Безкоровайний Вадим Петрович

Хочу розповісти свою історію і виразити величезну подяку Бабляку Олександр Дмитровичу і його команді, яку він створив в клініці “Добробут”. Мені 42 роки і для мене все почалось дуже несподівано. Я завжди відчував себе здоровим чоловіком і не мав суттєвих скарг на здоров’я. Але в травні 2017 року під час рядового обстеження виявилось, що в мене виражена недостатність мітрального клапана ІІІ ступеня дегенеративної природи за рахунок відриву хорди від сегменту Р2. Сказати що це був грім серед ясного неба – це нічого не сказати. Життя в водночас ділиться на все, що було до та після того, як ти дізнаєшся діагноз. Найважливіше те, що в мене не було ніяких симптомів або підозр. Протезування клапана мені було в край небажано, тому що це ставило хрест на моїй кар’єрі моряка торгового флоту. Завдяки пораді добрих людей доля привела мене в клініку “Добробут”, де я і познайомився з Олександр Дмитровичем. Він особисто та кардіологи роз’яснили суть проблеми та методи її вирішення. Найважливішим було те що Олександр Дмитрович роз’яснив, що в моєму випадку вони виключають протезування (яке назавжди прив’язує людину мого віку к кроворозріджуючим препаратам), а проблема вирішується за допомогою пластики мітрального клапана мініінвазивним хірургічним втручанням. Напевно всі розуміють, що я консультувався в різних місцях, почув різні думки від різних лікарів. Але я якось одразу для себе вирішив, що я буду робити операцію в “Добробуті”. Мені сподобалось, що мені все дуже якісно пояснили, включаючи всі ризики і повністю змоделювали весь процес, включаючи операцію, реабілітаційний період протягом декількох місяців. Ну і напевно однією з головних причин чому я вирішив робити операцію у Олександра Дмитровича – це малоінвазивне хірургічне втручання. Таку операцію роблять одиниці в Україні. А найбільший досвід таких операцій має Бабляк Олександр Дмитрович. І зараз через 4,5 місяці після операції можу впевнено сказати, що всі прогнози стосовно реабілітації після малоінвазивної операції для мене повністю підтверджуються. Відтепер перше серпня це мій другий день народження. Вже через п’ять днів мене виписали з клініки і я автомобілем повернувся в Одесу. Через два тижні я вже вів більш менш звичне життя: працював за комп’ютером, водив машину, прогулювався на свіжому повітрі. Після класичної операції і серединної стернонотомії така швидка реабілітація просто неможлива. Через три місяці я успішно пройшов дуже ретельну “реальну” медкомісію (яка включала в себе безліч аналізів, ехокардіографію, тредміл тест, консультація та висновки незалежних кардіологів) і був допущенний на роботі в морі. Саме в цей час я пишу цей відгук находячись в рейсі. Ще раз хочу виразити свою повагу і велике подяку особисто Бабляку Олександру Дмитровичу, кардіологам Катерині Анатоліївні та Лілії Василівні та дуже сильній команді в клініці “Добробут”, яка для мене стала дуже приємним відкриттям приватної медицини в Україні.

P.S. Хотілося ще пару слів додати. Я вже багато років працюю в морі і за кордоном взагалі з різними людьми, різних культур і національностей. І можу з повною впевненістю сказати, що в нашій країні є багато спеціалістів в різних галузях, які абсолютно ні в чому не поступаються закордонним колегам. А найчастіше навіть перевищують їх. І мені особисто дуже приємно, що незважаючи на суцільну “зраду” і розмови про те, що все погано і всі достойні лікарі виїхали за кордон, такі спеціалісти, як Олександр Дмитрович не тільки працюють, але і розвивають і найкращим чином презентують українську кардіохірургію в світі. Капітан Дальнього Плавання Безкоровайний Вадим Петрович