ПАКЛІВІСТА

ПАКЛІВІСТА
Інструкція для застосування

329 переглядів
Як ви оцінюєте ефективність ПАКЛІВІСТА?



Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Паклітаксел є антимітогеном рослинного походження, діє на мікротрубочковий апарат клітини. Він стимулює складання мікротрубочок з димерів тубуліна і стабілізує мікротрубочку внаслідок пригнічення деполімеризації, що викликає пригнічення нормального процесу динамічної реорганізації мережі мікротрубочок, що важливо для клітинних функцій на етапі мітозу та інтерфази клітинного циклу. Крім того, паклітаксел індукує утворення аномальних структур або «зв'язок» мікротрубочок протягом клітинного циклу, а також множинних «зірок» з мікротрубочок під час мітозу.

Фармакокінетика

Концентрація паклітакселу в плазмі крові після введення зменшується відповідно до двофазної кінетики.

Фармакокінетика паклітакселу визначалася після вливання препарату у дозі 135 та 175 мг/м протягом 3 та 24 годин відповідно. Середній напівперіод термінальної фази становить від 3 до 52,7 години, а середні значення загального кліренсу варіювали від 11,6 до 24 л/год/м²; загальний кліренс має тенденцію до зниження при більш високих концентраціях паклітакселу у плазмі крові. Середній обсяг розподілу в рівноважному стані варіював від 198 до 688 л/м, що вказує на інтенсивний позасудинний розподіл та/або зв'язування з тканинами.

Протягом 3-годинного вливання фармакокінетика паклітакселу з підвищенням дози стає нелінійною. При збільшенні дози препарату на 30% (від 135 до 175 мг/м поверхні тіла) максимальна концентрація у плазмі крові (Cmax) підвищувалася і площа під кривою «концентрація-час (AUC) збільшувалася на 75% та 81%.

Коливання рівня системної експозиції паклітакселу для кожного хворого були мінімальними. При численних курсах лікування кумуляції паклітакселу не спостерігається.

Дослідження in vitro показують, що 89-98% препарату у зв'язаному стані. Присутність циметидину, ранітидину, дексаметазону або дифенгідраміну не впливає на зв'язування паклітакселу з білками.

Метаболізм паклітакселу у людини не вивчений. Середнє загальне виділення незміненому вигляді із сечею змінюється з 1,3% до 12,6% від введеної дози, що вказує на інтенсивний кліренс. Основними продуктами метаболізму є гідроксильовані метаболіти. Основним механізмом метаболізму паклітакселу є метаболізм у печінці та виділення з жовчю. Вплив порушень функції нирок або печінки на метаболізм паклітакселу в організмі після 3-годинного вливання не досліджувався.

Показання

Рак яєчників:

  • препарат першої лінії для лікування раку яєчників, а також у комбінації з цисплатином при поширеній формі раку яєчників або при залишкових пухлинах після лапаротомії розміром понад 1 см;
  • препарат другої лінії для лікування метастатичного раку яєчників, якщо стандартна терапія препаратами платини виявилася неефективною.

Рак молочної залози:

  • присадка лікування пацієнтів із ураженням лімфатичних вузлів після стандартної комбінованої терапії антрациклінами або циклофосфамідом;
  • первинна хіміотерапія місцево або метастатичного раку молочної залози у комбінації з антрациклінами або трастузумабом у разі виявленої імуногістохімічним методом надекспресія онкопротеїнів HER-2 (3+) або за наявності протипоказань до терапії антрациклінами;
  • монотерапія метастатичного раку молочної залози після неефективної стандартної терапії.

Поширений недрібноклітинним раком легенів (комбінована хіміотерапія з цисплатином у разі неможливості застосування хірургічного лікування та/або променевої терапії).

Саркома Капоші у хворих на СНІД (у разі неефективності попередньої терапії ліпосомальною антрациклінами).

Протипоказання

  • гіперчутливість до паклітакселу або до будь-якого іншого компонента лікарського препарату (особливо до олії касторової поліетоксильованої).
  • нейтропенія (початкова кількість нейтрофілів <1,5" 10 / л, у разі саркоми Капоші у хворих на СНІД кількість нейтрофілів <1"10 / л), тромбоцитопенія (початкова кількість нейтрофілів <100х10 / л).
  • тяжкі порушення функції печінки.
  • супутні тяжкі неконтрольовані інфекції у хворих на саркому Капоші.

