Не врач, а рвач

На все життя запам'ятала зустріч з цим лікарем, коли в 2003 році привезла в його клініку свого чоловіка - тоді ще 31-річного, в якого пухлина на хребті перетисла центральний нерв. Стан чоловіка був важким - він не міг ходити, його носили на руках. І ось з'являється Курілець і першою ж фразою зопалу видає: "Гроші є?" Це, мабуть, у нього така форма привітання. Чи зауваження стосовно стану хворого.
В своїй клініці він нас тоді так і не залишив, бо захмарної суми на реабілітацію в його королівстві в нас не виявилось - грошей вистачало лише на операцію. Спровадив в інститут нейрохірургії, де все це коштувало набагато дешевше. Справедливості заради треба сказати, що на саму операцію він таки приїздив і був присутнім в якості асистента. І після неї чоловік навіть зміг ходити. Але через рік ноги в нього віднялися знову, і він по цей день лишається інвалідом.