ОЗЕРЛІК

Інструкція для застосування

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Гатифлоксацин активний проти широкого діапазону грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів, тому він показаний для лікування захворювань, спричинених такими збудниками:

Грамположительные микроорганизмы: чувствительные — Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes и относительно чувствительные — Streptococcus milieri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включая метициллинрезистентные штаммы), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacterium diphtheriae;

Грамнегативні мікроорганізми: чутливі — Haemophillus influenzae (включаючи штами, що продукують β-лактамази), Haemophilias раrаinfluenzae: Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукують β-лак, лактамази) і відносно чутливі - Bordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazakii, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia;

Відносно чутливі анаероби: Bacteroides distesonis, Bacteroides eggerthii, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonas spp. Clostridium ramosum;

Чутливі атипові збудники: C. pneumoniae, C. trachomatis, M. pneumoniae, L. pneumophila, Ureaplasma;

Щодо чутливі атипові форми: Legionella pneumophila, Caxiella burnettii.

До гатифлоксацину чутливі такі збудники, як мікобактерії туберкульозу та H. рylori.

Антибактеріальна дія гатифлоксацину забезпечується завдяки пригніченню ДНК-гірази та топоізомерази IV. ДНК-гіраза є важливим ферментом, який бере участь у редуплікації ДНК збудників. Топоізомераза IV є ферментом, який відіграє провідну роль у розподілі хромосом при розподілі бактеріальної клітини.

Гатифлоксацин ефективний щодо бактерій, резистентних до β-лактамних та макролідних антибіотиків.

Фармакокінетика

Абсолютна біодоступність гатифлоксацину – 96%. Cmax у плазмі досягається через 1-2 години після перорального застосування. Зв'язування з білками плазми становить близько 20%.

Гатифлоксацин добре проникає у більшість тканин організму і швидко розподіляється у біологічних рідинах. Високі концентрації досягаються в легеневій тканині, слизовій оболонці бронхів, придаткових пазухах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, шкірі, тканині та секреті передміхурової залози, слині, жовчі, насіннєвої рідини, піхві, матці, ендо- та міометрії, яєчників.

Гатифлоксацин в організмі біотрансформується з <1% виділення дози із сечею.

Виділяється нирками. Середнє виведення гатифлоксацину становить від 7 до 14 годин і не залежить від дози та режиму застосування.

В експериментах із тваринами гатифлоксацин вільно проходив крізь плаценту та потрапляв у грудне молоко.

У жінок виявлено розбіжності у фармакокінетиці гатифлоксацину. У жінок похилого віку відмічено 21% підвищення Cmax у плазмі крові, 32% збільшення AUC0–t та повільніший висновок порівняно з жінками молодого віку.

Діти. Фармакокінетика гатифлоксацину в дітей віком не визначена.

Ниркова недостатність. У людей із нирковою недостатністю кліренс гатифлоксацину знижений, системний вплив більш виражений.

Показання

лікування інфекційно-запальних процесів, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

• гострий синусит;
• інфекції дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, позашпитальна пневмонія);
• ускладнені інфекції нирок та сечовидільної системи (у тому числі гострий пієлонефрит, цистит, уретрит, хронічні інфекції сечовидільної системи);
• гонорея (неускладнений уретрит, цервіцит).

Дозування

Препарат застосовують незалежно від їди, зазвичай 1 раз на добу.

Гострий бронхіт; загострення хронічного бронхіту: 400 мг 1 раз на добу; тривалість лікування - 5-7 діб.

Гострий синусит 400 мг 1 раз на день; тривалість лікування – 10 днів.

Позашпитальна пневмонія: 400 мг 1 раз на добу або 200 мг 2 рази на добу; тривалість лікування - 7-14 діб.

Неускладнені інфекції сечового тракту (цистит): 400 мг 1 раз на добу або 200 мг 2 рази на добу; тривалість лікування - 3 доби.

Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів: 400 мг 1 раз на добу або 200 мг 2 рази на добу; тривалість лікування - 7-10 діб.

Гострий пієлонефрит: 400 мг 1 раз на день; тривалість лікування - 7-10 діб.

Неускладнена уретральна гонорея у чоловіків, цервікальна гонорея у жінок: 400 мг 1 раз на добу одноразово.