Спосіб застосування та дози

До початку лікування ПакліВіста всім пацієнтам необхідно отримати премедикацію глюкокортикостероїдами, антигістамінними препаратами та антагоністами Н 2 рецепторів за наступною схемою:

Дексаметазон - 20 мг перорально або внутрішньовенно (8-20 мг для пацієнтів з саркомою Капоші) - При пероральному застосуванні приблизно за 6 і 12 годин до введення паклітакселу.

При внутрішньовенному застосуванні - за 30-60 хвилин до введення паклітакселу. Дифенгідрамін (або еквівалентний антигістамінний препарат) – 50 мг внутрішньовенно – за 30-60 хвилин до введення паклітакселу. Циметидин або ранітидин – 300 мг внутрішньовенно 50 мг внутрішньовенно – за 30-60 хвилин до введення паклітакселу.

Розчин паклітакселу необхідно вводити внутрішньовенно крапельно за допомогою інфузійних систем із вбудованими мембранними фільтрами з розміром пор ≤ 0,22 мкм.

Як препарат першої лінії раку яєчників.

Відповідно до тривалості інфузії рекомендуються дві дози ПакліВіста:

  • паклітаксел у дозі 175 мг/м поверхні тіла вводити шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 3 години, потім вводити цисплатин у дозі 75 мг/м . Інтервал між курсами лікування – 3 тижні;
  • паклітаксел у дозі 135 мг/м поверхні тіла вводити у вигляді 24-годинної інфузії, потім вводити цисплатин у дозі 75 мг/м . Інтервал між курсами лікування – 3 тижні.

Як препарат другої лінії раку яєчників.

ПакліВіста рекомендується вводити в дозі 175 мг/м 2 поверхні тіла шляхом

3-годинних інфузій. Зазвичай призначають трохи більше 4-х курсів з інтервалами 3 тижня.

Ад'ювантна хіміотерапія раку молочної залози.

ПакліВіста слід призначати після терапії антрациклінами або циклофосфамідом. ПакліВіста рекомендується вводити в дозі 175 мг/м2 поверхні тіла шляхом тригодинних інфузій. Проводити 4 курси з інтервалами 3 тижні.

Хіміотерапія першої лінії раку молочної залози.

При застосуванні в комбінації з доксорубіцином (50 мг/м2 поверхні тіла) паклітаксел вводити через 24 години після доксорубіцину.

Рекомендована доза паклітакселу 175 мг/м2 поверхні тіла, вводити шляхом 3-годинних інфузій. Інтервал між курсами лікування – 3 тижні.

При комбінованому застосуванні паклітаксел вводити за попередньою схемою.

ПакліВіста можна вводити через день після введення першої дози трастузумабу або відразу після введення наступних доз трастузумабу, якщо попереднє введення добре переносилося.

Хіміотерапія другої лінії раку молочної залози.

ПакліВіста рекомендується вводити в дозі 175 мг/м 2 поверхні тіла шляхом

3-годинних інфузій. Інтервал між курсами лікування – 3 тижні.

Хіміотерапія поширеного недрібноклітинного раку легень.

Рекомендується комбінована схема лікування паклітакселом та цисплатином. ПакліВіста вводити в дозі 175 мг/м2 поверхні тіла шляхом тригодинних інфузій, потім застосовувати цисплатин у дозі 80 мг/м2 поверхні тіла.

Інтервал між курсами лікування – 3 тижні.

Хіміотерапія саркоми Капоші у хворих на СНІД.

Рекомендована доза становить 135 мг/м2 поверхні тіла шляхом 3-годинних інфузій через кожні 3 тижні або 100 мг/м2 поверхні тіла шляхом 3-годинних інфузій через кожні 2 тижні.

Лікування пацієнтів із порушеннями функції печінки.

Недостатньо даних щодо корекції дози для хворих з порушеннями функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості. Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки не слід призначати паклітаксел.

