СИНФЛОРИКС

Інструкція для застосування

Фармакологічна дія

Вакцина містить антигени 10 серотипів Streptococcus pneumoniae (1, 4, 5, 6В, 7F, 14, 18С, 19Fі 23F), що викликають найбільшу кількість випадків інвазивної пневмококової інфекції (50-96%) і пневмо.

Також у 60-70% клінічних випадків гострий отит середнього вуха (ОСО) має бактеріальну причину і найчастіше викликається Streptococcus pneumoniae та нетиповою Haemophilus influenzae.

Імунологічна ефективність

У клінічних дослідженнях Синфлорікс викликав імунну відповідь до всіх 10 серотипів, що входять до складу вакцини, проте величина відповіді варіювала залежно від серотипу. Імунна відповідь проти серотипів 1 і 5 була дещо нижчою порівняно з іншими серотипами. Вплив даного явища на клінічну ефективність вакцини для профілактики захворювань, спричинених саме цими серотипами, не відомий.

Ефективність вакцини для профілактики інвазивної пневмококової інфекції

Відповідно до вимог ВООЗ оцінка ефективності вакцини Синфлорікс ґрунтувалася на порівнянні імунної відповіді за 7 серотипами пневмококів, що входять як до складу Синфлорікс, так і до складу 7-валентної пневмококової кон'югованої вакцини з відомою захисною ефективністю. Рішення про ефективність ґрунтувалося на результатах оцінки імуногенності за середньогеометричними концентраціями антитіл, що утворюються, методом імуноферментного аналізу (ELISA) та їх середньогеометричних титрів методом оцінки опсонофагоцитарної активності (ОРА).

У прямому порівняльному дослідженні імуногенності імунна відповідь проти 7 загальних антигенів у вакцини Синфлорікс була порівнянна з препаратом порівняння, за винятком серотипів 6В і 23F (клінічне значення даного явища невідоме). Крім того, оцінювали імунну відповідь до додаткових серотипів 1, 5, 7F, що входять до складу вакцини Синфлорікс.

Також було продемонстровано, що Синфлорікс індукує імунну відповідь проти серотипів Streptococcus pneumoniae 6А та 19А, які не входять до складу вакцини. Через один місяць після ревакцинації спостерігалося збільшення СГК антитіл до цих серотипів у 5.5 та 6.1 рази та СГТ у 6.7 та 6.1 рази, відповідно.

В рамках клінічних досліджень підтверджено високу імуногенність вакцини Синфлорікс при застосуванні дводозової та тридозової схем первинної імунізації у дітей до 2-х років та 2-5 років життя.

Ефективність вакцини для профілактики гострого отиту середнього вуха

Присутність D-протеїну у складі вакцини з великою часткою достовірності стала причиною прояву ефективності вакцини Сінфлорікс для профілактики гострого отиту середнього вуха, спричиненого не тільки Streptococcus pneumoniae, але й Haemophilus influenzae. Синфлорикс індукує імунну відповідь до D-протеїну після первинного курсу вакцинації трьома дозами на першому році життя.

Ефективність вакцини для профілактики гострого отиту середнього вуха будь-якої етіології становила 33.6%; 35.3% - у разі гострого отиту середнього вуха, спричиненого нетиповою Haemophilus influenzae; 35.6% - у разі гострого отиту середнього вуха, викликаного Haemophilus influenzae (включаючи нетипову Haemophilus influenzae); 51.5% - у разі гострого отиту середнього вуха, спричиненого Streptococcus pneumoniae будь-якого серотипу; 65.5% - у разі гострого отиту середнього вуха, викликаного серотипами Streptococcus pneumoniae, спорідненими серотипам, що входять до складу вакцини Сінфлорікс (6А та 19А); 67.9% - у разі гострого отиту середнього вуха, спричиненого серотипами Streptococcus pneumoniae, антигени яких входять до складу вакцини Сінфлорікс.

