ЕФОКС ЛОНГ

Інструкція для застосування

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Ізосорбіда мононітрат (ІСМН) тягне за собою розслаблення гладких м'язів судин, тим самим викликаючи їх розширення. Посткапілярні судини, а також великі артерії, особливо ті частини коронарних артерій, що зберегли реактивність, мають значно більший вплив, ніж судини опору. Останній ефект сприяє депонуванню крові та зменшує обсяг венозної крові, повертається до серця; таким чином знижується шлуночковий кінцевий діастолічний тиск та об'єм (переднавантаження).

Зменшення радіусу шлуночка та зменшення систолічної напруги судинної стінки призводить до зменшення споживання серцем енергії та кисню.

Зменшення тиску наповнення серця сприяє перфузії субендокардіальних ділянок, схильних до ішемії, завдяки чому можуть покращуватися регіональні скорочення та ударний обсяг. Розширення великих артерій поблизу серця призводить до зниження системного опору (постнавантаження), так і вихідного опору легеневої артерії.

Вплив на інші системи органів включає розслаблення бронхіальних м'язів, сечовивідних шляхів, м'язів жовчного міхура, а також м'язів жовчовивідних шляхів, стравоходу, товстої та тонкої кишки, включаючи сфінктери.

Механізм дії.

На молекулярному рівні нітрати, ймовірно, діють через продукування оксиду азоту (NO) і циклічного монофосфату гуанозину (цГМФ), які, можливо, опосередковують розслаблення.

Фармакокінетика.

ІСМН після перорального прийому швидко і повністю всмоктується. Системна біодоступність становить 90-100%. Ізосорбіда мононітрат майже повністю метаболізується у печінці. Метаболіти є активними.

Період напіввиведення із плазми становить 4-5 годин.

Ізосорбіда мононітрат виводиться майже виключно як метаболітів через нирки. Тільки близько 2% з'єднання виводиться у незміненому вигляді.

Біодоступність.

Для препарату Ефокс® Лонг, капсули пролонгованої дії (50 мг) з дослідження біодоступності, за участю 18 здорових чоловіків-добровольців (натще), були встановлені наступні дані - максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) становить 488±129 нг/мл, час до максимальної концентрації в плазмі (t max ) - 5:00, площа під кривою (AUC) - 5029 ± 1272 нг • год/мл порівняно з референтним лікарським засобом (20 мкг, таблетки негайного вивільнення) 436 ± 138 нг/мл , 1 годину та 5843±1877 нг • ч/мл відповідно (результати наведені у вигляді середнього значення зі стандартним відхиленням).

Толерантність.

Незважаючи на постійне дозування та постійні рівні нітрату в плазмі може спостерігатися зниження ефективності препарату.

Показання

Профілактика та тривале лікування стенокардії.

Протипоказання

• гіперчутливість до ізосорбіду мононітрату, інших нітратних сполук або до допоміжної речовини;
• гостра недостатність кровообігу (шок, судинний колапс)
• гострий інфаркт міокарда із низьким тиском наповнення;
• кардіогенний шок (якщо тільки достатній лівошлуночковий кінцево-діастолічний тиск не підтримується завдяки внутрішньо аортальній контрпульсації або застосуванню лікарських засобів з позитивним інотропним ефектом)
• гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
• констриктивний перикардит;
• тампонада серця;
• тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт.ст.);
• тяжка анемія
• Тяжка гіповолемія.
• Під час терапії нітратами не можна застосовувати інгібітори фосфодіестерази (силденафіл, тадалафіл, варденафіл) (див. розділи «Особливості застосування» та

"Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій").

• Під час терапії нітратами не можна застосовувати розчинний стимулятор гуанілатциклази – ріоцигуат (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Можливе посилення гіпотензивного ефекту при одночасному прийомі препарату з іншими вазодилататорами, лікарськими засобами, що знижують артеріальний тиск (такими як бета-блокатори, діуретики, блокатори кальцієвих каналів, інгібітори АПФ) такий же ефект спостерігається при одночасному застосуванні з антипсихотичними засобами (нейролептиками) , новокаїнамідом, ацетилхоліном, гістаміном, норадреналіном, наркотичними анальгетиками, гепарином, а також з алкоголем.

