10 грудня, 2018 рік
Подяка
Сознание туманное ещё
Разобрано на мелкие обломки,
Палатный сумрак еле освещён,
Наркоз отходит рваной в клочья кромкой.
Я снова жив, я пробую дышать.
Крылатый ангел избранной науки,
Из мрака выплыв, на мою кровать
Присел устало, взяв меня за руки.
Из хаоса разорванного сна
Исходит солнцем лёгкая улыбка,
В воскресших мыслях - словно глубина
Заполнилась надеждой-невидимкой.
Со мною рядом - друг, отец и брат
В святом халате, словно в белой бурке.
Даст бог, воздастся ровно во сто крат
Великому спасителю-хирургу.
У 2009 році моєму батькові (69 років ) Дейбук В.І. була проведена операція на серці - заміна аортального клапана . Випадок надскладний . Цей вірш - подяка Олексію Антоновичу за його нелегку роботу . Дай бог вам здоров`я !!!
Також велика подяка всім лікарям лікарні ім. Амосова . Всі ви просто супер !!!