Оскільки гатифлоксацин виділяється переважно шляхом ниркової екскреції, пацієнтам з кліренсом креатиніну <40 мл/хв, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, потрібна корекція режиму дозування.

Схема з одноразовим застосуванням препарату у дозі 400 мг (для лікування неускладнених інфекцій сечових шляхів та гонореї) та 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів не потребує корекції дози у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Протипоказання

підвищена чутливість до гатифлоксацину та інших фторхінолонів в анамнезі або до інших компонентів препарату. Цукровий діабет, захворювання ЦНС (епілепсія, знижений судомний поріг).

Побічна дія

Найпоширеніші побічні ефекти гатифлоксацину — запаморочення, блювання, діарея, вагініт, біль у животі, біль голови.

З боку імунної системи: гарячка, жар, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, васкуліт, екзема, ангіоневротичний набряк;

З боку шкіри: шкірні висипання, кропив'янка, еритема, свербіж, фотосенсибілізація, фототоксичність, алергічний дерматит, підвищене потовиділення, сухість шкіри, синдром Стівенса-Джонсона;

З боку нервової системи: ажитація, збудження, порушення та втрата свідомості, депресія, нервозність, занепокоєння, тривога, кошмари або параноя, порушення сну, безсоння, сонливість, парестезії, порушення смакових відчуттів, тремор, судоми, порушення зору, дзвін у вухах, ототоксичність;

З боку серцево-судинної системи: серцебиття, гіпертензія або гіпотензія, периферичні набряки, розширення судин, подовження інтервалу QT на ЕКГ, синкопі, torsades de pointes;

З боку травного тракту: анорексія, запор, диспепсія, здуття живота, глосит, гастрит, кандидоз ротової порожнини, стоматит, виразки ротової порожнини, печія, порушення апетиту, блювання, нудота, спрага, сухість у роті, панкреатит;

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: артропатії, артралгії, міалгії, судоми м'язів, порушення суглобового хряща, тендиніт, тендовагініт, розриви сухожиль;

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів, холестатична жовтяниця, гепатит, біль у правому підребер'ї;

З боку ендокринної системи: коливання рівня цукру в крові - гіпоглікемія (включаючи гіпоглікемічний ком), гіперглікемія (включаючи гіперосмолярну некетонемічну гіперглікемію);

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, включаючи ГНН, кристалурію, транзиторний нефрит, дизурію та гематурію – виникають рідко;

З боку дихальної системи: диспное, фарингіт;

Лабораторні порушення: нейтропенія, підвищення рівня АлАТ, АсАТ, ЛФ, білірубіну, амілази, порушення рівня електролітів, збільшення протромбінового часу, тромбоцитопенія;

Загальні розлади: астенія (слабкість), біль у спині, біль у грудях.

Інші побічні реакції можливі при застосуванні гатифлоксацину у складі моно- або комбінованої терапії: порушення мислення, порушення толерантності до алкоголю, артрит, бронхіальна астма (бронхоспазм), атаксія, біль у кістках, брадикардія, хейліт, коліт, ціаноз, деперсоналізація, дисфагія, біль у вухах, екхімози, носова кровотеча, ейфорія, біль у оці, фоточутливість очей, шлунково-кишкові кровотечі, генералізовані набряки, гінгівіт, ворожість, галюцинації, маткові кровотечі, гематурія, гіперестезія, гіпервентиляція, гіпоглікемія, лім, набряк губ, міалгія, міастенія, біль у шиї, панічні атаки, параноя, параосмія, фотофобія, псевдомембранозний коліт, психоз, птоз, ректальні геморагії, стрес, субстернальний біль, везикулоподібні висипання.

Особливі вказівки

При прийомі антибактеріальних препаратів, включаючи гатифлоксацин, повідомлялося про розвиток псевдомембранозного коліту різного ступеня тяжкості. Цю особливість необхідно враховувати при призначенні гатифлоксацину пацієнтам, які мають діарею після прийому лікарських препаратів.

Гатифлоксацин може спричинити збільшення QT інтервалів ЕКГ у деяких пацієнтів. Через недостатній клінічний досвід гатифлоксацин не призначають пацієнтам з подовженим інтервалом QT, пацієнтам з неадекватною гіперкальціємією та пацієнтам, які отримують протиаритмічні препарати класу ІА (наприклад, хінідин, прокаїнамід) або класу III (наприклад, аміодарон, соталол).

