НПЗП, що має виражену аналгетичну дію, має протизапальну та помірну жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з неселективним пригніченням активності ЦОГ - ЦОГ-1 і ЦОГ-2, що каталізує утворення простагландинів з арахідонової кислоти, що відіграють важливу роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Кеторолак є рацемічну суміш [-]S- і [+]R-енантіомерів, при цьому знеболювальна дія обумовлена [-]S-формою.
За силою аналгетичного ефекту кеторолак можна порівняти з морфіном, значно перевершуючи інші НПЗП. Препарат не впливає на опіоїдні рецептори, не пригнічує дихання, не викликає лікарської залежності, не має седативної та анксіолітичної дії.
Після прийому внутрішньо початок знеболювальної дії відзначається через 1 годину, максимальний ефект досягається через 1-2 години.
Всмоктування
Після прийому внутрішньо кеторолак добре всмоктується з ШКТ, Cmax в плазмі крові (0.7-1.1 мкг/мл) досягається через 40 хв після прийому натще в дозі 10 мг. Багата жирами їжа знижує Cmax кеторолаку в крові та затримує її досягнення на 1 год. Біодоступність – 80-100%.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми становить 99%, при гіпоальбумінемії кількість вільної речовини в крові збільшується. Час досягнення Css (0.39-0.79 мкг/мл), при пероральному прийомі 10 мг кеторолаку 4 рази на добу (доза вище субтерапевтичної), становить 24 год. Vd - 0.15-0.33 л / кг.
Проникає в грудне молоко: після прийому матір'ю 10 мг кеторолаку Cmax у грудному молоці досягається через 2 год і становить 7.3 нг/мл після першої дози та 7.9 нг/мл після другої дози препарату.
Метаболізм
Більше 50% введеної дози метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно неактивних метаболітів. Головними метаболітами є глюкуроніди, що виводяться нирками, та р-гідроксикеторолак.
Виведення
Виводиться нирками (91%) та через кишечник (6%).
T1/2 у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить 2,4-9 годин після прийому внутрішньо дози 10 мг.
При пероральному прийомі дози 10 мг загальний кліренс становить 0.025 л/год/кг.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках
У пацієнтів з нирковою недостатністю Vd кеторолаку може збільшуватися в 2 рази, а Vd його R-енантіомер на 20%.
T1/2 зростає у літніх пацієнтів і зменшується у молодих. Порушення функції печінки не впливають на T1/2. У пацієнтів з порушенням функції нирок, при концентрації креатиніну в плазмі 19-50 мг/л (168-442 мкмоль/л), T1/2 становить 10.3-10.8 год, при більш вираженій нирковій недостатності – більше 13.6 год.
При пероральному прийомі 10 мг у дозі загальний кліренс становить у пацієнтів з нирковою недостатністю (при концентрації креатиніну в плазмі 19-50 мг/л) становить 0.016 л/год/кг.
Не виводиться при гемодіалізі.
Больовий синдром сильної та помірної виразності:
Призначений для симптоматичної терапії, зменшення інтенсивності болю та запалення на момент використання, не впливає на прогресування захворювання.
Покласти таблетку на язик, де вона одразу почне розчинятися. Тримати в роті протягом кількох секунд до повного розчинення, за бажання можна запитати рідиною.
Прийом таблеток, які диспергуються в порожнині рота, не потребують обов'язкового запивання водою, не впливають на збільшення продукції слини, дозволяють приймати препарат пацієнтам з відхиленнями в акті ковтання при поведінкових та неврологічних порушеннях.
Кеторол® Експрес застосовують внутрішньо одноразово або повторно залежно від тяжкості больового синдрому.
Одноразова доза – 10 мг, при повторному прийомі рекомендується приймати по 10 мг до 4-х разів на добу, залежно від вираженості болю; максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг.
При внутрішньому прийомі тривалість курсу не повинна перевищувати 5 днів.
Для зниження ризику розвитку небажаних явищ слід застосовувати найменшу ефективну дозу кеторолаку мінімально можливим коротким курсом.
При переході з парентерального введення препарату на його вживання сумарна добова доза обох лікарських форм у день переведення не повинна перевищувати 90 мг для пацієнтів з 16 до 65 років та 60 мг – для пацієнтів віком від 65 років або з порушеною функцією нирок. При цьому доза препарату в таблетках на день переходу не повинна перевищувати 30 мг.
