Ноотропний засіб. Цитиколін, будучи попередником ключових ультраструктурних компонентів клітинної мембрани (переважно фосфоліпідів), має широкий спектр дії: сприяє відновленню пошкоджених мембран клітин, інгібує дію фосфоліпаз, перешкоджаючи надмірному утворенню вільних радикалів, а також запобігає загибелі клітин, впливу на механізм.
У гострому періоді інсульту зменшує обсяг пошкодженої тканини, покращує холінергічну передачу.
При черепно-мозковій травмі зменшує тривалість посттравматичної коми та виразність неврологічних симптомів.
Цитиколін покращує симптоми, що спостерігаються при гіпоксії: погіршення пам'яті, емоційну лабільність, безініціативність, труднощі при виконанні повсякденних дій і самообслуговуванні. Ефективний при лікуванні когнітивних, чутливих та рухових неврологічних порушень дегенеративної та судинної етіології.
Оскільки цитиколін є природною сполукою, яка міститься в організмі, класичне фармакокінетичне дослідження виконати неможливо у зв'язку зі складністю кількісного визначення екзогенного та ендогенного цитиколіну.
Ішемічний інсульт (гострий період); ішемічний та геморагічний інсульт (відновний період); черепно-мозкова травма (гострий та відновлювальний період); когнітивні порушення при дегенеративних та судинних захворюваннях головного мозку.
При прийомі внутрішньо – по 200-300 мг 3 рази на добу.
В/в при інсультах та черепно-мозковій травмі в гострому періоді - по 1-2 г/сут залежно від тяжкості захворювання протягом 3-7 днів, з наступним переходом на внутрішньом'язове введення або прийом внутрішньо.
В/м – 0.5-1 г/сут.
З боку нервової системи: безсоння, головний біль, запаморочення, збудження, тремор, оніміння в паралізованих кінцівках.
З боку травної системи: нудота, зниження апетиту, зміна активності печінкових ферментів.
Алергічні реакції: висипання, свербіж шкіри, анафілактичний шок.
Інші: жар; в окремих випадках – короткочасна гіпотензивна дія, стимуляція парасимпатичної нервової системи.
Ваготонія (переважання тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи); дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до цитиколіну.
При вагітності застосування можливе лише у тому випадку, коли очікувана користь терапії для матері перевершує потенційний ризик для плода.
За необхідності застосування цитиколіну в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування, оскільки дані про виділення цитиколіну з грудним молоком відсутні.
Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.
Можливе застосування за показаннями.
Не слід застосовувати цитиколін одночасно з лікарськими засобами, що містять меклофеноксат.
Цитиколін посилює ефекти L-дигідроксифенілаланіну.
Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення у вигляді прозорої, безбарвної або світло-жовтої рідини.
Діюча речовина (1 амп): цитиколін 500 мг.
допоміжні речовини: натрію гідроксиду розчин 1М/хлористоводневої кислоти розчин 1М до рН 7.2±0.1, вода д/і - до 4 мл.
| Назва: | РОНОЦИТ |
| Код АТХ: | N06BX06 - Цитиколин |
Medcentre.com.ua Медичний інформаційний ресурс 
