УРОСЕПТ

Інструкція для застосування

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Уроантисептик хінолонового ряду. Діє бактерицидно, активний щодо більшості грамнегативних мікроорганізмів, а також щодо деяких грампозитивних мікроорганізмів, зокрема Staphylococcus aureus.

Фармакокінетика

Максимальна концентрація препарату в плазмі визначається через 2-3 години після застосування і збігається за часом з максимальною концентрацією препарату в сечі. Екскретується нирками у незмінному вигляді.

Показання

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до піпемідової кислоти мікроорганізмами, у т.ч. пієлонефрит, уретрит, цистит, простатит, неспецифічний кольпіт.

Протипоказання

Підвищена чутливість до піпемідової кислоти, хінолонів або будь-якого іншого компонента препарату. Виражені порушення нирок (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв), виражені порушення функції печінки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

При тривалому застосуванні піпемідової кислоти пролонгується період напіввиведення теофіліну, тому його концентрація у сироватці зростає на 40-80%. Таким чином, у пацієнтів, які приймають теофілін, слід частіше контролювати його рівень у сироватці крові.

Хінолони підвищують сироваткову концентрацію кофеїну; Піпемідова кислота може забезпечити коефіцієнт підвищення від 2 до 4.

Препарат може посилювати ефект варфарину, рифампіцину, циметидину при одночасному застосуванні.

Одночасне застосування хінолонів та нестероїдних протизапальних засобів збільшує ризик виникнення судом.

Антациди (препарати алюмінію, магнію та кальцію) та сукральфат значно знижують всмоктування піпемідової кислоти, тому їх не слід призначати одночасно. Інтервал між введенням цих препаратів має становити 2-3 години. Однак такий ефект не спостерігався при одночасному застосуванні з циметидином та ранітидином.

З аміноглікозидами виникає синергічний бактерицидний ефект.

Особливості застосування

Під час лікування пацієнтам слід приймати велику кількість рідини.

У поодиноких випадках Уросепт може спричинити виникнення судом, тому для пацієнтів з епілепсією та іншими неврологічними захворюваннями зі зниженим судомним порогом лікування протипоказане.

Через ризик виникнення гострої порфіринової кризи лікування пацієнтів із порфірією протипоказано.

Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам віком від 70 років, оскільки побічні ефекти в осіб похилого віку спостерігаються частіше.

Пацієнта слід попередити про необхідність уникати прямого сонячного світла та штучного ультрафіолетового опромінення під час лікування піпемідовою кислотою через можливу фотосенсибілізацію.

Можуть розвинутись суперінфекції, викликані стійкими бактеріями та грибами.

З обережністю слід застосовувати препарат при лікуванні пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, оскільки хінолони можуть спричинити гострий гемолітичний криз.

При тривалому лікуванні піпемідовою кислотою може розвинутись псевдомембранозний коліт, тому у разі появи у пацієнта діареї слід вжити відповідних заходів.

Лікування піпемідової кислотою може змінити кишкову флору, внаслідок чого збільшиться кількість бактерійClostridum difficile, і, відповідно, може розвинутись псевдомембранозний коліт.

У підлітків прийом препарату може впливати на тимчасову хрящову тканину, тому застосування піпемідової кислоти протипоказане дітям віком до 18 років.

Алергічні реакції частіше виникають у осіб із підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти.

Лабораторні випробування. Може спостерігатися хибно-позитивна реакція на глюкозу у сечі.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний для застосування під час вагітності або годування груддю.

Здатність проводити швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

При застосуванні препарату слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, оскільки можливі запаморочення та порушення зору (див. розділ «Побічні реакції»).

Спосіб застосування та дози

Перед застосуванням супозиторію необхідно:

• по лінії перфорації блістерної упаковки відірвати 1 супозиторій у первинній упаковці;
• далі необхідно потягнути за краї плівки, розриваючи її у різні боки, та звільнити супозиторій від первинної упаковки.

Застосовувати по 1 супозиторію вагінально або ректально 2 рази на добу протягом 10 днів. За необхідності добову дозу слід збільшити до 3 супозиторіїв, тобто. по 1 супозиторію 3 рази на добу.

Діти.

Препарат не слід застосовувати для лікування дітей.

Передозування

Симптоми: нудота, блювання, запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості, тремор та судоми.

Лікування. Якщо в результаті прийому великої кількості препарату пацієнт не знепритомнів, рекомендується викликати блювання, промити шлунок і призначити активоване вугілля.

Піпемідова кислота виводиться за допомогою гемодіалізу (90% за 6 годин).

При появі побічних ефектів з боку центральної нервової системи (включно з епілептоформними судомами) призначати симптоматичне лікування (діазепам).

Побічні ефекти

Місцеві реакції: роздратування, біль, свербіж у місці введення препарату.

Системні реакції:

з боку крові та лімфатичної системи: рідко можлива еозинофілія, а у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з порушеннями функції нирок спостерігалася зворотна тромбоцитопенія. У осіб з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можлива гемолітична анемія;

психічні порушення: порушення, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації;

з боку нервової системи: тремор, порушення сну, сенсорні порушення, запаморочення; дуже рідко – судоми, вертиго, біль голови;

з боку органів зору: порушення зору;

з боку шкіри та підшкірних тканин: реакції гіперчутливості, які включають висипання на шкірі, свербіж, фотосенсибілізацію, синдром Стівенса-Джонсона; рідко – ангіоневротичний набряк. Шкірні реакції оборотні. Є повідомлення розвитку анафілактичних реакцій. У зв'язку з можливістю перехресної чутливості до інших хінолонів вимагає обережності лікування пацієнтів, які мали анафілактичну реакцію на будь-який хінолон;

з боку опорно-рухової системи: гостра артропатія, тендиніт;

з боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, біль в епігастральній ділянці, печія, нудота, блювання, метеоризм, абдомінальний біль, діарея або запор; рідко – псевдомембранозний коліт;

інші: рідко – слабкість, розвиток резистентності, суперінфекція.

При виникненні ознак реакції гіперчутливості, анафілактичного шоку, токсичного епідермального некролізу або судом лікування слід негайно припинити.

Форма випуску та склад

Супозиторії білого або білого із жовтуватим відтінком кольору, кулеподібної форми. Допускається наявність нальоту на поверхні супозиторію.

діюча речовина: Ripemidic acid;

1 супозиторій містить кислоти піпемідової тригідрату у перерахунку на суху речовину 0,2 г (200 мг);

допоміжна речовина: твердий жир.

По 5 супозиторіїв у блістері, по 2 блістери у пачці.

Умови зберігання та термін придатності

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 3 роки.