У Київській області зафіксовано випадок сибірської виразки

У Держпродспоживслужбі повідомили, що в одному з фермерських господарств Київщини зафіксували випадок сибірської виразки (Bacillus anthracis). Це сталося ще 10 жовтня, коли досліджували патологічний матеріал мертвої кози (померла вона 29-30 вересня).

За словами головного санітарного лікаря України Ігора Кузіна, інформація надійшла до Київського центру контролю та профілактики хвороб.

«Встановлено співробітників, які доглядали за твариною. Контактні особи оглянуті лікарем, ознак захворювання не виявлено. Разом з тим, медичне спостереження буде тривати протягом 14 днів, – пояснив Ігор Кузін. – Також 12 жовтня було проведено відбір зразків грунту в місці випасання та загибелі тварин. Наразі ці зразки досліджуються на наявність особливо небезпечних інфекцій».

Пізніше обіцяють повідомити про результати епідеміологічного розслідування. Також у Держпродспоживслужбі закликають громадян не наражати себе на небезпеку і купувати м’ясо лише у тих місцях, де воно точно проходить санітарну перевірку.

Звідки сибірська виразка?

Ще у травні Ігор Кузін у інтерв’ю ZN.UA розповів, що в Україні є 14 тисяч могильників з початку минулого століття, у яких поховані тварини, хворі на сибірську виразку.

Ці могильники руйнуються снарядами, а потім їх розмивають підземні води.

«Від людини до людини сибірка майже не передається. Найчастіше все закінчується одним випадком інфікування. Тобто в цьому плані сибірка не становить собою велику загрозу. Водночас у разі потрапляння снарядів, підмивання потенційний контакт із сибіркою людей, які мешкають поруч зі скотомогильниками, дійсно можливий», – зауважив Кузін.

На деокупованих територіях на подібних скотомогильниках проводяться аудити. Якщо виявляють порушення цілісності, проводяться дезінфекції і нові консервування.

«За рахунок цього, сподіваємося, ризики будуть мінімальними. Це — по-перше. По-друге, усі скотомогильники, відповідно до наших державних санітарних правил та норм, мають бути розташовані на значній відстані від житлових масивів. Найчастіше — за межами населених пунктів або житлової забудови. Це також знижує ризики. Проте інспекційний захід не буде зайвим, аби переконатись, що всі скотомогильники перебувають в належному стані», – додав Ігор Кузін.

Головний санітарний лікар заспокоює, що лікується сибірська виразка антибіотиками.

«Випадки захворювання, які реєструвалися на території України, проходили переважно в середній або легкій формі, і доволі швидко піддавались лікуванню. На рівні областей є відповідні резерви антибіотиків для лікування переважної більшості інфекційних хвороб», – розповів Кузін.