Реанiмацiю i здоровому важко перебути.

Уже пройшло девять мiсяцiв, як не стало мого татуся. Вiн в ранiмацii опинився вдруге i цього разу в останне. Вiдношення жахливе, вiн просив змочити йому губи цiлу нiч, а йому так нiхто i не дав води на губи, руки ноги привязанi позатiкали, марля так врiзалась в шкiру, що аж кров приступала. Я потратила до нього аж рано, не пускали. Сльози на очах стоять до теперь, якщо ви не можете належним чином доглядати за хворими то дайте можливiсть рiдним робити необхiднi манiпуляцii. Щоб Людина так мучилась, то треба бути безсердечною сволотою.



(бутилочка з водою стояла закоркована), вiн лежавший привязанный, сам немiг дiстати, Тато плакалав.