Пієлонефрит: причини, симптоми, лікування

Хвороби нирок – не лише неприємні, але й у деяких випадках небезпечні. Сьогодні поговоримо про таке захворювання, як пієлонефрит: що це, чому виникає, як проявляється, лікується і що потрібно робити, аби не захворіти на пієлонефрит.

Що таке пієлонефрит

Пієлонефрит – це запалення лоханки нирки. При цьому відбувається бактеріальне ураження ниркових чашечок, системи канальців та паренхіми нирки. Зазвичай пієлонефрит викликає такий збудник, як кишкова паличка, Escherichia coli (E. coli). Пієлонефрит буває гострим, хронічним, одностороннім або двостороннім. За статистикою, частіше це захворювання буває у жінок, ніж у чоловіків (один до шести випадків). Усе – через особливості будови тіла жінок.

Причини пієлонефриту

При пієлонефриті нирки інфікуються хвороботворними бактеріями. Спочатку інфекція потрапляє у сечовід, а звідти – у ниркову лоханку. Окрім того, потрапляти бактерії можуть до нирки через такі причини:

• аденома простати;
• сечокам’яна хвороба;
• запалення у органах малого тазу;
• новоутворення у ниркових тканинах;
• вроджені аномалії сечоводів, при яких порушено відтік сечі;
• стенози сечоводу та інші проблеми, що ускладнюють відтік сечі;
• інфекції сечового міхура (наприклад, цистити);
• зниження імунітету, при якому організм стає більш вразливим до усіляких інфекцій;
• переохолодження;
• медичні процедури (цистоскопія, катетеризація);
• порушення кровопостачання нирок;
• генетична схильність до запалення нирок тощо.

Часто пієлонефрит діагностують у вагітних через стискання маткою сечовивідних шляхів. Важливо враховувати, що пієлонефрит може розвиватися через сукупність тих чи інших факторів, що перераховані вище. Якщо ви підозрюєте у себе пієлонефрит, одразу зверніться до лікаря-уролога, щоб уникнути небезпечних ускладнень. Самолікуванням займатися категорично протипоказано!

7 ознак проблем з нирками

Симптоми пієлонефриту

Симптоми пієлонефриту бувають загальними та специфічними. Ось загальні:

підвищення температури тіла (38-40 градусів), інколи – навіть лихоманка;

• загальна слабкість, втома та млявість;
• підвищене потовиділення;
• спрага;
• проблеми зі сном;
• головний біль;
• відсутність апетиту, нудота чи блювання.

Щодо специфічних симптомів пієлонефриту, то виділяють наступні:

• біль у попереку (тупий, гострий чи пульсуючий);
• дискомфорт, печіння чи біль при сечовипусканні;
• часті сечовипускання;
• сеча змінює запах чи колір (стає каламутною чи має темний, червонуватий відтінок);
• у сечі є домішки гною чи крові.

Біль в нирках чи у спині: як відрізнити?

Діагностика пієлонефриту

Щоб діагностувати пієлонефрит, лікар розпитує про скарги пацієнта, оглядає його і призначає такі аналізи та обстеження:

• загальний та біохімічний аналізи сечі;
• загальний аналіз крові;
• УЗД нирок та сечового міхура;
• рентген сечоводів та нирок;
• КТ або МРТ нирок;
• аналіз на інфекції.

Лише після всебічного обстеження уролог може оцінити ситуацію та призначити правильне лікування пієлонефриту.

Як лікувати пієлонефрит

Пієлонефрит лікують медикаментозно. Насамперед це антибіотики, щоб знищити бактеріальне запалення. Триває лікування антибіотиками не менше 5-7 тижнів. Уже на третій-п’ятий день прийому ліків пацієнт відчуває зменшення негативних симптомів (але пам’ятайте, що навіть при полегшенні ні в якому разі не варто припиняти прийом антибіотиків – потрібен увесь курс!). Окрім антибактеріального лікування, у залежності від ситуації, можливі такі методи лікування пієлонефриту:

1. інфузійна терапія (якщо є висока температура, болі у суглобах, м’язах, головний біль, нудота чи блювання);
2. дотримання дієти (їжа без солі, дробове харчування);
3. для покращення кровообігу у нирках призначають імуностимулятори;
4. аби зменшити навантаження на нирки, рекомендовано пити менше рідини (не більше 1 літра на день).

І при гострому, і при хронічному пієлонефриті лікування однакове, але хронічний пієлонефрит лікується рік і навіть довше, при цьому повністю не виліковується (захворювання час від часу виникає знову).

Чим небезпечний пієлонефрит

Якщо пієлонефрит не лікувати або лікування неефективне, можливі такі серйозні наслідки, як:

• руйнування нирки, при якому в органі утворюються порожнини;
• ниркова недостатність;
• запалення клітковини навколо нирки (паранефрит);
• потрапляння інфекції у кров’яне русло.

Крім того, сеча може розтягувати чашки та лоханку нирки, здавлювати орган, що з часом викличе атрофію нирки (гідронефроз). Зазвичай при такому ускладненні нирку врятувати вже неможливо – її видаляють.

Профілактика пієлонефриту

Профілактично щороку здавайте аналіз сечі та робіть УЗД нирок. Якщо ви помітили у себе перші симптоми пієлонефриту (біль при сечовипусканні, зміна кольору сечі, біль у попереку), відразу ж зверніться до уролога (направлення видає сімейний лікар). Особливої уваги потребують вагітні, тому гінеколог періодично (декілька разів протягом вагітності) направляє жінку на аналіз сечі.

Крім того, не забувайте про елементарні, але важливі моменти:

• дотримання режиму дня;
• особиста гігієна;
• правильне харчування;
• фізична активність, прогулянки на свіжому повітрі (але не переохолоджуйтесь).

Також обов’язково лікуйте будь-які інфекції в організмі: карієс, тонзиліт, гайморит тощо. Адже через кров ці інфекції можуть потрапити до нирок і викликати пієлонефрит.