КЛОФРАНІЛ

Інструкція для застосування

Фармакологічні властивості

Клофраніл – трициклічний антидепресант із групи невиборчих інгібіторів нейронального захоплення моноамінів. Має виражену тимоаналептичну дію, відноситься до антидепресантів збалансованої дії (поєднання психостимулюючої та анксіолітичної, седативної дії). Механізм антидепресивної дії кломіпраміну пов'язаний зі здатністю гальмувати зворотне захоплення норадреналіну та серотоніну відповідними нейронами (зворотне захоплення серотоніну знижується більшою мірою, ніж на тлі інших трициклічних антидепресантів). При тривалому застосуванні знижує функціональну активність бета-адрено- та серотонінових рецепторів головного мозку, нормалізує адренергічну та серотонінергічну передачу, відновлює рівновагу цих систем, порушену при депресивних станах.

Має виражену центральну і периферичну альфа-адреноблокуючу, а також М-холіноблокуючу, Н1-гістаміноблокуючу дію. Має центральну аналгетичну, антибулемічну дію, ефективний при нічному нетриманні сечі. Психостимулююча дія виражена меншою мірою, ніж у іміпраміну, а седативна - слабша, ніж у амітриптиліну. Антидепресивний ефект проявляється вже на 1 тижні застосування.

Фармакокінетика

Абсорбція - швидка, майже 100%, біодоступність - близько 50% (ефект "першого проходження" через печінку). Після одноразового прийому внутрішньо 50 мг препарату Сmax кломіпраміну досягається за 4 години, а його десметилованого метаболіту (що є потужним інгібітором зворотного захоплення норадренатину) — за 4-24 години. створюється до кінця першого тижня лікування і становить: для кломіпраміну та десметилкломіпраміну - 113 та 184 нг/мл, відповідно, а у хворих, які приймають 75 мг один раз на день увечері, відповідно, 70 та 81 нг/мл. Зв'язок із білками плазми високий - 97.6%. Об'єм розподілу – 12-17 л/кг. Концентрація в спинномозковій рідині – 2% від такої у плазмі крові, у материнському молоці – аналогічна плазмовій. Т1/2 - 21 год. У хворих з депресіями можливе подовження Т1/2 - до 36 год. Нирками виводиться 2/3 у вигляді водорозчинних сполук і приблизно 1/3 - через кишечник. Кількість незміненого кломіпраміну та його активного метаболіту, що виділяються нирками, становить не більше 1% від прийнятої дози, решта виводиться у вигляді гідроксильованих метаболітів.

Показання

Дорослі:

• лікування депресивних станів різної етіології, що протікають із різною симптоматикою: ендогенні, реактивні, невротичні, органічні, масковані, інволюційні форми депресії; депресія у хворих на шизофренію та психопатії: депресивні синдроми, що виникають у старечому віці, обумовлені хронічним больовим синдромом або хронічними соматичними захворюваннями; депресивні порушення настрою реактивної, невротичної чи психопатичної природи;
• обсесивно-компульсивні синдроми;
• хронічний больовий синдром;
• фобії та панічні атаки;
• Катаплексія, супутня нарколепсії.

Діти та підлітки:

• обсесивно-компульсивний синдром (ГКС);
• нічний енурез (тільки у пацієнтів старше 5 років та за умови виключення органічних причин захворювання).

Режим дозування

Призначають внутрішньо (під час або після їди).

Дози встановлюють індивідуально. При депресіях, ГКС, фобіях починають з 75 мг (25 мг 2-3 рази на добу). Протягом першого тижня дозу поступово збільшують до 150 мг на добу (при тяжких депресіях, резистентних до терапії, дозу збільшують до 300 мг), розділену на 2-3 прийоми. Після вираженого поліпшення хворого переводять на підтримуючу дозу – 100 мг (25 мг 2-4 рази на добу).

У літніх пацієнтів початкова добова доза - 10 - 12,5 мг (1/2 таблетки); поступово протягом 10 днів дозу підвищують до 30-50 мг на добу.

• При катаплексії, супутньої нарколепсії -*25-75 мг/сут. При хронічних больових синдромах - внутрішньо, в дозі 10-150 мг на добу, з урахуванням супутнього призначення хворому на анальгетики, а також можливості зниження дози останніх. Панічні атаки, агорафобія: початкова доза 10-12,5 мг на добу. Потім, залежно від переносимості, дозу підвищують до досягнення бажаного ефекту. Добова доза може становити від 25 до 100 мг. При необхідності можливе підвищення дози до 150 мг на добу. Рекомендується не припиняти лікування протягом принаймні 6 місяців, повільно знижуючи протягом цього часу підтримуючу дозу препарату.