Фармакокінетичні дослідження не проведені для гатифлоксацину та препаратів, які подовжують QT інтервал, таких як цизаприд, еритроміцин, антипсихотичні та трициклічні антидепресанти. Гатифлоксацин приймають обережно при одночасному застосуванні з цими препаратами. Препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями серця, такими як брадикардія та гостра ішемія міокарда.

Можливість продовження інтервалу QT може зростати з підвищенням концентрації гатифлоксацину, тому рекомендовану дозу не слід перевищувати. Збільшення тривалості QT може призвести до підвищення ризику виникнення шлуночкових аритмій.

У разі підвищеної чутливості до препарату та при розвитку анафілактичного шоку реєстрували тяжкі та летальні випадки у пацієнтів, які отримали лікування хінолоном.

Гатифлоксацин не слід застосовувати при перших проявах підвищеної чутливості – висипання на шкірі або інших алергічних реакціях.

Пацієнтам, які отримують лікування, необхідно контролювати рівень глюкози у крові. Якщо рівень глюкози знизився або підвищився, застосування препарату слід припинити і звернутися за консультацією до лікаря.

Препарат слід призначати з обережністю при нирковій недостатності. Ретельне клінічне обстеження та відповідні лабораторні аналізи потрібно провести до та під час лікування, за необхідності слід знизити дозу гатифлоксацину. Пацієнтам з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну <40 мл/хв), щоб уникнути накопичення гатифлоксацину через зниження кліренсу, необхідно коригувати дозу (знижуючи дозу до 200 мг 1 раз на добу в період зниження кліренсу креатиніну). Для пацієнтів з кліренсом креатиніну <30 мл/хв рекомендуються знижені дози гатифлоксацину.

Щоб уникнути фотосенсибілізації та фототоксичності гатифлоксацину, під час лікування не слід виходити на вулицю та піддаватися впливу ультрафіолетових променів.

У пацієнтів похилого віку препарат застосовують з обережністю.

Вплив на сухожилки. При застосуванні хінолонів, включаючи гатифлоксацин, спостерігалися випадки розриву сухожилля. Ризик розриву сухожилля підвищується у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди, особливо осіб похилого віку. У такому разі прийом препарату слід припинити.

Периферична нейропатія. При прийомі хінолонів відзначали поодинокі випадки сенсорної або сенсорно-моторної полінейропатії, що виявляються парестезією, гіпестезією, дизестезією, слабкістю, а також судомами, підвищенням внутрішньочерепного тиску, психозом. Хінолони можуть також стимулювати нервову систему, що проявляється тремором, безсонням, судомами, галюцинаціями, параноєю, депресією, нічним маренням, безсонням. Ці реакції можуть виникати прийомі першої дози. У такому разі прийом препарату слід припинити.

Як і інші хінолони, гатифлоксацин з обережністю слід застосовувати при розладах ЦНС, таких як церебральний атеросклероз, епілепсія та інші фактори, що передують розвитку судом.

При застосуванні хінолонів можуть відзначатися важкі анафілактичні реакції, деякі з них супроводжуються серцево-судинним колапсом, артеріальною гіпотензією/шоком, судомами, втратою свідомості, дзвоном у вухах, ангіоневротичним набряком (включаючи язик, горло, гортань, обличчя) , кропивницею, свербінням та іншими важкими шкірними реакціями При цих симптомах прийом препарату слід припинити та вжити відповідних заходів (антигістамінні препарати, кортикостероїди, пресорні аміни).

При прийомі антибактеріальних препаратів повідомлялося про тяжкі та іноді летальні наслідки, в одних випадках – внаслідок гіперчутливості, а інших – неясної етіології. Клінічні прояви можуть включати один або кілька з наведених симптомів: лихоманка, висипання або важкі дерматологічні реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса - Джонсона), васкуліт, артралгія, міалгія, сироваткова хвороба, алергічний пневмоніт, гепат, гострий некроз гепатоцитів або печінкова недостатність, анемія, включаючи гемолітичну або апластичну анемію, тромбоцитопенію, включаючи тромбоцитопенічну пурпуру, лейкопенію, агранулоцитоз, панцитопенію та/або інші порушення з боку системи крові.