Після завершення вакцинації препаратом Синфлорікс частота рецидивуючого гострого отиту середнього вуха (≥3 загострень через 6 місяців або ≥4 через 12 місяців) знижувалася на 56%, а епізоди катетеризації слухової труби – на 60.3%.

Ефективність вакцини Синфлорікс при 2-дозовій схемі первинної імунізації

Хоча при 2-дозовій схемі первинної вакцинації дітей віком до 6 міс значення СГТ антитіл до серотипів 6В і 23F було дещо менше порівняно з тим самим показником для 3-дозової схеми, значущого розходження між двома схемами вакцинації виявлено не було. Вторинна імунна відповідь на введення ревакцинуючої дози на другому році життя була порівнянна для всіх серотипів, незалежно від вихідної схеми первинної вакцинації, хоча при 2-дозовій схемі титр антитіл був трохи нижчим для серотипів 5 і 23 F.

Імуногенність вакцини Синфлорікс у дітей, що народилися передчасно

Синфлорикс продемонстрував високу імуногенність при вакцинації недоношених дітей (27-36 тижнів гестації) 3 дозами за схемою 2-4-6 місяців із наступною ревакцинацією. У 97.6% дітей досягалося граничне значення концентрацій антитіл (СГК ≥0.2 мкг/мл), виміряні методом ELISA, і у 91.9% дітей титри опсонізуючих антитіл (СГТ) були ≥ 8 за всіма серотипами Streptococcus pneumoniae, що входять до складу вакцини. Не виявлено важливих відмінностей у формуванні імунної відповіді та імунної пам'яті у дітей, що народилися недоношеними, і народилися вчасно.

Показання

Активна імунізація дітей віком від 6 тижнів до 5 років з метою профілактики інвазивних захворювань (включаючи сепсис, менінгіт, пневмонію, бактеріємію) та гострого отиту середнього вуха, що викликаються серотипами 1, 4, 5, 6В, 7F, 9V, 8, 14, 1,9F та 23F Streptococcus pneumoniae.

Режим дозування

Спосіб введення

Вакцину слід вводити лише внутрішньом'язово!

Заборонено вводити вакцину внутрішньосудинно або внутрішньошкірно.

Дані про підшкірне введення вакцини Синфлорікс відсутні.

Рекомендовані місця введення - переднебокова поверхня стегна у дітей першого року життя або дельтовидний м'яз плеча у дітей старше 1 року.

При зберіганні вакцина поділяється на білий осад та прозору надосадову рідину, що не є показником погіршення якості препарату.

Перед застосуванням вакцину слід добре струсити до утворення гомогенної суспензії!

Не використовувати, якщо вміст шприца або флакона з вакциною Синфлорікс виглядає інакше, ніж у розділі «Опис» цієї Інструкції.

Невикористаний препарат та відходи від його використання повинні бути знищені відповідно до вимог, прийнятих у РФ.

Схеми вакцинації

Разова доза вакцини становить 0,5мл.

Діти віком від 6 тижнів до 6 місяців (включно)

Первинна імунізація 3 дозами вакцини

Рекомендована схема імунізації, що забезпечує оптимальний рівень захисту, складається з трьох щеплень з подальшою ревакцинацією. Оптимальний вік (початки вакцинації - 2 місяці життя, а наступні щеплення - з інтервалом не менше 1 місяця між ними.

Ревакцинацію рекомендується проводити не раніше ніж через 6 місяців після останнього щеплення курсу первинної вакцинації, переважно у віці 12-15 місяців.

Первинна імунізація 2 дозами вакцини

У тому випадку, коли Синфлорікс призначається в рамках масової імунізації, схема вакцинації може складатися з двох щеплень з подальшою ревакцинацією. Перше щеплення проводиться з 2 місяців життя, а друге - через 2 місяці після першої. Ревакцинуючу дозу рекомендовано вводити не раніше ніж через 6 місяців від дати останнього щеплення.

