Засіб для інгаляційного наркозу. Інгаляційне застосування севофлурану для вступного наркозу викликає швидку втрату свідомості, яка швидко відновлюється після припинення анестезії.
Вступний наркоз супроводжується мінімальним збудженням та ознаками подразнення верхніх відділів дихальних шляхів і не викликає надмірну секрецію в трахеобронхіальному дереві та стимуляцію ЦНС. Севофлуран (як і інші потужні засоби для інгаляційного наркозу) викликає дозозалежне пригнічення дихальної функції та зниження артеріального тиску. У людини пороговий рівень севофлурану, що зумовлює розвиток аритмій під впливом епінефрину (адреналіну), можна було порівняти з таким изофлурана і перевищував пороговий рівень галотану.
Севофлуран чинить мінімальну дію на внутрішньочерепний тиск і не знижує реакцію на СО2. Не має клінічно значущої дії на функцію печінки або нирок і не викликає наростання ниркової або печінкової недостатності. Не впливає на концентраційну функцію нирок навіть за тривалого наркозу (приблизно до 9 год).
Мінімальна альвеолярна концентрація (МАК) – це концентрація, при якій у 50% пацієнтів не спостерігається рухової реакції у відповідь на одноразове подразнення (надріз шкіри). МАК севофлурану в кисні становить 2.05% у дорослої людини у віці 40 років. МАК севофлурану, як і інших галогенізованих препаратів, знижується з віком та при додаванні оксиду азоту.
Низька розчинність севофлурану в крові забезпечує швидке підвищення альвеолярної концентрації при введенні в наркоз та швидке зниження після припинення інгаляції. Співвідношення альвеолярної концентрації та концентрації у суміші, що вдихається, у фазу накопичення через 30 хв після інгаляції севофлурану становить 0.85. У фазу виведення співвідношення альвеолярних концентрацій через 5 хв після інгаляції севофлурану становить 0,15.
Швидке виведення севофлурану з легенів зводить до мінімуму метаболізм севофлурану. У людини менше 5% дози севофлурану, що всмоктується, метаболізується за участю ізоферменту CYP2E1 з утворенням гексафторизопропанолу, вивільненням неорганічного фтору та діоксиду вуглецю (або одного діоксиду вуглецю). Гексафторизопропанол, що утворюється, швидко кон'югується з глюкуроновою кислотою і виводиться з сечею. Інші шляхи метаболізму севофлурану не встановлено. Севофлуран є єдиним фторованим летючим засобом для наркозу, що не метаболізується до трифтороцтової кислоти.
Концентрація іонів фтору залежить від тривалості наркозу, концентрації введеного севофлурану та складу суміші для наркозу.
Барбітурати не викликають дефторування сівофлурану.
Вступна та підтримуюча загальна анестезія у дорослих та дітей при хірургічних операціях у стаціонарі та в амбулаторних умовах.
Кошти для премедикації має підбирати анестезіолог індивідуально.
При введенні в анестезію дозу підбирають індивідуально та титрують до досягнення необхідного ефекту з урахуванням віку та стану хворого.
Для введення в загальну анестезію севофлуран можна застосовувати в кисні або суміші кисню і оксиду азоту.Перед хірургічними втручаннями у дорослих та дітей інгаляція севофлурану у концентрації до 8% зазвичай забезпечує введення у загальну анестезію протягом менше 2 хв.
Необхідний рівень загальної анестезії можна підтримувати інгаляцією севофлурану в концентрації 0.5-3% у поєднанні з оксидом азоту або без нього.
З віком МАК знижується. Середня концентрація севофлурану, що забезпечує МАК пацієнта віком 80 років, становить приблизно 50% від такої у пацієнта віком 20 років.
З боку ЦНС та периферичної нервової системи: ажитація, сонливість після виходу із загальної анестезії, запаморочення; у поодиноких випадках після застосування севофлурану спостерігалися короткочасні судоми. Хоча після припинення подачі севофлурану свідомість зазвичай відновлюється через кілька хвилин, проте стан інтелектуальних можливостей протягом 2-3 днів після наркозу не вивчався. Протягом кількох днів після застосування севофлурану (як і інших засобів для наркозу) можуть спостерігатися невеликі зміни настрою.
З боку травної системи: нудота, блювання, підвищене слиновиділення; в окремих випадках – минущі порушення показників функції печінки.
Інші: озноб, лихоманка.
У схильних пацієнтів потужні засоби для інгаляційного наркозу, включаючи сівбуофлуран, можуть викликати стан гіперметаболізму скелетних м'язів, що призводить до збільшення їх потреби в кисні та розвитку клінічного синдрому, відомого як злоякісна гіпертермія. Першою ознакою цього синдрому є гіперкапнія, а клінічні симптоми можуть включати ригідність м'язів, тахікардію, тахіпное, ціаноз, аритмії та/або нестабільність артеріального тиску. Деякі з цих неспецифічних симптомів можуть також з'явитися при легкому наркозі, гострій гіпоксії, гіперкапнії та гіповолемії. Пізніше може розвинутись ниркова недостатність (слід контролювати і по можливості підтримувати діурез).
