішньовеннийшлях введеннянеможливийабо меншприйнятнийдля пацієнта.Дози, що перевищують2 г, слід вводити внутрішньовенно.Цефтриаксон протипоказаний новонародженим (≤28 днів), якщо їм потрібне (або очікується, що буде потрібне) лікування кальційвміснимивнутрішньовенними розчинами, включаючи інфузійнірозчини, які містять кальцій, такі як парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком утворенняпреципітатівкальцієвих солей цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).

Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгераабо розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксонуу флаконах або для подальшого розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення, оскільки може утворитися преципітат. Виникнення преципітатівкальцієвих солей цефтриаксонутакож можливе при змішуванні цефтриаксонуз розчинами, які містять кальцій, в одній інфузійнійсистемі для внутрішньовенного введення. Тому не можна змішуватиабо одночасновводитицефтриаксон із розчинами,які містятькальцій (див. розділи«Протипоказання», «Особливостізастосування» та «Несумісність»).

З метою передопераційноїпрофілактикиінфекційв місці хірургічноговтручанняцефтриаксон слід вводитиза 30 – 90 хвилиндо хірургічноговтручання.

Пацієнти літньоговіку: за умови задовільноїфункції нирок і печінки корекція дози пацієнтамлітньоговіку не потрібна.

Пацієнти з печінковоюнедостатністю: наявні данісвідчатьпро відсутністьнеобхідностікоригуватидозу для пацієнтівз легкою або помірноюпечінковоюнедостатністюза умови, що функціянирок не порушена.Немає даних щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти з нирковою недостатністю: немає необхідності знижувати дозу цефтриаксону, якщо функція нирок не порушена. Лише в разі ниркової недостатності в передтермінальнійстадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза цефтриаксонуне повинна перевищувати 2 г. Хворим, які знаходяться на діалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Цефтриаксон не видаляєтьсяз організмушляхом перитонеальногодіалізу або гемодіалізу.Рекомендуєтьсяретельнийклінічниймоніторингбезпекита ефективностізастосуванняпрепарату.

Пацієнти з тяжкими порушеннями функції печінки і нирок: при одночасномутяжкому порушенніфункцій нирок та печінки рекомендуєтьсяретельнийклінічниймоніторингбезпекита ефективностізастосуванняпрепарату.

Діти.

Препарат застосовувати дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».

Передозування.

У разі передозування гемодіаліз або перитонеальний діаліз не зменшать надмірну концентрацію препарату у плазмі крові. У разі передозування може спостерігатися нудота, блювання, діарея. Специфічного антидоту не існує. Лікування передозування симптоматичне.

Побічні реакції.

Побічними реакціями, що найчастіше спостерігалися при застосуванніцефтриаксону, є еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, діарея, висипання та підвищення рівня печінкових ферментів. Частоту виникнення побічних реакцій на цефтриаксонвизначали за даними клінічних досліджень.За частотою побічні реакції класифіковані таким чином:дуже поширені (≥ 1/10);поширені (≥ 1/100 < 1/10);непоширені  (≥ 1/1000 < 1/100);рідко поширені  (≥ 1/10000 < 1/1000);частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Інфекції та інвазії: непоширені – грибкові інфекції статевих органів; рідкопоширені –псевдомембранознийколіт^b; частотаневідома^a– суперінфекції^b.

З боку системи крові та лімфатичної системи: поширені – еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія; непоширені – гранулоцитопенія, анемія, розлади коагуляції; частота невідома^a – гемолітична анемія^b, агранулоцитоз.

З боку імунної системи: частотаневідома^a– анафілактичний шок, анафілактичні реакції, анафілактоїдніреакції, реакції гіперчутливості^b, реакція Яриша-Герксгеймера^b.

З боку нервовоїсистеми: непоширені –головний біль,запаморочення; рідко поширені–енцефалопатія; частота невідома^a – судоми.

З боку органівслуху і рівноваги:частота невідома^a – вертиго.

З боку серця: частота невідома – синдром Коуніса.

З боку органівдихання, грудної клітки та середостіння: рідкопоширені–бронхоспазм.

З боку шлунково-кишковоготракту: поширені– діарея^b, рідківипорожнення; непоширені– нудота, блювання; частота невідома^a – панкреатит^b, стоматит, глосит.