Діти, що народилися передчасно (не менше 27 тижнів гестації)

Рекомендована схема імунізації складається з трьох щеплень з подальшою ревакцинацією. Перше щеплення можна проводити з 2 місяців життя, а наступні з інтервалом не менше 1 місяця між ними.

Ревакцинуючу дозу рекомендовано вводити не раніше ніж через 6 місяців від дати останнього щеплення.

Діти, які не пройшли курс вакцинації протягом перших 6 місяців життя

Діти віком 7-11 місяців

Схема імунізації складається з двох щеплень з інтервалом не менше ніж 1 місяць між дозами.

Ревакцинуючу дозу рекомендовано вводити на другому році життя не раніше ніж через 2 місяці від дати останнього щеплення.

Діти віком 12-23 місяців

Схема вакцинації і двох щеплень з інтервалом щонайменше 2 місяців між дозами.

Необхідність призначення ревакцинуючої дози за такої схеми не встановлена.

Діти віком від 24 місяців до 5 років

Схема вакцинації і двох щеплень з інтервалом щонайменше 2 місяців між дозами.

Якщо вакцинацію було розпочато вакциною Синфлорікс, то і повний курс щеплень рекомендується пройти тією ж вакциною.

Побічна дія

У ході клінічних досліджень для первинної імунізації приблизно 4500 здорових дітей та 137 дітей, що народилися передчасно, було використано близько 12800 доз вакцини Синфлорікс. Близько 3800 здорових дітей і 116 дітей, що передчасно народилися, були ревакциновані вакциною Сінфлорікс на другому році життя. Безпека застосування також підтверджена даними, отриманими приблизно у 200 дітей віком від 2 до 5 років. В рамках усіх досліджень Синфлорікс вводили одночасно з іншими рекомендованими вакцинами для цього віку. Не відзначено збільшення частоти або тяжкості небажаних явищ при кожному наступному щепленні в серії первинної вакцинації.

Було зазначено, що частота місцевих реакцій у ході курсу первинної імунізації вища у дітей старше 12 місяців порівняно з дітьми молодшого віку.

Відзначалася більш висока реактогенність у дітей при одночасному застосуванні цільноклітинних кашлюкових вакцин.

Найчастішими, проте, переважно швидко проходять, небажаними явищами були почервоніння у місці запровадження ін'єкції і дратівливість, частота яких сягала 38.3% і 52.3%, відповідно.

Небажані явища, наведені нижче, перераховані за системами організму і відповідно до частоти народження всіх вікових груп.

Частота народження визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 та <1/1000).

З боку нервової системи

Дуже часто: сонливість

Рідко: фебрильні та афебрильні судоми

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Нечасто: апное у сильно недоношених (≤28 тижнів гестації) дітей (див. розділ «Особливі вказівки»)

З боку обміну речовин та харчування

Дуже часто: втрата апетиту

З боку шлунково-кишкового тракту

Нечасто: діарея, блювання

З боку імунної системи

Рідко: алергічні реакції (такі як алергічний дерматит, атопічний дерматит, екзема)

З боку психіки

Дуже часто: дратівливість

Нечасто: патологічний плач

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини

Рідко: висип, кропив'янка

Загальні та місцеві реакції

Дуже часто: біль, почервоніння, припухлість у місці ін'єкції, лихоманка (ректально ≥ 38 ° С, вік < 2 років)

Часто: ущільнення в місці ін'єкції, пропасниця (ректально > 39°С, вік < 2 років; ≥ 38°С, вік 2-5 років)

Нечасто: гематома у місці ін'єкції, геморагія та ущільнення у місці ін'єкції, лихоманка (ректально > 40°С*, вік < 2 років; > 39°С, вік 2-5 років)

• наголошувалося при ревакцинації.