Визначення частоти побічних ефектів: часто (1-10%), нечасто (0.1-1%), рідко (0.01-0.1%), дуже рідко (< 0.01%) та частота невідома, включаючи окремі повідомлення.
З боку травної системи: часто (особливо у літніх пацієнтів старше 65 років, які мають в анамнезі ерозивно-виразкові ураження ШКТ) – гастралгія, діарея; нечасто – стоматит, метеоризм, запор, блювання, відчуття переповнення шлунка; рідко – нудота, ерозивно-виразкові ураження ШКТ (в т.ч. з перфорацією та/або кровотечею – абдомінальний біль, спазм або печіння в епігастральній ділянці, мелена, блювання на кшталт "кавової гущі", нудота, печія), холестатична жовтяниця, гепатит, гепатомегалія, гострий панкреатит.
З боку сечовивідної системи: рідко – гостра ниркова недостатність, біль у попереку, гематурія, азотемія, гемолітико-уремічний синдром (гемолітична анемія, ниркова недостатність, тромбоцитопенія, пурпура), часте сечовипускання, олігурія, поліурія, інфекція; частота невідома – затримка сечовипускання.
З боку органів чуття: рідко – зниження слуху, дзвін у вухах, порушення зору (в т.ч. нечіткість зорового сприйняття); частота невідома – порушення смаку.
З боку дихальної системи: рідко – бронхоспазм або диспное, риніт, набряк гортані (задишка, утруднення дихання).
З боку ЦНС: часто – головний біль, запаморочення, сонливість; рідко – асептичний менінгіт (лихоманка, сильний головний біль, судоми, ригідність м'язів шиї та/або спини), гіперактивність (зміна настрою, неспокій), галюцинації, депресія, психоз.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – підвищення АТ; рідко – набряк легенів, непритомні стани.
З боку органів кровотворення: рідко – анемія, еозинофілія, лейкопенія.
З боку системи гемостазу: рідко – кровотеча з післяопераційної рани, носова кровотеча, ректальна кровотеча.
З боку шкірних покривів: нечасто – шкірний висип (включаючи макулопапульозний висип), пурпуру; рідко – ексфоліативний дерматит (лихоманка з ознобом або без, почервоніння, ущільнення або лущення шкіри, набрякання та/або болючість піднебінних мигдаликів), кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла.
Алергічні реакції: рідко - анафілаксія або анафілактоїдні реакції (зміна кольору шкіри обличчя, шкірний висип, кропив'янка, свербіж шкіри, тахіпное або диспное, набряки повік, набряк язика, періорбітальний набряк, задишка, утруднене дихання, тяжкість у грудній.
Інші: часто – набряки (особи, гомілок, кісточок, пальців, ступнів, підвищення маси тіла); нечасто – підвищена пітливість; рідко – гарячка; частота невідома – гіперкаліємія, гіпонатріємія.
З обережністю
Бронхіальна астма; наявність факторів, що підвищують токсичність щодо ШКТ: алкоголізм, тютюнопаління та холецистит; післяопераційний період; хронічна серцева недостатність; набряковий синдром; артеріальна гіпертензія; ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв); холестаз; активний гепатит; сепсис; системна червона вовчанка; ІХС; цереброваскулярні захворювання; дисліпідемія/гіперліпідемія; цукровий діабет; захворювання периферичних артерій; виразкові ураження ШКТ в анамнезі; наявність інфекції Helicobacter pylori; тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів; тяжкі соматичні захворювання; захворювання щитовидної залози; туберкульоз; одночасний прийом пероральних глюкокортикоїдів (в т.ч. преднізолону), антиагрегантів (в т.ч.
клопідогрелу), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (в т.ч. циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну); літній вік (старше 65 років).Вагітність
Протипоказано застосування препарату при вагітності (несприятливий вплив на серцево-судинну систему плода – передчасне закриття аортальної протоки), під час пологів та в ранньому післяпологовому періоді (інгібуючи синтез простагландинів, кеторолак може негативно повпливати на кровообіг плода та послабити скорочувальну діяльність матки, що підвищує ризик маткових кровотеч).
Період грудного вигодовування
Застосування кеторолаку у період грудного вигодовування протипоказане. Кеторолак виділяється із грудним молоком.