При одночасному прийомі з інгібіторами фосфодіестерази (наприклад із силденафілом, варденафілом, тадалафілом), які застосовуються для лікування еректильних дисфункцій, дія препарату посилюється, що може призвести до серцево-судинних ускладнень, що загрожують життю (див. розділи «Протипоказання» та «Протипоказання»). ). Таким чином пацієнтам, які отримують лікування, протипоказано застосування інгібіторів фосфодіестерази (таких як силденафіл, тадалафіл та варденафіл).

Застосування ІСМН з ріоцигуатом, розчинним стимулятором гуанілатциклази, протипоказане (див. розділ "Протипоказання"), оскільки одночасне застосування цих засобів може призвести до артеріальної гіпотензії.

Одночасне застосування препарату з дигідроерготаміном може призвести до підвищення концентрації дигідроерготаміну в крові, внаслідок чого посилюється його гіпертонічний ефект.

Сапроптерин (тетрагідробіоптерин, ВН4) є кофактором синтетази оксиду азоту. З обережністю рекомендується застосовувати препарати, що містять сапроптерин, одночасно з вазодилататорами, механізм дії яких також пов'язаний з впливом на метаболізм оксиду азоту або які також є класичними донорами оксиду азоту (наприклад, нітрогліцерин (ГТН), ізосорбіду динітрат (ІСДН), ізосорбіду. ІСМН) та інші).

Особливості застосування

Препарат слід застосовувати з обережністю та під наглядом лікаря у таких випадках:

• при низькому тиску наповнення, зокрема при гострому інфаркті міокарда, порушенні функції лівого шлуночка (лівошлуночкова недостатність). Слід уникати зниження артеріального тиску систоли нижче 90 мм рт. в.;
• при аортальному та/або мітральному стенозі;
• при захворюваннях, що супроводжуються підвищенням внутрішньочерепного тиску (до цього подальше підвищення внутрішньочерепного тиску спостерігалося лише після введення високих доз нітрогліцерину)
• при ортостатичній дисфункції.

Препарат призначений для лікування гострих нападів стенокардії, оскільки терапевтичний ефект настає недостатньо швидко.

При тривалому застосуванні препарату можливий розвиток толерантності (зниження ефективності), а також перехресної толерантності з іншими препаратами групи нітратів (зниження ефекту у разі попередньої терапії іншими нітропрепаратами).

Для запобігання розвитку толерантності (зниження або втрату терапевтичного ефекту), у тому числі перехресної толерантності, слід уникати тривалого застосування великих доз. Під час терапії препаратом Ефокс Лонг, капсули пролонгованої дії, не можна застосовувати лікарські препарати, що містять інгібітори фосфодіестерази (наприклад силденафіл, тадалафіл, варденафіл), для лікування еректильної дисфункції, враховуючи ризик індукції значного зниження артеріального тиску, може мати (Синкопе) або інфаркт міокарда. Пацієнти, які перебувають на підтримуючій терапії препаратом, повинні бути поінформовані, що їм забороняється прийом препаратів, які містять інгібітори фосфодіестерази (наприклад, силденафіл, тадалафіл та варденафіл). Терапію не можна припиняти для прийому препаратів, що містять інгібітори фосфодіестерази (наприклад, силденафіл, тадалафіл та варденафіл), через ризик виникнення нападу стенокардії (див.

У пацієнтів із скороченим часом проходження шлунково-кишкового тракту, які приймають ізосорбіду мононітрат у вигляді лікарської форми пролонгованої дії, може спостерігатись зменшення вивільнення діючої речовини.