Наступні дози паклітакселу необхідно коригувати відповідно до індивідуальної переносимості пацієнта. Повторні введення можливі лише після збільшення числа нейтрофілів до рівня ≥ 1,5 × 10 9 / л, а тромбоцитів - до рівня ≥ 100 × 10 9 / л. Хворим, у яких спостерігалася тяжка нейтропенія (кількість нейтрофілів була нижче 0,5×10 9 /л протягом 7 днів) або тяжка периферична нейропатія, наступні дози слід зменшувати на 20% (для хворих на саркому Капошина 25%).

Лікування пацієнтів із порушеннями функції нирок.

Недостатньо даних щодо корекції дози для хворих з порушеннями функції нирок. Приготування розчину для внутрішньовенних інфузій.

Перед застосуванням концентрат для приготування розчину для інфузій ПакліВіста необхідно розвести, дотримуючись правил асептики, 0,9% розчином хлориду натрію, 5% розчином глюкози або 5% розчином глюкози в 0,9% розчині хлориду натрію або 5% розчином глюкози в розчині. кінцевої концентрації паклітакселу 0,3-1,2 мг/мл.

Готові до застосування розчини для інфузій можуть бути каламутними, що зумовлено складом основи-носія. Фільтрування не ліквідує каламутність. Розчин паклітакселу необхідно вводити через вбудовані в інфузійні системи мембранні фільтри з розміром пор ≤ 0,22 мкм. При введенні через систему помітних втрат активності діючої речовини немає.

Щоб мінімізувати вилуговування ДЕГФ з інфузійних мішків, систем або іншого медичного обладнання з пластифікованого ПВХ, розбавлені розчини для інфузій слід зберігати в посуді з матеріалів, що не містять ПВХ (пляшках зі скла, поліпропілену, мішках з поліпропілену, поліолефіну) із поліетилену. Фільтри можна підключати короткими трубками із ПВХ, це не викликає значного вилуговування ДЕГФ.

Готові до застосування розчини слід вводити негайно після приготування, розчини стабільні протягом 27 годин у разі зберігання за кімнатної температури (приблизно 25°С). Їх слід охолоджувати, оскільки у своїй може утворюватися осад.

Передозування

Симптоми: основними очікуваними ускладненнями передозування, пригнічення функції кісткового мозку, периферична нейропатія, запалення слизових оболонок.

Лікування: у разі передозування слід негайно припинити застосування препарату та провести симптоматичне лікування з контролем вмісту формених елементів крові та стану функцій життєво важливих органів.

Антидот паклітакселу невідомий.

Побічна дія

Частота та інтенсивність побічних ефектів у хворих на рак яєчника, рак молочної залози та недрібноклітинний рак легенів суттєво не відрізняються.

Побічні реакції при монотерапії паклітакселом.

Найпоширенішим побічним ефектом при лікуванні паклітакселом є пригнічення функції кісткового мозку тромбоцитопенії анемії (частота епізодів та тяжкість анемії залежать від початкових рівнів гемоглобіну).

Периферична нейропатія може розвинутись після першого ж курсу лікування та посилюватись після наступних введень паклітакселу. Іноді вона є причиною відміни терапії паклітакселом. Сенсорна симптоматика слабшає або зникає через кілька місяців після припинення лікування паклітакселом. Наявна нейропатія внаслідок попередньої терапії не є протипоказанням для лікування паклітакселом.

Тяжкі реакції гіперчутливості з можливими летальними наслідками: артеріальна гіпотензія, що вимагає терапевтичного втручання ангіоневротичний набряк, порушення функції дихання, що вимагають застосування бронходилататорів, генералізована кропив'янка незначні реакції гіперчутливості, головним чином припливи і висипу, які не потребують.

Місцеві реакції - у місцях ін'єкцій може спостерігатися локальний набряк, біль, еритема та індурація. Випадкова екстравазація може спричинити целюліт. Можливі зміни пігментації шкіри. Є поодинокі повідомлення про рецидиви шкірних реакцій у місцях попереднього введення паклітакселу після наступних введень препарату.

Спостерігалися також реакції серцево-судинної системи: брадикардія, кардіоміопатія, асимптоматична шлуночкова тахікардія, артеріальна гіпотензія, тромбоз, тромбофлебіт.

