Інвалідність у 2026 році: як тепер оформлюють і що змінилося

Оформити інвалідність в Україні у 2026 році стало трохи інакше, ніж раніше. Замість звичних МСЕК тепер діє оцінювання повсякденного функціонування (ОПФО). Це означає, що важливі не лише діагноз і назва хвороби, а те, як саме вона впливає на життя людини: чи може вона самостійно пересуватися, працювати, виконувати прості побутові дії, чи потребує допомоги.

Процес оформлення виглядає так: спочатку потрібно звернутися до свого лікаря або сімейного лікаря, зібрати медичні документи: виписки, результати обстежень, висновки вузьких спеціалістів. Далі лікар формує електронне направлення на оцінювання ОПФО. Після цього людина отримує дату оцінювання – воно може бути очним, дистанційним або з виїздом. Експертна команда розглядає справу і має ухвалити рішення не пізніше ніж за 30 днів. Якщо потрібні додаткові обстеження, їх призначають лише один раз. У разі позитивного рішення видають витяг і індивідуальну програму реабілітації, які надсилають до Пенсійного фонду та органів соціального захисту.

Підставою для встановлення інвалідності є стійкі порушення здоров’я, які суттєво обмежують повсякденну життєдіяльність або призводять до втрати працездатності.

У списку захворювань, які можуть давати право на інвалідність, є онкологія, тяжкі серцево-судинні хвороби з серцевою недостатністю, важка бронхіальна астма, стійкі неврологічні розлади, тяжкі психічні захворювання, ускладнення після травм тощо. Але ключове: важливо не лише те, яка саме хвороба, а який реальний вплив вона має на можливості людини за критеріями ОПФО.

Якщо інвалідність не дали, не варто одразу опускати руки. Насамперед потрібно уважно прочитати мотивований витяг – там має бути вказано, чому відмовили. Часто проблема саме в недостатній доказовій базі. У такому випадку варто зібрати додаткові документи: свіжі виписки зі стаціонару, нові аналізи, результати інструментальних обстежень, висновки вузьких спеціалістів або навіть попередній висновок МСЕК, якщо він був. Далі можна подавати апеляцію – спочатку до Центру оцінювання функціонального стану (обласної або центральної комісії), а за потреби – до МОЗ або суду.

Направлення на ОПФО формує лікар, який веде захворювання, або сімейний лікар, якщо всі необхідні документи вже є. Для військовослужбовців це право має також голова військово-лікарської комісії.

У підсумку, система стала більш «людяною» і орієнтованою на реальні обмеження, а не лише на діагноз. Головне – правильно підготувати документи і не боятися оскаржувати рішення, якщо є підстави.