Внаслідок того, що препарат містить лактозу, його не слід призначати пацієнтам з рідкісними генетичними захворюваннями, як непереносимість галактози, спадковий лактазодефіцит Лаппа, глюкозо-галактозна мальабсорбція.

Оскільки препарат містить сахарозу, його не слід призначати пацієнтам з рідкісними генетичними захворюваннями як непереносимість фруктози, порушення всмоктування глюкози та галактози (глюкозо-галактозна мальабсорбція), цукразо-ізомальтазна недостатність.

Тривале застосування препарату може спричинити тимчасову гіпоксемію через відносний перерозподіл кровотоку в альвеолярні зони з гіповентиляцією. У хворих на ішемічну хворобу серця це може призвести до тимчасової гіпоксії міокарда.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

вагітність

Адекватні та контрольовані дослідження за участю вагітних відсутні. Тому в період вагітності препарат слід застосовувати лише за наявності життєвих показань, якщо користь від застосування перевищує потенційний ризик та при постійному спостереженні лікаря. У репродуктивних дослідженнях на тваринах не було виявлено доказів негативного впливу на плід.

годування грудьми

Невідомо, чи проникає ізосорбіда мононітрат у грудне молоко. Оскільки багато препаратів проникають у грудне молоко, не слід призначати препарат жінкам, які годують груддю.

фертильність

Немає даних про вплив изосорбида мононитрата на фертильність людей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Навіть за умови застосування за призначенням препарат може суттєво впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом, робота з механізмами або виконання роботи, що не передбачає безпечного стану. Під час лікування, особливо на початку лікування, при збільшенні дози та переходу на інший препарат та при застосуванні з алкоголем може виникнути запаморочення, сонливість чи втома.

Спосіб застосування та дози

Приймати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води).

Препарат призначати дорослим по 1-2 капсули (50-100 мг ізосорбіду мононітрату) один раз на добу (вранці).

Режим дозування повинен відповідати клінічній відповіді пацієнта. Лікування слід розпочинати з низької дози та поступово збільшувати дозу до потрібного рівня. Слід застосовувати найменшу ефективну дозу.

Тривалість лікування визначає лікар залежно від перебігу захворювання.

Окремі популяції

Пацієнти похилого віку

Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.

педіатрична популяція

Безпека та ефективність препарату у дітей нині не встановлені.

Діти. Не використовувати.

Передозування

Симптоми передозування: зниження систолічного артеріального тиску до ≤ 90 мм рт. ст., у поєднанні з ортостатичною дисфункцією, блідістю, посиленим потовиділенням, слабким пульсом, (рефлекторною) тахікардією, запамороченням (у тому числі постуральним), сонливістю, головним болем, астенією, нудотою, блюванням, діареєю, припливами.

Відомі випадки метгемоглобінемії у пацієнтів після прийому інших органічних нітратів. У високих дозах (більше 20 мг/кг маси тіла) при біотрансформації ізосорбіду мононітрату вивільняються нітритні іони, які можуть індукувати метгемоглобінемію та ціаноз, пригнічення дихання, тахіпное, відчуття тривоги, втрату свідомості та зупинки. Не можна виключити можливості цих побічних реакцій у разі передозування ізосорбіду мононітрату. Надмірні дози можуть спричинити підвищення внутрішньочерепного тиску, що іноді призводить до церебральних симптомів.

У випадках хронічного передозування визначається підвищений рівень метгемоглобіну, проте клінічне значення цього явища не однозначно оцінюється.

• Лікування. Загальні заходи:
• негайно припинити застосування препарату
• у разі артеріальної гіпотензії, спричиненої нітратами, покласти пацієнта на горизонтальну поверхню з опущеним узголів'ям, нижні кінцівки підняти; забезпечити промивання шлунка; забезпечити надходження кисню; потрібно моніторити основні життєві показники та, у разі потреби, коригувати їх в умовах відділення інтенсивної терапії; відновити обсяг плазми (внутрішньовенне введення рідини); у виняткових випадках до інфузійних розчинів, що використовується для заміщення обсягу, можна додати добутамін або інші судинозвужувальні засоби. Адреналін та порівнянні засоби протипоказані; провести спеціальну протишокову терапію (пацієнт повинен перебувати у відділенні інтенсивної терапії).