Більшість побічних реакцій є легкими або помірними та скороминущими.
Підтверджена чи підозрювана генетична схильність до розвитку злоякісної гіпертермії; підвищена чутливість до севофлурану або інших галогенізованих препаратів.
Адекватних та строго контрольованих досліджень безпеки застосування севофлурану при вагітності не проводилося.
Застосування при вагітності можливе лише у випадках нагальної потреби.Невідомо, чи виділяється севофлуран із грудним молоком. З обережністю застосовують у період лактації (грудного вигодовування).
З обережністю застосовують у разі порушення функції нирок.
З віком МАК знижується. Середня концентрація севофлурану, що забезпечує МАК пацієнта віком 80 років, становить приблизно 50% від такої у пацієнта віком 20 років.
З обережністю застосовують при порушенні функції нирок, при нейрохірургічних втручаннях, якщо у хворого є загроза підвищення внутрішньочерепного тиску (у поєднанні з заходами, спрямованими на зниження внутрішньочерепного тиску, такими як гіпервентиляція).
Севофлуран можуть застосовувати лише лікарі, які мають досвід проведення загальної анестезії. Необхідно мати напоготові обладнання для відновлення прохідності дихальних шляхів, штучної вентиляції легень, оксигенотерапії та реанімації.
Рівень загальної анестезії може легко і швидко змінюватися, тому для подачі севофлурану слід використовувати тільки калібровані випарники. При поглибленні загальної анестезії відзначають наростання артеріальної гіпотензії та придушення дихальної функції.
При підтримуючому наркозі підвищення концентрації севофлурану викликає дозозалежне зниження артеріального тиску. Надмірне падіння артеріального тиску може бути пов'язане з глибокою загальною анестезією; у таких випадках його можна підвищити шляхом зменшення концентрації севофлурану, що подається.
Як і при застосуванні будь-яких засобів для загальної анестезії у хворих на ІХС необхідно підтримувати стабільну гемодинаміку, щоб уникнути ішемії міокарда.
Пацієнтів, які виходять із загальної анестезії, перед транспортуванням до відділення слід ретельно спостерігати.
При лікуванні злоякісної гіпертермії показано скасування препаратів, що викликали її розвиток, внутрішньовенне введення дантролену натрію та підтримуюча симптоматична терапія.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
Пацієнтів слід інформувати про те, що протягом деякого часу після наркозу може погіршитися здатність до виконання роботи, яка потребує швидкої реакції, такої як керування автомобілем або використання потенційно небезпечних механізмів.
Передбачається, що бензодіазепіни та опіоїдні аналгетики знижують МАК севофлурану.
МАК севофлурану знижується при одночасному застосуванні оксиду азоту.
Севофлуран впливає на інтенсивність і тривалість нервово-м'язової блокади, спричиненої недеполяризуючими міорелаксантами. При введенні севофлурану як доповнення до наркозу альфентаніл/N2O посилюються ефекти панкуронію, векуронію та атракурію. При призначенні цих міорелаксантів у поєднанні із севофлураном їх дози слід скоригувати так само, як у разі застосування із ізофлураном. Вплив севофлурану на ефект сукцинілхоліну та тривалість дії деполяризуючих міорелаксантів не вивчений.
Т.к. посилення дії міорелаксантів спостерігається через кілька хвилин після початку інгаляції севофлурану, зниження дози міорелаксантів під час вступного наркозу може призвести до затримки інтубації трахеї або неадекватного розслаблення м'язів.
Серед недеполяризуючих препаратів вивчено взаємодію севофлурану з векуронієм, панкуронієм та атракурієм. Хоча спеціальних рекомендацій щодо їх застосування відсутні, проте при ендотрахеальній інтубації не слід знижувати дози недеполяризуючих міорелаксантів; при підтримці наркозу дози недеполяризуючих міорелаксантів, ймовірно, повинні бути нижчими, ніж при наркозі N2O/опіодними анальгетиками. Додаткові дози міорелаксантів вводять з огляду на стимуляцію нервів.
Рідина для інгаляцій прозора, безбарвна, летюча.
Діюча річ: севофлуран 100%.
Назва: | СЕВОРАН |
Код АТХ: | N01AB08 - Севофлуран |
Киев, просп. Миколи Бажана, 3Б, Час роботи: Пн-Вс: 08:00-22:00 Відчинено | ||
| Севоран жидкость для ингаляций 100% пластиковый флакон 250 мл | 3,10810 |
| Севоран розчин 250 мл Виробник | 3,37090 |
Киев, вулиця Софіївська, 6, Час роботи: Пн-Пт: 09:00-20:00, Сб: 09:00-17:00 Зараз зачинено | ||
| СЕВОРАН жидкость д/инг. 100 % по 250 мл во флак. Аесіка Квінборо Лтд для "Еббві Біофармасьютікалз Г | 4,47357 |