Побічна дія паклітакселу на шлунково-кишковий тракт була слабкою або помірною. Відзначалися нудота, блювання, діарея, мукозити, рідко – непрохідність кишечника, перфорація, ішемічний коліт, псевдомембранозний коліт, езофагіт, запор, панкреатит.

Значне підвищення (в 5 разів і більше порівняно з нормою) рівня аспартатамінотрансферази (ACT), лужної фосфатази та білірубіну.

Також були повідомлення про некроз печінки та печінкову енцефалопатію у пацієнтів, які лікувалися паклітакселом.

З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія.

Нижче наведено перелік побічних реакцій, які виникали у пацієнтів при монотерапії паклітакселом шляхом 3-годинних інфузій.

Інфекції та інвазії: інфекції (переважно сечового тракту та верхніх дихальних шляхів, включаючи простий герпес, оральний кандидоз, фарингіт, риніт), у поодиноких випадках – з летальним кінцем; застуда; синуси; тяжкі інфекції; назофарингіт; вірусні інфекції; катетер-асоційована інфекція; грибкова інфекція; оперізуючий герпес інфекції у місці ін'єкції; септичний шок, пневмонія, перитоніт, сепсис.

Новоутворення доброякісні, злоякісні та невизначені (включаючи кісти та поліпи): метастази (можуть проявлятися симптомами болю), некроз пухлини.

З боку крові: мієлосупресія, тяжка нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, тяжка лейкопенія, кровотечі, лімфопенія, нейтропенічна лихоманка, тяжка анемія, фебрильна нейтропенія, панцитопенія, гострий мієлоїдний лейкоз, мієлодіспатичний.

З боку імунної системи: незначні реакції гіперчутливості (переважно припливи та висипання), реакції гіперчутливості уповільненого типу; серйозні реакції гіперчутливості, що вимагають вживання терапевтичних заходів (артеріальна гіпотензія, ангіоневротичний набряк, респіраторний дистрес, генералізована кропив'янка, озноб, біль у спині, біль у грудях, тахікардія, біль у животі, біль у кінцівках, профузне потовиділення, артеріальна гіпертензія); анафілактичні реакції; анафілактичний шок (включаючи реакції гіперчутливості з летальним кінцем).

З боку метаболізму: анорексія, зниження апетиту, гіпокаліємія, втрата/збільшення маси тіла, гіпофосфатемія, затримка рідини, гіпоальбумінемія, полідипсія, гіперглікемія, гіпокальціємія, гіпоглікемія, гіпонатріємія, синдром лізису пухлини.

З боку психіки: безсоння, депресія, тривожність, неспокій, сплутаність свідомості.

З боку нервової системи: нейротоксичні ефекти (переважно периферична нейропатія), парестезії, сонливість, депресія, важка нейропатія (переважно периферична нейропатія), нервозність, безсоння, порушення мислення, гіпокінезія, порушення ходи, гіпестезія, збочення нейропатія (що проявляється в помірно вираженій слабкості дистальних м'язів), полінейропатія, арефлексія, дискінезія, гіпорефлексія, невралгія, втрата чутливості, поступальне запаморочення, невропатичний біль, тремор, вегетативна н йопатія. напади («grand mal»), судоми, енцефалопатія, запаморочення, біль голови, атаксія.

З боку органів: підвищена сльозогінність, випадання волосся брів або вій; сухий кератокон'юнктивіт; сухість очей; ослаблення зору; дефект поля зору; подразнення очей; біль в очах; зниження гостроти зору; кон'юнктивіт свербіж очей кератит, ураження зорового нерва та/або порушення зору (миготлива худоба), особливо у пацієнтів, які отримували дози вище за рекомендовані; макулярний набряк фотопсії; плаваючі помутніння в склоподібному тілі.