Діти та підлітки. Обсесивно-компульсивні синдроми: початкова доза становить 12.5 мг. Протягом перших 2-х тижнів дозу поступово підвищують з урахуванням переносимості до досягнення добової дози або рівної 100 мг. або обчисленої з розрахунку 3 мг/кг - залежно від цього, яка доза менше. Протягом наступних кількох тижнів дозу продовжують поступово підвищувати до досягнення добової дози або рівної 200 мг або обчисленої з розрахунку 3 мг/кг - залежно від того, яка доза менша*.*

Нічний енурез: початкова добова доза Анафранілу для дітей віком 5-8 років становить 20-30 мг; для дітей віком 9-12 років – 25-50 мг; для дітей старше 12 років – 25-75 мг. Застосування більш високих доз показане тим пацієнтам, які повністю відсутній клінічний ефект після 1 тижня лікування. Зазвичай вся добова доза препарату призначається в один прийом після вечері, але в тих випадках, коли мимовільне сечовипускання відзначається в ранні нічні години, частину дози Клофранілу призначають раніше – о 16 годині. Після досягнення бажаного ефекту лікування слід продовжувати протягом 1-3 місяців, поступово знижуючи дозу Клофранілу.

Побічна дія

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, астенія, сонливість або безсоння, страх, тривога, психомоторне збудження, агресивність, парестезії, дрібний тремор, гіпертонус м'язів, порушення мови, атаксія, галюцинації, сплутаність свідомості, дезорієнтація, концентрації уваги, делірій, у хворих у депресивній фазі можливий розвиток маніакальних розладів, «кошмарні» сновидіння, рідше – судомні напади, міоклонія.

З боку органів чуття: парез акомодації, нечіткість зорового сприйняття (завіса перед очима), зміна смаку, шум у вухах.

З боку травної системи: сухість у роті. анорексія. нудота, блювання, діарея, зміна функціональних печінкових проб, гепатит, жовтяниця, запори, підвищення апетиту.

• З боку серцево-судинної системи: * ортостатична гіпотензія, синусова тахікардія, зміни на ЕКГ, дуже рідко – порушення внутрішньосерцевої провідності, в т.ч. розширення комплексу QRS, подовження інтервалу Q-T, зміна інтервалу P-Q. блокада ніжок пучка Гіса, шлуночкова тахікардія (типу "torsadesdepoints"), особливо на тлі гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску.
• З боку органів кровотворення *: дуже рідко – лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія, пурпура.
• З боку ендокринної системи: *дуже часто - підвищення маси тіла, порушення лібідо та потенції, дисменорея; часто – галакторея, збільшення молочних залоз; дуже рідко – синдром неадекватної секреції АДГ.

З боку сечовивідної системи: затримка сечі.

• Алергічні реакції: * свербіж, фотосенсибілізація, "припливи" крові до шкіри обличчя, відчуття тепла або холоду, гіперпірексія.

Інші: петехії, алопеція, збільшення частоти виникнення карієсу зубів. При тривалому лікуванні, особливо у високих дозах, при різкому припиненні лікування, можливий розвиток синдрому відміни: головний біль, біль у черевній порожнині, нудота, блювання, діарея, а також дратівливість, порушення сну з яскравими, незвичайними сновидіннями, підвищена збудливість.

Протипоказання до застосування

• підвищена чутливість до кломіпраміну або будь-яких інших інгредієнтів препарату, перехресна підвищена чутливість до трициклічних антидепресантів із групи дибензазепіну;
• одночасне застосування інгібіторів МАО (МАО), а також період менше 14 днів до та після їх застосування. Протипоказано також одночасне застосування селективних інгібіторів МАО-А оборотної дії, таких як мокломемід;
• нещодавно перенесений інфаркт міокарда;
• уроджений синдром подовження QT-інтервалу;
• вагітність, період грудного вигодовування;
• Дитячий вік до 5 років.

З обережністю: судомний синдром (в т.ч. в анамнезі), шизофренія (можливе загострення продуктивної симптоматики), органічні захворювання головного мозку, літній вік, одночасний прийом нейролептиків, хр.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказаний при вагітності, у період грудного вигодовування.

Застосування при порушеннях функції печінки

З обережністю: тяжкі захворювання печінки.

Застосування у дітей

Протипоказаний у дитячому віці до 5 років. Застосування у дітей старше 5 років можливе згідно з режимом дозування.

Застосування у літніх пацієнтів

З обережністю: літній вік.

Особливі вказівки

До початку терапії Клофранілом при нічному енурезі у дітей та підлітків слід оцінити співвідношення потенційної користі та ризику для пацієнта. Слід зважати на можливість проведення азьтернативної терапії.

Депресіям властивий ризик суїцидальних дій, який може зберігатися до досягнення суттєвої ремісії. Клофраніл може посилювати тривожні розлади, особливо на початку терапії. У зв'язку з цим на початку лікування можуть бути показані комбінація з бензодіазепінами або нейролептичними та постійний лікарський контроль (поручати довіреним особам зберігання та видачу препарату).

