Вітамін B6. Відіграє важливу роль обміні речовин; необхідний для нормального функціонування центральної та периферичної нервової системи. У фосфорильованій формі піридоксин є коферментом великої кількості ферментів, що діють на неокислювальний обмін амінокислот (в т.ч. на декарбоксилювання, переамінування). Піридоксин бере участь в обміні триптофану, метіоніну, цистеїну, глутамінової та інших амінокислот. Відіграє важливу роль в обміні гістаміну. Сприяє нормалізації ліпідного обміну.
Метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно активних метаболітів (піридоксальфосфат та піридоксамінофосфат). З білками плазми зв'язується піридоксальфосфат на 90%. Розподіл переважно у печінці, менше – у м'язах, печінці та ЦНС. Проникає крізь плаценту, виділяється із грудним молоком. T1/2 - 15-20 днів. Виводиться нирками (при внутрішньовенному введенні з жовчю - 2%), а також гемодіалізом.
Для прийому внутрішньо: лікування гіпо- та авітамінозу B6. у комплексній терапії захворювань нервової системи (невралгії, синдром Меньєра); у дерматології (дерматити, в т.ч. атопічний та себорейний; оперізувальний герпес, нейродерміти, псоріаз, ексудативний діатез); сидеробластної анемії; гострих та хронічних гепатитів.
Для парентерального застосування: гіпо- та авітаміноз B6; уроджений піридоксинзалежний судомний синдром у новонароджених; профілактика та лікування нейротоксичності ізоніазиду та інших похідних гідразиду ізонікотинової кислоти У складі комплексної терапії захворювань нервової системи: паркінсонізм, параліч центрального або периферичного походження, хвороба Літтла, хвороба і синдром Меньєра, морська та повітряна хвороба, радикуліт, невралгія, неврити.
Застосовують внутрішньо та парентерально (п/к, внутрішньом'язово або внутрішньовенно). Дозу, спосіб та схему застосування, тривалість терапії визначають індивідуально, залежно від показань, клінічної ситуації, віку пацієнта та застосовуваної лікарської форми; при проведенні комбінованої терапії дози піридоксину також залежать від компонентів комбінації, що застосовується.
В окремих випадках: алергічні реакції, гіперсекреція соляної кислоти.
Можливо: алергічні реакції, підвищення кислотності шлункового соку, болі в епігастральній ділянці, поява почуття здавлення в кінцівках - симптом "панчохи" і "рукавичок", зниження лактації; при швидкому введенні – судоми.
Підвищена чутливість до піридоксину; дитячий вік – залежно від лікарської форми.
З обережністю: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у зв'язку з можливим підвищенням кислотності шлункового соку), ІХС, тяжкі ураження печінки.
При вагітності слід застосовувати лише після консультації з лікарем, у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Тривале використання піридоксину у високих дозах у період вагітності та у період грудного вигодовування може призводити до розвитку у дітей піридоксинової залежності. Не рекомендується перевищувати норми фізіологічної потреби у піридоксині під час вагітності (2 мг на добу).
З обережністю слід застосовувати при тяжких ураженнях печінки.
Можливе застосування у дітей відповідних вікових категорій за показаннями, у рекомендованих дозах та лікарських формах. Необхідно суворо дотримуватися вказівок в інструкціях препаратів піридоксину щодо протипоказань до застосування у дітей різного віку конкретних лікарських форм піридоксину.
При тяжких ураженнях печінки піридоксин у високих дозах може спричинити погіршення її функції.
При визначенні уробіліногену за допомогою реагенту Ерліха піридоксин може спотворювати результати.
При одночасному застосуванні з гормональними контрацептивами можливе підвищення концентрації піридоксину у плазмі.
При одночасному застосуванні піридоксин потенціює дію діуретиків.
При одночасному застосуванні з леводопою зменшуються або повністю пригнічуються ефекти леводопи.
При одночасному застосуванні з ізонікотингідразідом, пеніциламіном, циклосерином можливе зменшення ефективності піридоксину.
При одночасному застосуванні з фенітоїном, фенобарбіталом можливе зменшення концентрацій у плазмі крові фенітоїну та фенобарбіталу.
Піридоксин можна застосовувати у поєднанні з серцевими глікозидами (піридоксин сприяє підвищенню синтезу скорочувальних білків у міокарді), з глутаміновою кислотою, а також калію та магнію аспарагінатом.
Пиридоксин попереджає чи зменшує токсичні прояви, зокрема. ураження печінки, що спостерігаються при застосуванні ізоніазиду та інших протитуберкульозних препаратів.
Фармацевтично несумісний з тіаміном (B1) та ціанокобаламіном (В12).
Одночасне застосування піридоксину з циклосерином, етіонамідом, гідралазином, азатіоприном, хлорамбуцилом, кортикотропіном, циклофосфамідом, циклоспорином, меркаптопурином, ізоніазидом, пеніциламіном може спричинити анемію та невропатію.
Розчин для ін'єкцій 1 мл гідрохлорид піридоксину 50 мг.
| Назва: | ПІРИДОКСИН |
| Код АТХ: | A11HA02 - Пиридоксин |
 Киев, вул. Княжий Затон, 4, Час роботи: Пн-Пт: 08:00-20:00, Сб-Вс: 09:00-19:00 Відчинено | ||
| | ПИРИДОКСИН ГИДРОХЛОРИД р-р д/ин. 50 мг/мл амп. 1 мл №10 Лубныфарм (Украина, Лубны) | 11200 |
 Интернет-аптека Альго-Фарм directionsМаршрут Доставка по Украине, Час роботи: Пн-Вс: 08:00-22:00 Відчинено | ||
| | ПИРИДОКСИН ГИДРОХЛОРИД р-р д/ин. 50 мг/мл амп. 1 мл №10 Лубныфарм (Украина, Лубны) | 11200 |
Medcentre.com.ua Медичний інформаційний ресурс 
