Граю в життя, а не в ігри.

Звернувся в клініку не сам, а через сварки вдома. Справа - ігроманія. Спочатку я грав у телефон, планшет, і міг провести за цьою справою і добу. На прохання дружини, я огризався, нервував. Мені хотілося сховатися і бути у цьому світі, де я і гра.
Потім перейшло на більш серйозні ігри вже не вдома. Що і привели мене сюди. Не буду писати багато похвал. Скажу - зараз не граю, бо знайшов інший сенс жити реальним життям. І тут мені допомогли його осмислити.