Дякую за допомогу!

Я хрещена мама Валентина. Мій хресник - племінник в дитинстві був розумним і кмітливим хлопчиком. Любив допомагати, займався спортом, всім цікавився… Через різні проблеми він попав під вплив поганої компанії, закинув навчання в інституті. Спочатку інколи, а потім все частіше і частіше вживав наркотичні засоби, алкоголь. Виносив речі з хати, мав проблеми з міліцією. Не допомагало нічого: ні вмовляння, ні погрози, ні розмови рідних, ні безкінечне лікування… Валентин все більше і більше ставав наркозалежним, втрачав інтерес до будь чого іншого. Його батьки і я теж були в розпачі бо не могли допомогти своїй дитині, мучились почуттям провини що не вберегли його, металися у пошуку порятунку… Це було нестерпно: дивитись як твоя дитина нищить своє життя а ти нічого не можеш зробити, чекати вечорами, думати який і коли він прийде, чи не натворить щось, чи все з ним гаразд. Просили в Бога допомоги і мудрості щоб врятувати його. Напевно Бог почув наші молитви. Порадили звернутися в реабілітаційний центр «Сім доріг» в Полтаві. Валентин погодився…..Пройшов час...... Таке велике щастя щоразу бачити як рідна тобі людина стає іншим, здоровим. Бачу в його очах блиск, інтерес до життя, він будує плани, ставить собі цілі, цікавиться життям родини, почав грати у футбол, баскетбол, надіється на краще. І ми спокійні, теж радіємо життю бо знаємо, що він в безпеці, одужує серед людей які роблять для нього те, що ми не в силі були зробити. Дуже дякую центру за зцілення нашої дитини! Ви подарували нам надію на краще життя. Приємно що є небайдужі люди які допомагають таким як ми! Нехай Бог благословить вас і вашу нелегку працю, допоможе здійснити все задумане і врятувати ще не одне життя.