Як лікувати пролежні

За статистикою, протягом 2000-2015 рр. близько 6-18% людей стикнулися з такою проблемою, як пролежні. Щороку від пролежнів помирають до 24 тис. пацієнтів.

Пролежні: що це?

Пролежні – це пошкодження шкіри і тканин під шкірою через постійний тиск ваги тіла на окремі ділянки. Зазвичай пролежні з’являються на ділянках шкіри, що покривають кістки (лікті, куприк, стегна, п’яти, щиколотки тощо). Пролежні – проблема дорослих і дітей, що вимушені тривалий час знаходитись в лежачому/сидячому положенні (ліжко або інвалідний візок).

Чому з’являються пролежні

Пролежні з’являються, коли в тканинах порушується кровообіг або й зовсім припиняється через надмірний тиск на шкіру. Якщо кровообіг припиняється, то пролежень розвивається буквально за пару годин – клітини верхнього шару шкіри просто відмирають. Також існують інші причини пролежнів:

• постійна вологість шкіри (піт, сеча, випорожнення тощо);
• розтягнення шкіри (наприклад, людина зісковзує з інвалідного візка чи її голова сповзає з подушки);
• тертя шкіри об постіль чи одяг.

Ризик утворення пролежнів зростає, якщо людина перебуває у комі чи у вегетативному стані, вона паралізована чи має проблеми з чутливістю, нетриманням сечі та калу. Також пролежні можливі, якщо у пацієнта є гіпсові пов’язки, шини, протези, людина п’є мало води, недоотримує вітамінів та мінералів, білків.

При яких хворобах найчастіше бувають пролежні

Вірогідність появи пролежнів зростає, якщо у людини є такі захворювання:

• цукровий діабет другого чи першого типу;
• онкологія;
• деменція;
• серцева або ниркова недостатність;
• погане харчування чи голодування;
• проблеми з периферичними артеріями;
• травми спинного мозку;
• розщелина хребта тощо.

Ризики появи пролежнів збільшуються при хронічній венозній недостатності – поганий кровообіг у нижніх кінцівках провокує застій крові у венах і набряк.

Тканини не отримують достатньо кисню і поживних речовин, тому стають вразливіші.

На яких частинах тіла зазвичай бувають пролежні

Пролежні можуть з’являтися на будь-якій частині тіла, але зазвичай це місця, де кістка розташована близько до шкіри:

• п’яти, щиколотки, зона під колінами;
• поперек, стегна;
• куприк та сідниці;
• тильна сторона рук і лікті;
• хребет і лопатки;
• бічна і задня частина голови.

Люди, що змушені постійно перебувати на кисневій терапії, можуть страждати від пролежнів на переніссі, потилиці, вухах, бо маска давить на ці ділянки.

Пролежні бувають навіть в роті (неправильно підібраний зубний протез, інтубація, штучна вентиляція легень тощо).

Як лікувати пролежні

При пролежнях лікарі рекомендують очищувати рани та обробляти їх спеціальними препаратами, часто перевертати людину на інші боки, якщо є можливість – додати хоча б мінімальну фізичну активність, а також скоригувати харчування. Чим лікують пролежні:

1. Антибіотики. Якщо до рани потрапляють бактерії, необхідні антибактеріальні засоби для обробки ран, аби не допустити розвитку сепсису.
2. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Такі ліки зменшують біль, знімають запалення і набряк (це можуть бути як креми чи мазі, так і таблетки).
3. Знеболювальні препарати. Мазі чи креми від пролежнів з антисептиком у складі знімають біль і дозволяють ефективніше здійснювати догляд за ранами.
4. Є також спеціальні спреї від пролежнів – вони створюють на рані зволожувально-захисний шар, що робить шкіру м’якою, зменшує тертя та тиск, стимулює загоєння рани.
5. Присипка від пролежнів використовується, якщо рана волога – це допомагає зменшити вологість, створити захисний бар’єр і прибрати подразнення.
6. Гідроколоїдні пластирі від пролежнів допомагають захистити вразливі ділянки тіла від пошкоджень і тертя. Зазвичай такі пластирі містять лікувальні компоненти, що позитивно впливають на стан шкіри.

Якщо медикаментозне лікування не дає позитивного результату, у пацієнта розвивається некроз (відмирання) тканин, необхідне хірургічне лікування пролежнів. Лікар видаляє тканини, що відмерли, очищує рану, ушиває її і накладає пов’язку. Пізніше можливо зробити пересаду шкіри, щоб відновити пошкоджену ділянку.

Як доглядати за людиною, у якої є пролежні

Щоб зменшити тиск на пошкоджені ділянки тіла, важливо змінювати положення людини кожні 15-20 хвилин (тієї, яка сидить) і перевертати людину раз на одну-дві години (якщо вона лежить). Послідовність пунктів догляду за пролежнями:

• Мінімум раз на день акуратно промивайте рани водою з дитячим милом або обробляйте їх фізрозчином.
• Далі легенько промокніть рану, не натискаючи на неї.
• На пролежні накладіть спеціальну гідрогелеву пов’язку – вона прискорить загоєння і убезпечить від інфікування.
• Регулярно оглядайте пролежні – якщо рана міняє свій колір, обов’язково зверніться до лікаря.

Якщо потрібно, лікар призначить спеціальні мазі або креми від пролежнів. Щоб не з’являлися нові рани, потрібно буде використовувати спеціальні подушки, кола чи матраци, які розподіляють вагу і зменшують тиск тіла на ті чи інші ділянки.

Як не допустити пролежнів

Щоб не було пролежнів, необхідна насамперед гігієна шкіри (вона повинна бути суха і чиста), регулярна зміна положення тіла і правильне харчування.

Профілактика пролежнів зводиться до таких моментів:

• часта зміна положення тіла;
• зволоження шкіри та її очищення;
• питний режим;
• збалансований раціон харчування;
• зменшення рівня стресу;
• щоденні фізичні вправи (піднімання рук і ніг, щоб покращити кровообіг);
• часта зміна спідньої білизни, одягу, постільної білизни;
• регулярний огляд тіла на предмет появи почервонінь або ділянок шкіри з підвищеною чутливістю;
• використання протипролежневих подушок або матраців;
• одяг і постіль – лише з натуральних матеріалів;
• відмова від куріння, адже нікотин негативно впливає на кровообіг, знижує здатність тканин до загоєння.

Чим лікувати пролежні

Насамперед необхідна дезінфекція (промивання ран). Це може бути «Хлоргексидин» чи «Мірамістин». Не використовуйте спиртові антисептики, бо вони спровокують ще більший розвиток пролежнів (не обробляйте рани зеленкою, йодом, камфорним спиртом тощо). Далі для загоєння можна використовувати такі креми і мазі:

• «Левомеколь»;
• «Пантестин»;
• «Ксероформ»;
• «Бепантен»;
• «Левосин»;
• «Судокрем»;
• Цинкова мазь;
• «Солкосерил»;
• «Метилурацил» тощо.