З боку гепатобіліарноїсистеми: поширені –підвищення рівняпечінковихферментів; частота невідома^a – преципітати у жовчномуміхурі^b,ядерна жовтяниця, гепатит^c, холестатичнийгепатит ^b,c.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені – висип; непоширені – свербіж;  рідкопоширені – кропив’янка;частота невідома^a – синдромСтівенса–Джонсона^b, токсичний епідермальний некроліз^b, мультиформнаеритема, гострий генералізованийекзантематознийпустульоз,медикаментозна реакція з еозинофілієюі системними симптомами (DRESS- синдром)^b.

З боку нирок та сечовидільної системи: рідкопоширені – гематурія, глюкозурія;частота невідома^a–  олігурія, утворення преципітатіву нирках (оборотні).

Загальні розлади та реакції у місці введення препарату: непоширені – флебіт, біль у місці інʼєкції, пропасниця; рідкопоширені – набряк, озноб.

Дані лабораторних аналізів: непоширені – підвищення рівня креатиніну у крові; частота невідома^a – хибнопозитивнірезультати тесту Кумбса^b, хибнопозитивнірезультати аналізу на галактоземію^b, хибнопозитивнірезультати неферментних методів визначення глюкози^b.

^a На основі постмаркетинговихзвітів. Оскільки інформація про ці реакції добровільно надходить від невизначеної кількості населення, неможливо достовірно оцінити їх частоту, у зв’язку з цим вона характеризується як невідома.

^b Див. розділ «Особливості застосування».

^c Зазвичай має оборотний характер при припиненні прийому цефтриаксону.

Інфекції та інвазії: випадки діареїпісля застосуванняцефтриаксонуможутьбути пов’язанііз Clostridium difficile. Слідпризначитивідповіднукількістьрідинита електролітів(див. розділ«Особливостізастосування»).

Преципітати кальцієвоїсоліцефтриаксону: рідкісні випадкитяжких небажанихреакцій, іноді з летальнимнаслідком,зареєстрованіу недоношенихта доношенихновонароджених(віком <28 днів), якимвнутрішньовенновводили цефтриаксон та препаратикальцію. При аутопсіїу легеняхта ниркахбули виявленіпреципітатикальцієвоїсоліцефтриаксону.Високий ризик утворенняпреципітатіву новонародженихє наслідкомїхмалого об’ємукрові та довшого, ніж у дорослих,періоду напіввиведенняцефтриаксону (див. розділи«Фармакодинаміка», «Протипоказання» та «Особливостізастосування»).Зареєстровані випадкиутворенняпреципітатівкальцієвоїсоліцефтриаксону у жовчномуміхурі, переважноу пацієнтів,якимпрепарат вводили у дозах,вищих за стандартнурекомендованудозу. У дітей, за данимипроспективнихдосліджень, частота утворенняпреципітатівпри внутрішньовенномувведенніпрепарату була різною, у деяких дослідженнях–понад 30 %. При повільномувведенніпрепарату (протягом20–30 хвилин) частота утворенняпреципітатів,вочевидь,нижча. Утворенняпреципітатівзазвичайне супроводжуєтьсясимптомами, але у рідкіснихвипадкахвиникалитакі клінічнісимптоми, як біль, нудота і блювання. У таких випадкахрекомендуєтьсясимптоматичнелікування.Після припиненнязастосуванняцефтриаксонупреципітатизазвичайзникають(див. розділ«Особливостізастосування»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це  дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням:https://aisf.dec.gov.ua/

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці в недоступному для дітеймісці. Приготовані розчини стабільні протягом 24 годин при температурі 2 – 8 °С і 6 годин – при кімнатній температурі.

Несумісність. Медаксонне можна змішувати з кальційвміснимирозчинами, такими як розчин Рінгераабо розчин Гартмана. Цефтриаксоннесумісний з амсакрином,ванкоміцином,флуконазоломта аміноглікозидами. Не слід змішувати з іншими розчинниками, крім тих, що зазначені в розділі «Спосіб застосування та дози».

Упаковка.

Прозорі скляні флакони типу І номінальноюміскістю10 мл або 20 мл, що закривають20 мм гумовоюпробкою та алюмінієвимковпачком(з або без пластиковогоковпачказ контролем першого відкриття). По 10 флаконівразом з інструкцієюдля медичногозастосуванняпоміщаютьв картоннукоробку.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Медокемі Лімітед/Medochemie Limited.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Ажиос АтанассіосІндустріальна Зона, МіхаілІраклеус2, Ажиос Атанассіос,Лімассол, 4101, Кіпр/Agios Athanassios Industrial Area, Michail Irakleous2, Agios Athanassios, Limassol, 4101, Cyprus.