Протипоказання до застосування

• гіперчутливість до будь-якого компонента вакцини;
• гострі інфекційні та неінфекційні захворювання, загострення хронічних захворювань є тимчасовими протипоказаннями для проведення щеплень. Щеплення проводять через 2-4 тижні після одужання або в період реконвалесценції або ремісії. При легких ГРВІ, гострих кишкових захворюваннях та інші щеплення проводяться відразу після нормалізації температури. За наявності слабких симптомів застуди не слід відкладати вакцинацію.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Оскільки вакцина Синфлорікс не призначена для застосування у дорослих, дослідження застосування вакцини під час вагітності або під час годування груддю не проводились.

Застосування у дітей

Застосовують за показаннями

Особливі вказівки

Перед вакцинацією необхідно з'ясувати анамнез, звертаючи особливу увагу на попередні вакцинації та виникнення можливих небажаних явищ.

Враховуючи можливість вкрай рідкісного розвитку анафілактичних реакцій, пацієнт повинен перебувати під медичним наглядом не менше 30 хв, а місця проведення щеплень мають бути забезпечені засобами протишокової терапії.

Під час або перед вакцинацією може статися непритомність як психогенна реакція пацієнта на ін'єкцію.

Як і для інших вакцин, що вводяться внутрішньом'язово, Синфлорікс слід з обережністю призначати пацієнтам з тромбоцитопенією або іншими порушеннями зсідання крові через ризик кровотечі при внутрішньом'язовому введенні.

Синфлорикс не забезпечує профілактики захворювань, викликаних пневмококами інших серогруп, антигени яких не входять до складу цієї вакцини. Хоча після введення вакцини Синфлорікс спостерігається імунна відповідь на дифтерійний анатоксин, правцевий анатоксин та D-протеїн Haemophilus influenzae, імунізація вакциною Синфлорікс не замінює планову імунізацію проти дифтерії, правця або Haemophilus influenza. Необхідно дотримуватися офіційних вимог щодо імунізації проти цих інфекцій.

Як за будь-якої іншої вакцинації, не у всіх вакцинованих вакциною Синфлорікс може виявлятися захисна імунна реакція.

У дітей зі зниженим імунним статусом, можливо, обумовленим імуносупресивною терапією, генетичним дефектом, ВІЛ-інфекцією або іншими причинами, може спостерігатися знижений рівень вироблення антитіл після імунізації.

В даний час дані з безпеки та імуногенності вакцини Синфлорікс у дітей з підвищеним ризиком виникнення пневмококових інфекцій (серповидно-клітинна анемія, вроджені та набуті порушення функції селезінки, ВІЛ-інфекція, злоякісні новоутворення, нефротичний синдром) відсутні.

Рішення про вакцинацію необхідно приймати на індивідуальній основі та враховувати, що у дітей віком 12-23 місяців дводозової схеми вакцинації може бути недостатньо для забезпечення захисту, і їм може бути рекомендована ревакцинація. Тим не менш, для дітей з підвищеним ризиком пневмококової інфекції (наприклад, з серповидно-клітинною анемією, аспленією (відсутністю селезінки), ВІЛ-інфекцією, хронічними захворюваннями або імунними порушеннями) у віці до 2 років рекомендується проводити імунізацію вакциною Синфлорікс відповідно рекомендаціями; у віці 2 років і старше може застосовуватися 23-валентна пневмококова полісахаридна вакцина (мінімальний інтервал після введення вакцини Сінфлорікс – 8 тижнів).

Необхідно враховувати потенційний ризик апное та необхідність моніторингу дихальної функції протягом 48-72 годин при первинній вакцинації дітей, що народилися передчасно (≤ 28 тижнів гестації) та, особливо, дітей з респіраторним дистрес-синдромом. Зважаючи на необхідність вакцинації дітей цієї групи первинну вакцинацію не слід відкладати або відмовляти у її проведенні.