Клофраніл може знижувати поріг судомної активності, тому слід враховувати можливість виникнення судомних нападів у хворих з такими в анамнезі, і в тієї категорії хворих, які схильні до цього через вік або травми. У період лікування потрібний контроль периферичної крові через ризик розвитку агранулоцитозу, а також контроль артеріального тиску.

Лікування Клофранілом у похилому віці має проходити під ретельним контролем функції печінки та серцево-судинної системи та, із застосуванням мінімальних доз препарату, підвищуючи їх поступово, щоб уникнути розвитку деліріозних розладів, гіпоманії та інших ускладнень.

Пацієнти з депресивною фазою можуть перейти на маніакальну стадію.

Перед проведенням загальної або місцевої анестезії слід попереджати анестезіолога про те, що пацієнт приймає Клофраніл.

Під час прийому Клофранілу забороняється прийом алкоголю.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Під час прийому Клофранілу забороняється керування транспортними засобами, обслуговування механізмів та інших видів робіт, що вимагають підвищеної концензації уваги, а також прийом алкоголю.

Передозування

Симптоми: сонливість, ступор, кома, атаксія, безсоння, збудження, гіперрефлексія, м'язова ригідність, хореоатетоз, судоми, зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмії, внутрішньошлуночкова блокада, AV-блокада, серцева недостатність, , олігурія, анурія, пригнічення дихального центру, зупинка дихання.

Лікування: промивання шлунка, симптоматичне лікування. Введення фізостигміну протипоказане через підвищений ризик виникнення судом. Гемодіаліз не є ефективним. Показано моніторування серцево-судинної діяльності (ЕКГ) упродовж 5 днів, т.к. рецидив може наступити через 48 год і пізніше. Гемодіаліз та форсований діурез малоефективні.

Лікарська взаємодія

Клофраніл посилює пригнічуючу дію на ЦНС наступних препаратів: нейролептиків, седативних та снодійних засобів, протисудомних препаратів, наркотичних аналгетиків. засобів для загальної анестезії, алкоголю; виявляє синергізм при взаємодії коїться з іншими антидепресантами.

При сумісному застосуванні Клофранілу з нейролептиками (фенотіазинами), бензодіазепінами та/або антихолінергічними препаратами може виникнути фебрильна температурна реакція, паралітична кишкова непрохідність.

Клофраніл посилює гіпертензивні ефекти катехоламінів та інших адреностимуляторів, що підвищує ризик розвитку порушень серцевого ритму, тахікардії, вираженого підвищення артеріального тиску: але пригнічує ефекти препаратів, що впливають на вивільнення норадреназину.

Клофраніл може знижувати антигіпертензивну дію гуанетидину та препаратів із подібним механізмом дії, а також послаблювати ефект протисудомних засобів.

При одночасному застосуванні Клофранілу та антикоагулянтів – похідних кумарину або Індандіону – можливе підвищення антикоагулянтної активності останніх.

При одночасному прийомі Клофранілу та циметидину можливе підвищення концентрації у плазмі кломіпраміну з можливим розвитком токсичних ефектів.

Індуктори мікросомазьких ферментів печінки (барбітурати, карбамазепін, фенітоїн) знижують плазмові концентрації кломіпраміну.

Клофраніл посилює дію протипаркінсонічних засобів та інших лікарських засобів, що спричиняють екстрапірамідні реакції.

Хінідин уповільнює метаболізм Клофранілу. Метилфенідат збільшує плазмові концентрації кломіпраміну.

Спільне застосування Клофранілу з дисульфірамом та іншими інгібіторами ацетальдегіддегідрогенази може спровокувати делірій.

Естрогеновмісні пероральні протизаплідні засоби можуть підвищувати біодозупність Клофранілу; пімозід та пробукол можуть посилювати серцеві аритмії. Клофраніл може посилювати депресію, спричинену глюкокортикостероїдами; спільне застосування з лікарськими засобами на лікування тиреотоксикозу підвищує ризик розвитку агранулоцитозу.

• Одночасний прийом Клофранілу з інгібіторами МАО може призвести до смерті. Перерва в лікуванні між прийомом інгібіторів МАО і трициклічними антидепресантами повинна становити не менше 14 днів!

Форма випуску та склад

Таблетки, вкриті оболонкою блакитного кольору, круглі, з ділильною ризиком з одного боку.

Діюче речове: кломіпраміну гідрохлорид 25 мг.

Допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, тальк очищений, магнію стеарат, діамантовий синій, карбоксиметилкрохмаль натрію, титану діоксид, гіпромеллоза 2910 0

Умови зберігання та термін придатності

У сухому, захищеному від світла, у недоступному для дітей місці, при температурі не вище +30°С.

Термін придатності – 4 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.