Виктория 25 липня, 2019 рік
Мій синочок у комі через Гузя В.І. Життя моєї сім'ї - це кошмар наяву.
Рідко коли сама лишаю відгуки, але якщо мій відгук допоможе хоч одній жінці обійти цього лікаря, я повинна його опублікувати. Гузь скалічив мою долю. Мій син ніколи не бачив цього світу, а я ніколи не чула перший його крик. Більш як 2 місяці у моєму житті і житті моїх рідних невимовна скорбота.
Коли була вагітною, обирала лікаря саме по відгукам на форумах, хотіла обрати найкращого. Наскільки я тепер шкодую про свій вибір…
Це була моя перша вагітність. Вагітність була ідеальна, не було навіть токсикозу, дотримувалася дієти, проходила аналізи, генетичні скрінінги. Все було чудово. На 36 тижні підписала платний контракт на пологи у 5 роддомі (27 000 грн.), особисто зустрілася з Гузем, якого вихваляли як найкомпетентнішого. Ходила на 38 і 39 тижнях до нього на огляди, за кожен огляд давала 500 грн., обіцяла додатково віддячити за пологи; щиро хотіла зробити все можливе, щоб лікар відповідально поставився до пологів. Напевно, кожна вагітна жінка зрозуміє, як хочеться дати своїй дитинці найкраще.
Лікар сказав прийти на 40 тижні з речами (тепер розумію, що хотів пришвидшити пологи, хоча прямо про це не сказав). В день моєї появи дуже болюче оглянув на кріслі і привідкрив вручну шийку матки. Цілий день кровило і йшли болючі схватки з інтервалом кожних 5 хвилин; не могла спати і виснажилася. На мої скарги лікарі, в тому числі Гузь, не реагували, двічі оглянули на кріслі, сказали відкриття шийки матки 1 палець, не народжуєш, схватки – то так має бути, чекай. Це вже потім я дізналася про такі слова як «слабкість родової діяльності», про «патологічні удавані перейми», на які лікар мав відреагувати по протоколу МОЗ протягом перших 6 годин. Жодної реакцій від лікаря протягом 20 годин, поки не відійшли води.
У пологовому залі почалися справжні жахи: КТГ показувало проблеми з серцебиттям дитини, однак мені казали, що це проблема з апаратом і позою на спині, перекладали на бік, щоб апарат показував кращі дані. Паралельно капали щось у вену. Шийка матки не відкривалася як слід, а тому лікар відкривав її вручну (що не дозволяється, оскільки є втручанням у процес пологів!). Надалі почалося найстрашніше. Гузь відкрив шийку матки, але перейм не було. Жодної. Гузь прямо про це запитував і кожного разу я відповідала негативно. Це вторинна слабкість родової діяльності, що вимагала негайних дій – виміру розміру тазу жінки, якщо вузький – кесарів розтин, якщо нормальний – окситоцин, а при його неефективності – кесарів розтин.
Однак, Гузь самовпевнено покладався на свої роки практики і вирішив вичавлювати дитини. Вичавлювати! Крізь біль, я бачила, що щось не так, збіглися інші лікарі і медперсонал, однак, мені казали - все нормально. Гузь почав давати на живіт (що заборонено у всьому світі і в Україні!!! Людина з медичною освітою знає, що це призводить до находженню голівки дитини на тазові кістки матері і крововилив у задню черепну ямку дитини!!!) і казав тужитися, хоча я не відчувала потуг. Так продовжувалося хвилин тридцять, на ребрах лишилися синяки. Однак, дитинка не просувалася, зовсім. І цей «лікар» вирішив покликати на допомогу чергового лікаря Добриніна. Далі Гузь робив епізіотомію і накладав вакуум, в той час як Добринін продовжував чавити з усієї сили на мій живіт.
У мене ллються сльози, коли я уявляю яких страждань зазнавав мій синочок, коли ці бездушні нелюди його вбивали.
Некомпетентність і самовпевненість Гузя призвела до того, що мій син народився і не заплакав. «Чому він не плаче???» - я запитувала в сльозах на столі в родзалі і не отримувала відповіді… Тепер по спливу більш як 2 місяців коми у мого немовляти я знаю відповідь. Гузь став прокляттям мого новонародженого сина, у якого крововиливи в голівці і розрив мозочкового намету, що несумісне з життям. Дитинка лежить в комі у тяжкому стані, не бачить, не дихає, не має рефлексів, страждає від судом. За дитину уже 2 місяці дихає апарат штучної вентиляції легень, у нього поколоті пальчики на ручках і ніжках, стоять катетери, кормлять його через зонд. Я тримаю його за ручку, я знаю, він відчуває мої дотики, і чую, як кажуть лікарі про паліативну допомогу і неминучу смерть дитини.
А Гузь? Він двічі прочитав мені лекцію в операційній, що «якби він знав, він зробив би кесарів розтин, але різати мене не хотілося… Всі ми розумні, коли дивимося назад…». Слів «шкода» і «вибачте» я так ніколи і не почула… Вдома у мене стоїть пуста дитяча кімната і така ж пустота у серці…
Любі жінки, я хочу докричатися до Вас крізь ці слова, заради благополуччя і в ім’я життя Вашої дитинки, обходьте цього «лікаря» якнайдалі!
Medcentre.com.ua Медичний інформаційний ресурс 