Профілактичне застосування жарознижувальних засобів до або відразу після введення вакцини може знизити частоту та інтенсивність поствакцинальних гарячкових реакцій і може бути рекомендовано дітям, які отримують Синфлорікс одночасно з цільноклітинною коклюшною вакциною, а також дітям з фебрильними реакціями в анамнезі.

Ефективність та безпека застосування вакцини Синфлорікс у дітей віком від 5 років не досліджувалася.

Передозування

Випадки передозування не описані.

Лікарська взаємодія

Чи не змішувати вакцину з іншими препаратами в одному шприці!

Застосування з іншими вакцинами

Щеплення вакциною Синфлорикс можна робити одночасно з будь-якою з наступних моновалентних або комбінованих вакцин (включаючи комбіновані вакцини (АаКДС-ГепВ-ІПВ/Хіб і АцКДС-ГепВ/Хіб): дифтерійно-правцева безклітинна коклюкна (АКцДС), вакцина для профілактики інфекції, що викликається Haemophilus influenzae тип b (Хіб), вакцина проти гепатиту В, вакцина для профілактики поліомієліту інактивована (ІПВ), вакцина проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, вакцина кон'югована (кон'югати CRM197 і ТТ), пероральна вакцина проти поліомієліту (ОПВ), вакцина проти ротавірусної інфекції.

Ін'єкції різними вакцинами потрібно завжди робити у різні ділянки тіла!

Імунна відповідь і профіль безпеки вакцин, що спільно вводяться, залишаються незмінними, за винятком імунної відповіді на інактивовану вакцину проти поліомієліту (інактивований вірус поліомієліту 2-го типу), щодо якої спостерігалися суперечливі результати (значення серопротекції варіювали в діапазоні від 78 % до 1). Клінічне значення цього явища невідомо. Тип білка-носія (CRM197 або ТТ) у менінгококових коньюгованих вакцинах не мав жодного негативного впливу при сумісному застосуванні вакцин.

Спостерігалося посилення імунної відповіді до капсульного полісахариду Haemophilus influenzae тип b, кон'югованого зі правцевим анатоксином, а також дифтерійного та правцевого антигенів.

Застосування з імуносупресивними препаратами системної дії

У пацієнтів, які отримують імуносупресивну терапію, Синфлорікс (як і інші вакцини в аналогічному випадку) може не викликати адекватної імунної відповіді.

Застосування з жарознижувальними засобами

Профілактичне застосування парацетамолу як жарознижувальний засіб може знизити імунну відповідь на введення пневмококових вакцин. Клінічне значення цього спостереження лишається невідомим.

Форма випуску та склад

Суспензія для внутрішньом'язового введення білого кольору, що розділяється при відстоюванні на два шари: безбарвну надосадову рідину і білий осад, що повністю розбивається при струшуванні без пластівців і конгломератів.

Діюча речовина: вакцина для профілактики пневмококових інфекцій 0.5 мл; *Полісахариди Streptococcus pneumoniae, кон'юговані з білками-носіями:Полісахарид серотипу 4 3 мкг/PDПолісахарид серотипу 5 1 мкг/PDПолісахарид серотипу 6B 1V 14 1 мкг/PDПолісахарид серотипу 18C 3 мкг/PDПолісахарид серотипу 19F 3 мкг/PDПолісахарид серотипу 23F 1 мкг/PDБілки-носії (загальна кількість):PD: D-протеїнHaemophilus правцевий 5-10 мкгDT: анатоксин дифтерійний 3-6 мкг склад препарату заснований на вмісті полісахаридів, а індивідуальний вміст білка-носія залежить від відношення "полісахарид/білок".

Допоміжні речовини: алюмінію фосфат (у перерахунку на алюміній) 0.5 мг, натрію хлорид 4.4 мг, вода д/і до 0.5 мл.

Умови зберігання та термін придатності

Зберігати при температурі від 2 до 8 ° С у захищеному від світла місці. Не заморожувати Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.