ПРЕСАЙНЕКС

Інструкція для застосування

Фармакологічні властивості

Синтетичний аналог вазопресину. Чинить виражену антидіуретичну дію. Порівняно з вазопресином меншою мірою впливає на гладку мускулатуру судин та внутрішніх органів. При нецукровому діабеті посилює реабсорбцію води з дистальних канальців нирок, одночасно збільшуючи відносну осмотичну щільність сечі. Це сприяє зменшенню частоти сечовипускання та усунення підвищеної потреби в рідині.

Десмопресин активує фактор VIII згортання крові та сприяє підвищенню рівня плазматичного активатора плазміну. Будучи поліпептидом, руйнується травними ферментами ШКТ.

Фармакокінетика

Десмопресин руйнується у шлунково-кишковому тракті. Після інтраназального застосування всмоктування становить 10-20%. Cmax активної речовини в плазмі досягається через 0.5-4 год. Метаболізується в тканинах. T1/2 у початковій фазі - 8 хв, у кінцевій фазі - 75 хв.

Показання

Діагностика та лікування нецукрового діабету; лікування тимчасової поліурії та полідипсії після операцій у галузі гіпофізу (тільки для інтраназального застосування); нічне нетримання сечі (як у вигляді монотерапії, і у складі комплексної терапії).

Як діагностичний засіб для визначення концентраційної здатності нирок.

Для внутрішньовенного введення: гемофілія А середнього та легкого ступеня тяжкості, хвороба Віллебранда.

Режим дозування

Індивідуальний. Для інтраназального застосування у дорослих доза становить 10-40 мкг/добу на 1 або декілька прийомів, у дітей віком від 3 місяців до 12 років – 5-30 мкг/добу.

Для підшкірного, внутрішньом'язового або внутрішньовенного введення доза для дорослих становить 1-4 мкг на добу, для дітей - від 0.4 до 2 мкг на добу.

Побічна дія

• З боку ЦНС: * головний біль, запаморочення, порушення свідомості, кома.
• З боку травної системи: * кишкова коліка, нудота, блювання.
• З боку серцево-судинної системи: * Помірне підвищення АТ (при застосуванні у високих дозах), артеріальна гіпотензія (при швидкому внутрішньовенному введенні).
• З боку дихальної системи: * риніт, набряк слизової оболонки носа.
• З боку сечовивідної системи: * олігурія.
• З боку обміну речовин: * затримка води в організмі, гіпонатріємія, гіпоосмоляльність, збільшення маси тіла.
• З боку ендокринної системи: * альгодисменорея.
• З боку органу зору: * порушення сльозовиділення, кон'юнктивіт.

Алергічні реакції: шкірний висип.

Протипоказання до застосування

Вроджена або психогенна полідипсія, анурія, затримка рідини різної етіології, гіпоосмоляльність плазми, серцева недостатність та інші стани, за яких потрібна терапія діуретиками, підвищена чутливість до десмопресину.

Для внутрішньовенного введення: нестабільна стенокардія, хвороба Віллебранду типу IIB.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Адекватних та строго контрольованих досліджень безпеки застосування десмопресину при вагітності та в період лактації не проводилося.

Застосування при порушеннях функції нирок

Обережно призначають десмопресин при порушеннях функції нирок.

Застосування у дітей

Щоб уникнути перевантаження обсягом при призначенні десмопресину, необхідний особливий контроль стану у дітей та підлітків. Застосування для дослідження концентраційної здатності нирок у дітей віком до 1 року слід проводити лише за умов стаціонару.

Застосування у літніх пацієнтів

Щоб уникнути перевантаження обсягом при призначенні десмопресину, необхідний особливий контроль стану в осіб похилого віку.

Особливі вказівки

При набряку слизової оболонки носа, вираженому риніті, можливе порушення всмоктування десмопресину при інтраназальному застосуванні. У таких випадках рекомендується сублінгвальне застосування.

Щоб уникнути перевантаження обсягом при призначенні десмопресину, необхідний особливий контроль стану у пацієнтів наступних груп: діти та підлітки, особи похилого віку, особи з порушеннями водного та/або електролітного балансу, особи з ризиком підвищення внутрішньочерепного тиску. З обережністю призначають при порушеннях функції нирок, серцево-судинних захворюваннях, фіброзі сечового міхура.

При застосуванні десмопресину як діагностичного засобу, а також при внутрішньовенному введенні повторних доз не слід проводити форсовану гідратацію (всередину або парентерально), пацієнт повинен приймати стільки рідини, скільки потрібно для вгамування спраги.

Застосування для дослідження концентраційної здатності нирок у дітей віком до 1 року слід проводити лише за умов стаціонару.

Лікарська взаємодія

Індометацин може підвищувати інтенсивність (але не тривалість) дії десмопресину. Кошти, які мають здатність збільшувати вивільнення АДГ (в т.ч. трициклічні антидепресанти, хлорпромазин, карбамазепін) можуть викликати адитивний антидіуретичний ефект, що збільшує ризик затримки рідини.

Форма випуску та склад

Спрей назальний дозований у вигляді прозорого, безбарвного розчину.

Діюча речовина (в 1 флаконі): десмопресину ацетату гідрат – 0.6 мг.

Допоміжні речовини: хлорбутанол напівгідрат, натрію хлорид, хлористоводнева кислота, азот, вода очищена.