Аліна Анатоліївна 22 февраля, 2017 год
Відділення гематології
Проїжджаючи повз Хмельницьку обласну лікарню тіло вкривається мурашками. Мій покійний батько лежав у відділенні гематології. Важко пробачити лікарю Мороз Ларисі Петрівні, те до чого вона його довела своїм лікуванням, точніше експериментами. Моє бачення - якщо лікар не може чи не знає як допомогти, тоді признайся в цьому, скажи поїдьте в іншу країну, в іншу область, я не знаю як Вам допомогти. Але НІ!
Вона призначала лікування, і повільно вбивала мого батька. Поведінка в неї зухвала, нахабна, безжалісна. Навіть коли батько помер в лікарні, не хотіла приїзжати в вихідний день, щоб папірець підписати, мовляв " я ж вам казала додому його забирати".
Вже пройшов майже рік після того, як це все сталося. Жаль, що дуже мало в нас кваліфікованих лікарів, просто людей, які дійсно спасають людей, які давали цю клятву Гіпократа.
Жаль, що час назад не повернеш. Але я нікому не раджу лягати у це відділення і до цього лікаря. В кого є якісь проблеми з гематологією, люди тікайте з Хмельницького, їдьте в Білорусію, Росію, там зовсім інші схеми лікування. Знайдіть ці кошти, все одно з часом в Хмельницькій лікарні з Вас здеруть до останньої гривні, а потім знизять плечима і навіть і поспівчувають.
Нікому не зможу передати болі, коли втратила молодого батька 55 років, який так хотів жити.....