З боку органів слуху: біль у вухах, ототоксичні ураження, втрата слуху, шум у вухах, вертиго.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, тахікардія, підвищене серцебиття, непритомність, застійна серцева недостатність, інфаркт міокарда, блокада і непритомність, кардіоміопатія, безсимптомна шлуночкова тахікардія, тахікардія в поєднанні з бігеміною, серцево лівого шлуночка, фібриляція передсердь, надшлуночкова тахікардія, артеріальна гіпотензія, вазодилатація (припливи), лімфедема, артеріальна гіпертензія, тромбоз, тромбофлебіт, холодні конівки, ортостатична гіпотензія, шок, флебіт.

З боку дихальної системи: носова кровотеча, біль у ділянці глотки-стравовода, риніт, ринорея, продуктивний кашель, задишка напруги, закладеність пазух, зниження дихальних шумів, алергічний риніт, захриплість голосу, закладеність носа, сухість слизової оболонки носа, свистя емболія, тромбоемболія легеневої артерії, інтерстиціальна пневмонія, дихальна недостатність, емболія легеневої артерії, фіброз легень, інтерстиціальний пневмоніт, задишка, плевральний випіт, кашель, легенева гіпертензія.

З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, запалення слизових оболонок, стоматит, біль у животі, біль у верхній частині живота, біль унизу живота, сухість у роті, виразки у роті, мелений, диспепсія, здуття живота, диспепсія, гастрое хвороба, оральна гіпестезія, дисфагія, метеоризм, глоссалгія, сухість у роті, біль у яснах, рідкий стілець, болі в ротовій порожнині, ректальна кровотеча, обструкція кишечника, перфорація кишечника, ішемічний коліт, гострий панкреатит, мезентеріальний , запор, асцит, нейтропенічний коліт, гіпогідратація.

З боку травної системи: гепатомегалія, некроз печінки, печінкова енцефалопатія (зафіксовані випадки з летальним кінцем).

З боку шкіри: алопеція минущі незначні зміни нігтів та шкіри; сухість шкіри; акне

зміна кольору нігтів; болючість нігтьового ложа; болючість шкіри; фотосенсибілізація; порушення пігментації; захворювання шкіри; підвищена пітливість; оніхомадезис; генералізовані висипання; дерматит надмірне нічне потовиділення; вітіліго; гіпотригосп; відчуття дискомфорту, пов'язане із нігтями; макулопапульозні висипання, пошкодження шкіри; набряклість особи; свербіж висип, еритема набряк синдром Стівенса-Джонсона епідермальний некроліз мультиформна еритема ексфоліативний дерматит кропив'янка оніхолізис (пацієнтам, які отримують паклітаксел, необхідно носити одяг з довгими рукавами та довгі штани для захисту від сонця рук та ніг); склеродермія.

З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія, біль у кінцівках, біль у кістках, судоми в ногах, міастенія, біль у спині, біль у грудній клітці, вітіліго, м'язова слабкість, біль у шиї, у паху, спазми м м'язів, кістково-м'язовий біль, дискомфорт у кінцівках, системний червоний вовчак.

З боку сечовидільної системи: дизурія, часті сечовипускання, гематурія, ніктурія, поліурія, нетримання сечі, ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи: біль у грудях.

Загальні розлади та порушення у місці введення: стомлюваність; гіпертермія; астенія, біль набряк, включаючи периферичні набряки та набряк особи; реакції у місці ін'єкцій (включаючи локалізований набряк, біль, еритема, індурація, слабкість, втрату кольору та набряк шкіри; випадкова екстравазація може спричинити целюліт, фіброз шкіри та некроз шкіри) запалення слизової оболонки; озноб; зниження працездатності; біль у грудях; грипоподібні захворювання; загальне нездужання; загальмованість; гіперпірексія; дискомфорт у грудній клітці; порушення ходи; припухлість; астенія підвищення температури тіла; дегідратація; набряк нездужання; екстравазація.

Лабораторні показники: значне підвищення рівнів ферментів печінки – АСТ, аланінамінотрансфераїв (АЛТ) та лужної фосфатази; зниження маси тіла, зниження гематокриту, зменшення кількості еритроцитів, підвищення температури тіла, збільшення гамма-глутамілтрансферази, значне підвищення рівня білірубіну, значне підвищення артеріального тиску, збільшення маси тіла, значне підвищення ЛДГ крові, значне підвищення глюкози крові, значне підвищення фосфору крові, зниження калію крові, підвищення рівня креатиніну крові.

