Коли людина зривається через півтора місяця, це вірна ознака того, що лікуватися її привели обставини, а не власне розуміння проблеми і бажання позбавитися від алкогольної залежності. Наприклад, дружина погрожує подати на розлучення, є ризик втратити роботу, з'явилися якісь кримінальні обставини, інше. Обставини нівелюються, і алкоголік знову прагне повернутися до звичного і зручного для нього стилю життя, за принципом:

"не надо делать мне как лучше,
оставьте мне как хорошо."

Стандартно найбільш непохитно протистоять лікуванню хворі з високим рівнем психологічної залежності від адкоголю. Причому зі зростанням стажу вживання спиртного здатність відчувати себе емоційно спроможним на яскраві позитивні почуття все більше поєднується з вживанням "градусних" виробів. Чим далі у алкоголізм, тим більший спротив лікуванню, незважаючи на беззаперечні прояви шкоди для здоров'я.

- Вы знаете, я прочитал столько всего плохого о влиянии алкоголя на человека, шо понял, надо с этим, таки, завязывать!
- Шо, с выпивкой?!
- Да ни боже ж мой, конешно, с чтением...

Хіба що на похмілля, коли хворому геть погано, можна домогтися обіцянки на зразок: "От наступного разу вже піду. Але я більше не буду пить, обіцяю". Навчена гірким дссвідом дружина гірко іронізує "І менше теж.".

У таких випадках потрібно працювати на вироблення мотивації. Зазвичай це спільна робота психолога і родичів. У нас поряд з лікарями працюють кваліфіковані психологи. Якщо ви як метод лікування вибираєте кодування, рекомендується лікуватися на невеликі терміни. Тоді питущим людям, для яких сенс життя на цьому етапі без спиртного ввижається ніяким, легше перенести, як вони самі про це кажуть, "покарання тверезістю".