Колоноскопія: що це за обстеження і коли його призначають

Погодьтеся, коли лікар наполягає на проведенні колоноскопії, ми відразу починаємо шукати відмовки від цього обстеження і «прокручуємо» у голові якісь інші варіанти дослідження кишківника. А чому? Бо процедура дійсно не з приємних, та й спеціальна підготовка до неї – теж. Але давайте розберемося, чи так насправді все страшно і чому все-таки варто зробити колоноскопію, якщо для цього є показання.

Що таке колоноскопія?

Колоноскопія – це медична процедура, яка використовується для вивчення внутрішньої поверхні товстої кишки та нижньої частини кишківника (прямої кишки). При колоноскопії використовується прилад, який називається колоноскоп, що має гнучку трубку з освітлювачем і камерою на кінці.

При процедурі колоноскопії лікар вводить колоноскоп через анус пацієнта і просуває його по товстій кишці. Так можна оглянути стінки кишки та виявити будь-які аномалії, такі як запальні зміни, кровотечі, поліпи (доброякісні утворення на стінках кишки) або ознаки раку. Під час обстеження можна також взяти зразки тканин (біопсію) для подальшого аналізу в лабораторії.

Колоноскопія зазвичай проводиться в рамках діагностики різних захворювань товстої кишки, що були виявлені на обстеженнях, наприклад, рентгенівському або КТ. Крім того, колоноскопія може бути використана для скринінгу раку товстої кишки у людей з підвищеним ризиком (якщо у близьких членів родини був рак кишківника).

Перед проведенням колоноскопії потрібна спеціальна підготовка, яка включає дієту та очищення кишківника (це потрібно для якнайкращої видимості під час процедури). Колоноскопія зазвичай виконується під місцевою анестезією або під загальним наркозом (у медикаментозному сні).

Кому потрібно проходити колоноскопію?

Існує п’ять основних причин для проведення колоноскопії:

• Закрепи. Якщо спосіб життя у людини не змінився, але вона почала рідше ходити в туалет (до трьох разів на тиждень) і відчувати здуття, потрібно зробити колоноскопію.
  Це може свідчити про те, що в кишківнику є якась перепона, що заважає проходженню калових мас. Можливо, великий поліп чи якась пухлина. Якщо під час колоноскопії виявляють поліп, то його видаляють під час процедури та відправляють на гістологію (аби пересвідчитись, що він доброякісний).
• Діарея (особливо хронічна). Якщо харчування у людини не змінилося, вона не приймає ніяких препараті, що послаблюють, а в туалет почала ходити часто, це теж привід зробити колоноскопію. Серед причин діареї – інфекційний коліт, ерозивний коліт, псевдомембранозний коліт, антибіотикоасоційований коліт (на фоні тривалого прийому антибіотиків). Також діарею можуть викликати і серйозніші проблеми: хвороба Крона, хронічний неспецифічний виразковий коліт, а також пухлини.
• Ректальні кровотечі. Ми звикли, що якщо з прямої кишки виділяється кров, то це геморой чи анальна тріщина. Але статистика свідчить: причина кожної десятої такої кровотечі – це пухлина прямої, сигмовидної чи обідкової кишки. Тобто якщо у вас кровотеча з заднього проходу, то самої лише ректороманоскопії (огляду прямої кишки) замало – потрібна колоноскопія.
• Вік. Навіть якщо ви правильно харчуєтеся, не маєте шкідливих звичок, ведете активний спосіб життя, це не означає, що колоноскопію робити не треба. Адже з віком ризики колоректального раку зростають, а протікає захворювання зазвичай безсимптомно. У групі ризику по цьому виду раку – усі жінки й чоловіки старше 50 років – тобто профілактична колоноскопія необхідна усім.
• Спадковість. Якщо у ваших рідних чи двоюрідних родичів діагностували доброякісну чи злоякісну пухлину кишківника, ваші ризики зростають. Тому вам потрібна колоноскопія, починаючи вже з 40 років.

Як підготуватися до колоноскопії?

Щоб якісно та інформативно обстежити кишківник, потрібно правильно підготуватися до процедури. Ось декілька рекомендацій:

1. По-перше, попросіть лікаря (гастроентеролога, проктолога), щоб він докладно розповів вам, як підготуватися до колоноскопії. Обов’язково повідомте йому, які ліки ви приймаєте на постійній основі (можливо, доведеться за кілька днів до процедури їх відмінити).
2. Далі – дотримуйтеся дієти за день-два до обстеження. Ваш раціон повинен містити мінімум клітковини – їжте куряче філе, білу рибу, білий рис, яйця, білий хліб, вершкове масло, пийте воду без газу та чай. Заборонені продукти перед колоноскопією: чорний хліб, фрукти, ягоди, овочі, жирне м'ясо, копченості, соління, консерви, гострі страви. Останній прийом їжі перед колоноскопією (яка зазвичай призначається на ранок) у вас повинен бути о 15:00 попереднього дня. Пізніше можна пити лише воду.
3. Якщо ви приймаєте препарати заліза, то за тиждень до колоноскопії припиніть їхній прийом.
4. За три дні до обстеження не їжте продукти, що забарвлюють кал (буряк, вишня, чорниця тощо).
5. У розчини, що вам призначив лікар для очищення кишківника, можна додавати трошки соку цитрусових або імбиру, щоб покращити їхній не зовсім приємний смак. Подібні препарати перед колоноскопією допомагають максимально очистити кишківник, щоб лікар міг добре оглянути його стінки.

Чому колоноскопію роблять під наркозом?

Існує кілька причин, чому деякі пацієнти вибирають колоноскопію під наркозом:

1. Комфорт і відсутність болю. Для багатьох людей процедура колоноскопії може бути дискомфортною або болісною. Під наркозом пацієнт перебуває у спокійному стані і не відчуває болю чи дискомфорту.
2. Розслаблення м'язів. Наркоз сприяє розслабленню м'язів, включаючи ті, що оточують товсту кишку. Це може полегшити просування колоноскопа і зменшити дискомфорт.
3. Якісніше дослідження. Під наркозом пацієнт знаходиться у стабільному стані, що дозволяє лікарю більш детально дослідити всю внутрішню поверхню товстої кишки і виявити навіть невеликі аномалії чи поліпи.
4. Психологічний комфорт. Деяким пацієнтам може бути страшно або тривожно під час колоноскопії. Наркоз допомагає зняти цю тривогу.

Що можна зробити замість колоноскопії?

Існують альтернативні дослідження кишківника, але потрібно розуміти, що у них всіх є безліч недоліків у порівнянні з колоноскопією. Якщо ж зробити колоноскопію неможливо, лікарі призначають такі дослідження:

• МРТ (не дозволяє ідентифікувати можливе утворення, узяти біопсію чи видалити його);
• КТ (теж неможливо узяти пробу матеріалу);
• ректороманоскопія (дозволяє оглянути лише 30 см кишки);
• іригоскопія (використовується контрастна речовина, можливості отримати матеріал для дослідження немає);
• УЗД (малоінформативний метод, який може виключити лише пухлини чи поліпи в кишківнику);
• капсульне дослідження (найкраща альтернатива колоноскопії, але занадто дорога і не завжди здатна визначити точне місцезнаходження новоутворення).

Як бачимо, лише колоноскопія є «золотим стандартом» діагностики захворювань кишківника.