Травми, отруєння та ускладнення процедур: гематома, місцева запальна реакція у раніше опроміненій області тіла, радіаційний пневмвонії.

Побічні реакції при комбінованій хіміотерапії.

При комбінованій терапії паклітакселом і цисплатином частота і тяжкість нейротоксичних ефектів, переважно периферичної нейропатії, були великими при введенні паклітакселу в дозі 175 мг/м2 поверхні тіла шляхом 3-годинних інфузій (нейротоксическіе ефекти ), ніж при введенні паклітакселу в дозі 135 мг/м2 поверхні тіла шляхом 24-годинних інфузій (нейротоксичні ефекти були відзначені у 25% пацієнтів, у 3% - тяжкі).

У хворих на рак яєчників, які отримували хіміотерапію першої лінії паклітакселом шляхом тригодинних інфузій у поєднанні з цисплатином, частота та тяжкість нейротоксичних ефектів, артралгії/міалгії та реакцій гіперчутливості були більшими, ніж при лікуванні циклофосфамідом у поєднанні з цисплатином. Частота та тяжкість мієлосупресії були нижчими у групі, яка отримувала паклітаксел шляхом 3-годинних інфузій у поєднанні з цисплатином, порівняно з групою, яка отримувала циклофосфамід у поєднанні з цисплатином.

При хіміотерапії першої лінії метастатичного раку молочної залози частота і тяжкість нейтропенії, анемії, периферичної нейропатії, артралгії/міалгії, астенії, лихоманки та діареї були вищими при введенні паклітакселу в дозі 220 мг/м2 через годину.

введення доксорубіцину в дозі 50 мг/м 2 поверхні тіла порівняно зі стандартною терапією 5-фторурацилом (500 мг/м 2 ), доксорубіцином (50 мг/м 2 ) та циклофосфамідом (500 мг/м 2 ) (схема Частота та тяжкість нудоти та блювання при терапії паклітакселом (220 мг/м2) та доксорубіцином (50 мг/м2) були меншими, ніж при лікуванні за схемою FAC. Почасти це може пояснюватися кортикостероїдами.

При хіміотерапії першої лінії паклітакселом шляхом 3-годинних інфузій у поєднанні з трастузумабом частота перерахованих нижче побічних ефектів (незалежно від їх причинного зв'язку з терапією паклітакселом або трастузумабом) у хворих на метастатичний рак молочної залози була вищою, ніж при монотерапії паклітакселом: озноб, лихоманка, кашель, висип, артралгія, тахікардія, діарея, артеріальна гіпертензія, носові кровотечі, вугри, простий герпес, випадкові травми, безсоння, риніт, синусит, р. акції на місці ін'єкції.

Відмінності в частоті деяких небажаних ефектів можуть пояснюватися великою кількістю та тривалістю курсів лікування паклітакселом та трастузумабом порівняно з монотерапією паклітакселом. Частота серйозних побічних ефектів при комбінованій хіміотерапії паклітакселом та трастузумабом та монотерапії паклітакселом була порівнянною.

Порушення скорочувальної здатності серця (зниження фракції викиду лівого шлуночка більш ніж на 20%) спостерігалися у хворих на метастатичний рак молочної залози, які отримували доксорубіцин у поєднанні з паклітакселом, і у хворих, які отримували стандартну терапію 5-фторурацилом, доксорубіцином і циклофосфами. Частота розвитку застійної серцевої недостатності становила <1% як при лікуванні паклітакселом у поєднанні з доксорубіцином, так і за стандартної терапії за схемою FAC. У разі комбінованої хіміотерапії трастузумабом і паклітакселом частота та тяжкість порушень функції серця у хворих, які раніше отримували антрацикліни, були вищими, ніж при монотерапії паклітакселом (серцева недостатність I-II функціонального класу за класифікацією NYHA у 10% пацієнтів порівняно з 0%, серцева недостатність III-IV функціонального класу у 2% пацієнтів (порівняно з 1%). У поодиноких випадках ці порушення асоціювалися з летальним результатом. У всіх випадках, крім згаданих поодиноких випадків із летальним кінцем, пацієнти відповідали на адекватну терапію.