При прийомі антибіотиків змінюється флора кишечника і може спричинити зростання Clostridium difficile, що первинно викликає антибіотикоасоційований коліт.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Препарат необхідно з обережністю застосовувати під час керування транспортними засобами та роботи зі складними механізмами (можливе виникнення запаморочення).

• Застосування у період вагітності та годування груддю. * У період вагітності препарат протипоказаний.

У період лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Діти. У дітей та підлітків віком до 18 років препарат не застосовують.

Взаємодія

Прийом гатифлоксацину через 1 годину після циметидину (1 раз на добу перорально в дозі 200 мг) не впливає на фармакокінетику гатифлоксацину.

Одночасне застосування гатифлоксацину з антацидними засобами знижує його біодоступність.

Застосування гатифлоксацину не впливає на системний кліренс внутрішньовенного мідазоламу. Добова внутрішньовенна доза мідазоламу 0,0145 мг/кг не впливає на фармакокінетику гатифлоксацину. Ці результати можуть бути враховані за недостатньої ефективності гатифлоксацину при проведенні досліджень з ізоферментом CYP 3A4 у людей.

Одночасне застосування гатифлоксацину та теофіліну не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів.

Поєднане застосування гатифлоксацину та варфарину не впливало на фармакокінетику жодного з цих препаратів, протромбіновий час не змінювався.

Одночасне застосування гатифлоксацину з гіпоглікемізуючими пероральними препаратами може призвести до коливань рівня глюкози (може виникати гіпоглікемія або гіперглікемія) у крові, що потребує ретельного контролю за показниками рівня глюкози у крові протягом лікування гатифлоксацином. Якщо виникають небезпечні для здоров'я пацієнта відхилення рівня глюкози в крові, гатифлоксацин слід відмінити.

Небезпека розвитку шлуночкових порушень ритму при застосуванні гатифлоксацину зростає і стає реальною небезпекою у хворих старших вікових груп, особливо у жінок, при наявних захворюваннях серця, при одночасному застосуванні лікарських засобів, які збільшують тривалість інтервалу QT (цизаприд, еритроміцин, антипсихотичні препарати, трициклічні антидепресанти) або гальмують серцевий ритм, антиаритмічних препаратів класу ІА (наприклад хінідин, прокаїнамід) або класу III (наприклад аміодарон, соталол), що викликають гіпокаліємію, а також при одночасному застосуванні препаратів, що мають конкуруючі шляхи метаболізму та змінюють концентрацію один одного.

Паралельне застосування гатифлоксацину та дигоксину не дало значного ефекту щодо зміни фармакокінетики гатифлоксацину. Пацієнтів, які приймають дигоксин, необхідно перевіряти на наявність ознак та симптомів токсичності. Пацієнтам, у яких виявили ознаки або симптоми інтоксикації дигоксином, концентрацію дигоксину в плазмі слід перевірити і відповідно коригувати дозу дигоксину.

Системне виведення гатифлоксацину значно підвищується при одночасному застосуванні гатифлоксацину та пробенециду.

При доклінічних та клінічних дослідженнях виявлено, що при одночасному застосуванні фторхінолонів з нестероїдними протизапальними засобами може підвищуватися ризик виникнення розладів ЦНС та судом.

Передозування

Симптоми: сплутаність свідомості, зниження частоти дихання, запаморочення, нудота, блювання, діарея, біль у животі, судомні напади, тремор, психози, порушення зору та слуху, подовження інтервалу QT на ЕКГ.

Лікування: промивання шлунка. Пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря та отримувати симптоматичне лікування. Необхідно застосувати відповідну стану гідратаційну терапію. Гатифлоксацин недостатньо ефективно виводиться з організму шляхом гемодіалізу (приблизно 14% протягом 4 годин) або за допомогою форсованого гемодіалізу (приблизно 11% через 8 днів).

Форма випуску та склад

По 10 таблеток у блістері; кожен блістер у картонній упаковці.

По 10 упаковок у картонній коробці.

Діюча речовина: Гатифлоксацин 400 мг

Умови зберігання

У сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25 °C.