Парвовірусна інфекція: причини, симптоми, лікування

Останнім часом це захворювання усе частіше діагностують не лише у дітей, але й іноді у дорослих. Давайте розберемося, що таке парвовірусна інфекція, які її симптоми та причини, як лікується парвовірус.

Парвовірусна інфекція не настільки відоме захворювання, як, наприклад, вітряна віспа, краснуха чи скарлатина. Цей вірус дуже заразний, але якщо у людини міцний імунітет, то інфекція протікає без жодних симптомів або ж є загальне нездужання і висип на тілі (інфекційна еритема). Парвовірусну інфекцію називають також «п’ятою хворобою», «хворобою ляпаса».

Хворобу викликає ДНК-вірус В19, «підчепити» який можна повітряно-крапельним чи побутовим шляхом. Окрім того, вірус проникає через плаценту від майбутньої матері до дитини. Інкубаційний період парвовірусу – 14-20 днів (з 7 дня хвороби пацієнт стає максимально заразним для інших).

Діагностують парвовірусну інфекцію за допомогою аналізу крові – з’являються специфічні антитіла IgM, це свідчить про те, що хвороба у гострій стадії. Якщо у крові є антитіла IgG, це вказує на те, що людина у минулому хворіла і має стійкий імунітет до парвовірусу.

Причини парвовірусної інфекції

Захворювання виникає, як тільки до організму потрапляє парвовірус В19. Він стійкий настільки, що витримує заморожування і температуру +60 градусів, а також не боїться спирту.

Зазвичай хворіють на парвовірусну інфекцію діти віком від 1 року до 10, які перебувають у колективі (садки та школи). Спалахи парвовірусу відбуваються найчастіше взимку та навесні. Заразною людина залишається до моменту появи висипу на тілі.

На що зазвичай хворіють діти влітку

Симптоми парвовірусу

Як уже зазначалося, перебіг хвороби часто буває безсимптомним. Якщо симптоми є, то вони зазвичай мають такі прояви:

• загальне нездужання;
• субфебрильна температура;
• головний біль.

Це початкові симптоми парвовірусної інфекції, далі з’являються такі:

• фарингіт;
• нежить;
• нудота;
• біль у суглобах та м’язах;
• діарея.

На 3-5 день захворювання на тілі з’являється висип у вигляді яскравих еритематозних бляшок. В основному такий висип локалізується на щоках (носогубна складка при цьому чиста). Далі висип з’являється по усьому тілу і може зливатися у плями і звербіти.

Через 5-10 днів еритематозні бляшки стають блідішими і потроху проходять. Рецидивувати вони можуть, якщо довго бути на сонці або приймати ванни. Коли висип пройшов, людина вже має довічний імунітет від парвовірусної інфекції.

У дітей зазвичай висип рясний, а болю в м’язах чи суглобах немає або він слабкий. У дорослих людей висип буває нечасто, а от суглобові та м’язові болі – яскраво виражені (кисті, зап’ястя, коліна). При цьому структурних змін немає. Такий артрит може тривати від декількох тижнів до декількох місяців, але потім проходить. Найпоширеніше ускладнення парвовірусу – анемія.

Які бувають типи парвовірусу

Парвовірусна інфекція може бути вродженою або набутою:

1. Вроджена – це передана від матері – плоду. Наслідком можуть бути вроджені аномалії розвитку, мимовільний викидень, водянка плоду.
2. Набута форма парвовірусу буває типовою чи нетиповою (з проявами артриту).
3. Окрім того, відома також хронічна форма парвовірусу (вона виникає у пацієнтів з імунодефіцитами).

Як діагностувати парвовірус

Для підтвердження парвовірусу проводять ІФА аналіз крові, щоб виявити специфічні імуноглобуліни. Також існують спеціальні тести, які виявляють ДНК вірусу у різних рідинах організму.

Необхідно відрізнити парвовірус від хвороб, що супроводжуються подібною симптоматикою та висипом. Насамперед це краснуха, кір, вітрянка тощо. Якщо є болі у суглобах, потрібно виключити ревматоїдний артрит.

Гострі кишкові інфекції: симптоми та лікування

Як лікувати парвовірус

Якогось специфічного лікування інфекції В19 немає. Якщо це легка форма хвороби, то вона вимагає просто спостереження. Якщо ж парвовірус у важкій формі, лікар може призначити антигістамінні препарати, нестероїдні протизапальні засоби та інші ліки, що полегшують неприємну симптоматику. При хронічному парвовірусі зазвичай призначають імуноглобулін.