Протипоказання: тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки.
Протипоказання: тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв).
Вибір лікарської форми препарату залежить від ступеня вираженості больового синдрому та стану пацієнта. Препарат Кеторол® випускається в наступних лікарських формах: гель для зовнішнього застосування; таблетки, вкриті плівковою оболонкою; таблетки, що диспергуються в порожнині рота; розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення.
Перед застосуванням препарату необхідно з'ясувати питання щодо попередньої алергії на препарат або інші нестероїдні протизапальні засоби. Через ризик розвитку алергічних реакцій прийом першої дози проводять під ретельним наглядом лікаря.
Кеторолак пригнічує агрегацію тромбоцитів та збільшує час згортання крові. Вплив на агрегацію тромбоцитів припиняється через 24-48 годин після прийому препарату. Пацієнтам з порушенням зсідання крові призначають препарат тільки при постійному контролі кількості тромбоцитів, що особливо важливо у післяопераційному періоді, коли потрібний ретельний контроль гемостазу.
Гіповолемія збільшує ризик розвитку нефротоксичних побічних реакцій.
При необхідності можна застосовувати у комбінації з наркотичними анальгетиками.
Не застосовувати з парацетамолом більше 2 днів.
Ризик розвитку небажаних реакцій зростає при подовженні курсу лікування та підвищенні пероральної дози кеторолаку більше 40 мг на добу.
Одночасний прийом кеторолаку з пробенецидом, пентоксифіліном, ацетилсаліциловою кислотою та іншими нестероїдними протизапальними засобами (включаючи інгібітори ЦОГ-2), солями літію, антикоагулянтами (включаючи варфарин та гепарин) протипоказаний.
Протипоказано застосування кеторолаку для профілактичного знеболювання перед та під час великих оперативних втручань через високий ризик кровотечі.
Кеторолак не рекомендується застосовувати як засіб для премедикації та підтримуючої анестезії.
При застосуванні кеторолаку повідомлялося про випадки затримки рідини, підвищення артеріального тиску та набряки.
Необхідно бути обережними при призначенні пацієнтам з серцевою недостатністю, артеріальною гіпертензією.
Одночасне застосування кеторолаку з іншими нестероїдними протизапальними засобами може призводити до таких порушень, як декомпенсація серцевої недостатності та підвищення артеріального тиску.
За даними клінічних досліджень, використання деяких нестероїдних протизапальних засобів у високих дозах може призвести до збільшення ризику артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт).
Незважаючи на те, що про подібні ускладнення при застосуванні кеторолаку не повідомлялося, існуючих даних недостатньо для виключення ризику таких ускладнень.Для зниження ризику розвитку НПЗП-індукованої гастропатії рекомендовано застосування антацидних лікарських засобів, мізопростолу, а також препаратів, що знижують шлункову секрецію (блокаторів гістамінових Н2-рецепторів, інгібіторів протонової помпи). Для зниження ризику розвитку небажаних явищ слід застосовувати найменшу ефективну дозу кеторолаку мінімально можливим коротким курсом.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Симптоми: біль у животі, нудота, блювання, ерозивно-виразкове ураження ШКТ, порушення функції нирок, метаболічний ацидоз.
Лікування: промивання шлунка, введення адсорбентів (активоване вугілля) та проведення симптоматичної терапії (підтримання життєво важливих функцій організму). Гемодіаліз малоефективний.
Одночасне застосування кеторолаку з ацетилсаліцилової кислотою або іншими нестероїдними протизапальними засобами, препаратами кальцію, глюкокортикостероїдами, етанолом, кортикотропіном може призвести до суттєвого збільшення ризику побічних реакцій, у тому числі утворення виразок шлунково-кишкового тракту та розвитку шлунково-кишкових кровотеч.
При одночасному застосуванні кеторолаку з іншими нестероїдними протизапальними засобами (включаючи інгібітори ЦОГ-2) може спостерігатися затримка рідини, декомпенсація серцевої діяльності, підвищення артеріального тиску.
Одночасне застосування кеторолаку з непрямими антикоагулянтами, тромболітиками, антиагрегантами, цефоперазоном, цефотетаном та пентоксифіліном підвищує ризик кровотечі.