Побічні ефекти у хворих на СНІД із саркомою Капоші.

За винятком побічних ефектів з боку системи кровотворення та печінки, частота та тяжкість побічних ефектів у пацієнтів з саркомою Капоші та у хворих з іншими солідними пухлинами, які отримували монотерапію паклітакселом, були порівнянними.

Пригнічення функції кісткового мозку було головним дозолімітуючим токсичним ефектом. Найбільш суттєвим проявом гематологічної токсичності була нейтропенія. Під час першого курсу терапії спостерігалася важка нейтропенія (<0,5×10 9 / л). За весь період лікування була відмічена тяжка нейтропенія. Тривалість нейтропенії становила понад 7 діб у 41% хворих та 30-35 діб – у 8% хворих. У всіх пацієнтів, які перебували під наглядом, гематологічні показники нормалізувалися протягом 35 діб. Частота нейтропенії IV ступеня тяжкості тривалістю понад 7 діб становила 22%.

Нейтропенічну лихоманку, пов'язану з лікуванням паклітакселом, відмічено у пацієнтів при 1,3% курсів терапії. У процесі лікування паклітакселом було відзначено три септичні епізоди, які призвели до смерті.

Тромбоцитопенія спостерігалася у 50% пацієнтів, а важка тромбоцитопенія (<50×10 9 / л) - у 9%. Лише у 14% хворих кількість тромбоцитів знижувалась нижче рівня 75 × 10 9 / л не менше 1 разу в процесі лікування. Епізоди кровотеч, пов'язані з терапією паклітакселом, були відмічені менш ніж у 3% пацієнтів, але вони були локалізовані.

Анемія (Hb<11 г/дл) була відзначена у 61% пацієнтів, а тяжка анемія (Hb<8 г/дл) – 10%. Трансфузій еритроцитарної маси потребував 21% пацієнтів.

Підвищення рівня білірубіну, лужної фосфатази та АСТ було відзначено у пацієнтів із нормальними вихідними показниками функції печінки (більше половини цих пацієнтів отримували інгібітори протеази). Значне підвищення зазначених показників спостерігалося у 1% випадків.

Особливі вказівки

Застосування в період вагітності та годування груддю

Інформація щодо лікування паклітакселом вагітних жінок відсутня. Як і інші цитотоксичні препарати, паклітаксел може шкідливо впливати на плід, тому його не слід призначати під час вагітності. Жінкам слід користуватися контрацептивними засобами, щоб запобігти вагітності в період лікування паклітакселом і негайно інформувати лікаря, якщо вагітність все ж таки настала. Під час лікування паклітакселом годування груддю слід припинити.

Діти

Безпечність та ефективність застосування паклітакселу дітям не встановлені, тому паклітаксел не рекомендується для застосування цієї категорії пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У період лікування паклітакселом необхідно утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Необхідно враховувати, що препарат містить алкоголь, а деякі побічні ефекти можуть негативно впливати на здатність керувати автотранспортом чи працювати з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

Премедикація циметидином не впливає на кліренс паклітакселу.

При комбінованому лікуванні паклітакселом та цисплатином раку яєчника паклітаксел рекомендується вводити перед цисплатином. У такому разі профіль безпеки такий самий, як і при монотерапії паклітакселом. Якщо ж паклітаксел вводити після цисплатину, спостерігається більш тяжка мієлосупресія, а кліренс паклітакселу знижується приблизно на 20%. Ризик розвитку ниркової недостатності у хворих на рак яєчників, які отримують комбіновану терапію паклітакселом і цисплатином, вищий, ніж при монотерапії цисплатином.

Оскільки елімінація доксорубіцину та його активних метаболітів може знижуватися при скороченні інтервалу між введенням паклітакселу та доксорубіцину, при первинній хіміотерапії метастатичного раку молочної залози паклітаксел необхідно вводити через 24 години після доксорубіцину.

