Безмежна вдячність колективу лікарів хірургічного вдділення

Яке то відчуття, коли ти вже вдома після операції, якої довгий час уникала, боялася, сподівалася, що якось обійдеться… Я зараз щаслива, що все вже позаду. І своєму щастю я завдячую колективу хірургічного відділення Київського інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка Національної академії медичних наук України, де перебувала в клініці на початку серпня 2020 року.
Я потрапила до рук чудових лікарів, яким довірила своє здоров’я. Звичайно, я хвилювалася, бо розуміла, як важливо мені, викладачу, зберегти свій голос, не втратити можливість вільного спілкування з людьми, а насамперед, з маленькою внучкою, яка тільки починає вчитись говорити.
Я безмежно вдячна чуйній людині і лікарю-хірургу з золотими руками (без перебільшення) Омельчуку Олексію Вікторовичу, який мене привітно зустрів, вислухав, підтримав і переконав у необхідності операційного втручання (бо щитовидна залоза була великих розмірів, заважала вільно дихати, спричиняла незручності…).
Я дякую за підтримку і чаруючу посмішку лікарю Остафійчуку Мар’яну Васильовичу, який був уважний до мене до і після операції.
Завжди буду пам’ятати і зберігати вдячність лікарю-анестезіологу Таран Людмилі Володимирівні не тільки за її надзвичайну уважність до мого анамнезу, передопераційного стану, а ще й за вміння підбадьорити, налаштувати на операцію: я з готовністю прийняла її пораду «придумати собі сон»!!! і з легкою душею котилася на каталці в операційну, де побачила перед собою знайомі вже обличчя команди лікарів, які подарували мені радість вільного дихання, повернули до звичного способу життя.
Вдячна за уважність і потрібні мені консультації і поради лікарю-кардіологу Кобилюх Людмилі Григорівні, лікарю-невропатологу Аметовій Гульзар Мустафаєвні, усім сестричкам і санітаркам хірургічного відділення, які просто з відповідальністю і щиро виконують свою справу! Бажаю і їм усім міцного здоров’я!!!