Пробенецид зменшує плазмовий кліренс та обсяг розподілу кеторолаку, підвищує його концентрацію у плазмі крові та збільшує його T1/2.
Спільне застосування кеторолаку з вальпроатом спричиняє порушення агрегації тромбоцитів.
При застосуванні кеторолаку з іншими нефротоксичними лікарськими засобами (в т.ч. із препаратами золота) підвищується ризик розвитку нефротоксичності.
Спільне застосування з парацетамолом підвищує нефротоксичність кеторолаку.
Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, знижують кліренс кеторолаку та підвищують його концентрацію у плазмі крові.
Спільне застосування кеторолаку з метотрексатом підвищує гепато- та нефротоксичність метотрексату. Спільне застосування кеторолаку та метотрексату можливе лише при застосуванні низьких доз останнього. Можливе зменшення кліренсу метотрексату (необхідно контролювати концентрацію метотрексату у плазмі крові).
На фоні застосування кеторолаку можливе зменшення кліренсу літію, збільшення його концентрації у плазмі крові та посилення токсичної дії літію. Одночасне застосування із солями літію протипоказане.
Кеторолак знижує ефект гіпотензивних та діуретичних препаратів (знижується синтез простагландинів у нирках).
Кеторолак посилює ефект наркотичних аналгетиків. При комбінуванні з опіоїдними аналгетиками дози останніх можуть бути значно знижені.
Кеторолак посилює гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних препаратів, у зв'язку з чим необхідний перерахунок дози вказаних препаратів.
Кеторолак підвищує концентрацію у плазмі крові верапамілу та ніфедипіну.
Одночасне застосування НПЗЗ та міфепристону може знижувати ефективність міфепристону. НПЗЗ не рекомендується застосовувати протягом 8-12 днів після застосування міфепрістону.
Одночасне застосування НПЗЗ та циклоспорину збільшує ризик розвитку нефротоксичності.
Одночасне застосування НПЗЗ та антибіотиків хінолонового ряду збільшує ризик розвитку судом.
Одночасне застосування НПЗЗ та такролімусу збільшує ризик розвитку нефротоксичності.
Одночасне застосування НПЗЗ та зидовудину збільшує ризик розвитку гематологічної токсичності.
При одночасному застосуванні з дигоксином кеторолак не порушує зв'язування дигоксину з білками плазми. Терапевтичні концентрації дигоксину не впливають на зв'язування кеторолаку з білками плазми.
Антацидні засоби не впливають на всмоктування кеторолаку.
Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності кеторолаку.
Таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині, світло-жовтого кольору, круглі, плоскі, з фаскою, з гравіюванням "l" на одній стороні.
Діюча речовина: кеторолаку трометамол (кеторолаку трометамін) – 10 мг.
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (Avicel PH101), кремнію діоксид, бутилгідроксіанізол, манітол, кросповідон (тип A), сукралоза, м'ятний ароматизатор, барвник хіноліновий жовтий (Е104), магнію стеарат.
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.
Термін придатності – 2 роки.
| Назва: | КЕТОРОЛ ЕКСПРЕС |
| Код АТХ: | M01AB15 - Кеторолак |
 Киев, вул. Княжий Затон, 4, Час роботи: Пн-Пт: 08:00-20:00, Сб-Вс: 09:00-19:00 Відчинено | ||
| | КЕТОРОЛ ЭКСПРЕСС табл.10мг №10 Dr. Reddys (Индия) | 17600 |
 | ||
| | КЕТОРОЛ ЭКСПРЕСС ТАБ.10МГ №10 | 6440 |
 Киев, Бортничи, вул. Івана Дяченка, 13, Час роботи: Пн-Вс: 08:00-21:00 Відчинено | ||
| | Кеторол експрес табл.дисперг.10мг №10 Dr. Reddy's | 6476 |
 Киев, вул. Лісківська, 12/1, Час роботи: Пн-Вс: 08:00-22:00 Відчинено | ||
| | Кеторол експрес табл.дисперг.10мг №10 Dr. Reddy's | 6480 |
 Киев, просп. Миколи Бажана, 3Б, Час роботи: Пн-Вс: 08:00-22:00 Відчинено | ||
| | Кеторол Экспресс таблетки №10 Dr. Reddy's (Индия) | 14560 |
Medcentre.com.ua Медичний інформаційний ресурс 