Метаболізм паклітакселу частково каталізується ізоферментами СYР2С8 та СYРЗА4 цитохрому Р450. Клінічні дослідження показали, що головною метаболічною трансформацією у людей є СYР2С8-опосередковане перетворення паклітакселу на 6α-гідроксипаклітаксел. Клінічно значущої взаємодії з іншими ферментами, крім СYР2С8, не очікується. Одночасний прийом кетоконазолу, потужного інгібітору СYРЗА4, не уповільнює виведення паклітакселу з організму, тому обидва препарати можна застосовувати одночасно без корекції доз. Інформація про можливу взаємодію паклітакселу з індукторами та інгібіторами СYРЗА4 обмежена, тому необхідна обережність при одночасному застосуванні інгібіторів (наприклад, еритроміцин, флуоксетину, гемфіброзилу) або індукторів (наприклад, рифампіцину, карбамазепіну, фенівіа2

Дослідження фармакокінетики паклітакселу у хворих з саркомою Капоші, які отримували супутню терапію декількома препаратами, свідчать про значне зниження системного кліренсу паклітакселу при одночасному застосуванні нелфінавіру та ритонавіру, але не індинавіру. Інформації про взаємодію паклітакселу з іншими інгібіторами протеази недостатньо, тому паклітаксел необхідно обережно застосовувати пацієнтам, які отримують терапію інгібіторами протеази.

Форма випуску та склад

Концентрат для приготування розчину для інфузій (по 5 мл (30 мг), 16,7 мл (100 мг), 25 мл (150 мг) або 50 мл (300 мг) у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці).

Прозорий, трохи в'язкий розчин, від безбарвного до блідо-жовтого кольору.

Діюча речовина: paclitaxel; 1 мл концентрату містить 6 мг паклітакселу;

Допоміжні речовини: лимонна кислота, макроголгліцерол рицинолеат, етанол.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальному впакуванні в захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Основні параметри

Назва: ПАКЛІВІСТА
Код АТХ: L01CD01 - Паклитаксел

ПАКЛІВІСТА відгуки

На жаль, про ПАКЛІВІСТА ще немає жодного відгуку. Ми будемо Вам дуже вдячні і вдячні, якщо ви зможете поділитися своєю думкою і написати, що ви думаєте про ПАКЛІВІСТА

ПАКЛІВІСТА ціни в аптеках

ПАКЛІВІСТА у наявності знайдено в 76 аптеках
Аптека24.net.ua ще 1
Киев, вулиця Академіка Єфімова, 3
Час роботи: Цілодобово
directionsМаршрут
Пакливиста конц.д/р-ра д/инф.6мг/мл 5мл (30мг) фл. №1* Хаупт Фарма Вольфратсхаузен ГмбХ, Німеччина 46000
Пакливиста конц.д/р-ра д/инф.6мг/мл 16.7мл (100мг) фл. №1* Хаупт Фарма Вольфратсхаузен ГмбХ, Німеччина 1,05000
Пакливиста конц.д/р-ра д/инф.50мг/мл (300мг) фл. №1* Хаупт Фарма Вольфратсхаузен ГмбХ, Німеччина 3,40000
Apteka Life ще 3
Час роботи: Пн-Пт: 09:00-20:00, Сб: 09:00-17:00 Відчинено
directionsМаршрут
ПАКЛИВИСТА концентрат для р-ра д/инф., 6 мг/мл по 5 мл (30 мг) во флак. Хаупт Фарма Вольфратсхаузен ГмбХ для "Містрал Кепі 46000
ПАКЛИВИСТА концентрат для р-ра д/инф., 6 мг/мл по 16,7 мл (100 мг) во флак. Хаупт Фарма Вольфратсхаузен ГмбХ для "Містрал Кепі 1,05000
ПАКЛИВИСТА концентрат для р-ра д/инф., 6 мг/мл по 50 мл (300 мг) во флак. Хаупт Фарма Вольфратсхаузен ГмбХ для "Містрал Кепі 3,40000
Аптека доброго дня ще 69
Киев, просп. Миколи Бажана, 3Б
Час роботи: Пн-Вс: 08:00-22:00 Відчинено
directionsМаршрут
Пакливиста 300 мг концентрат для раствора 50 мл флакон №1 Haupt Pharma Wolfratshauesen (Германия) 4,02500
Всі аптеки
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ ЗАШКОДИТИ ВАШОМУ ЗДОРОВ'Ю