Спеціальні заходи:

• дії, спрямовані на підвищення артеріального тиску, якщо він надто низький;
• застосування судинозвужувальних засобів можливе лише у випадку, якщо пацієнт не реагує на введення рідини.

лікування метгемоглобінемії

Залежно від ступеня метгемоглобінемії може бути показано застосування таких антидотів:

Вітамін С 1 г перорально або у вигляді натрієвої солі.

Метиленовий синій: до 50 мл 1% розчину метиленового синього внутрішньовенно.

Толуїдиновий синій: спочатку 2-4 мг/кг маси тіла виключно внутрішньовенно; якщо необхідно, лікування можна повторювати з інтервалами о 1 годині у дозі 2 мг/кг маси тіла.

Кисень, розпочати штучну вентиляцію легень, гемодіаліз, замісне переливання крові, реанімаційні заходи.

За наявності ознак зупинки дихання та кровообігу негайно розпочати реанімаційні заходи.

Побічні реакції

Побічні ефекти можна визначити як дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100<1/10), нечасто (≥1/1000<1/100), рідкісні (≥1/10000<1/1000), рідкісні (<1/10000) та невідомої частоти (не можна встановити на основі наявних даних).

При застосуванні препарату можуть спостерігатись наступні побічні явища.

Неврологічні розлади: * дуже часто - головний біль (головний біль, спровокований нітратами) на початку лікування, зазвичай полегшується через кілька днів, якщо лікування триває; часто - млявість, запаморочення (зокрема запаморочення під час переходу у вертикальне становище), сонливість.

Кардіальні порушення: часто - (рефлекторна) тахікардія нечасто - посилення симптомів стенокардії (внаслідок значного зниження артеріального тиску).

З боку судин: * часто - гіпотензія та/або ортостатична гіпотензія нечасто - судинний колапс, іноді супроводжується брадіаритмією та непритомністю.

З боку шлунково-кишкового тракту: * рідко - нудота, блювання рідко - печія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: * нечасто - алергічні реакції шкіри (наприклад висипання), гіперемія шкіри обличчя; рідко – ексфоліативний дерматит.

З боку імунної системи: * Частота невідома - ангіоневротичний набряк.

Загальні порушення: часто – астенія.

Є повідомлення про тяжкі гіпотензивні реакції, що супроводжуються нудотою, блюванням, відчуттям занепокоєння, блідістю та підвищеним потовиділенням при застосуванні органічних нітратів.

На фоні лікування ІСМН може розвиватися транзиторна гіпоксемія внаслідок відносного перерозподілу кровотоку на ділянках альвеолярної гіповентиляції. Зокрема, у пацієнтів з ішемічною хворобою серця це може призвести до гіпоксії міокарда.

Збільшення дози та/або зміна інтервалу між прийомами може призвести до зниження ефективності або відсутності ефекту.

Форма випуску та склад

Капсули пролонгованої дії.

Основні фізико-хімічні властивості: кришечка - коричнева, непрозора;

корпус капсули – рожевий, прозорий; вміст капсули – гранули білого або майже білого кольору.

По 10 капсул у блістері. По 3 блістери у картонній пачці.

• діюча речовина:*isosorbide mononitrate, isosorbid 5-nitrate;

1 капсула пролонгованої дії містить ізосорбіду мононітрату 50 мг.

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, цукор сферичний, тальк, етилцелюлоза, макрогол 20000, гідроксипропілцелюлоза;

тверда желатинова капсула: титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е172), заліза оксид чорний (Е172), желатин.

Умови зберігання та термін придатності

Зберігати при температурі не вище 30°С у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 5 років.