СУМІЛАР

Інструкція для застосування

Фармакологічні властивості

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією дозування один раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом всього 24-годинного інтервалу як у положенні лежачи на спині, так і стоячи. Через повільний початок дії гостра гіпотензія не є особливістю застосування препарату.

У пацієнтів зі стенокардією дози один раз на добу збільшує загальний час фізичного навантаження, час до виникнення стенокардії та час до значного зниження сегмента ST, а також зменшує частоту нападів стенокардії, так і необхідність застосування гліцерину тринітрат.

Препарат не пов'язаний з будь-якими несприятливими метаболічними ефектами: він не мав жодного впливу на рівень ліпідів у плазмі, рівень цукру в крові та рівень сечової кислоти у сироватці крові. Препарат є прийнятним для застосування пацієнтам з астмою.

Фармакокінетика

Раміприл

Абсорбція

Раміприл швидко абсорбується після перорального застосування: максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 1 год. На підставі даних про виведення із сечею, ступінь поглинання становить не менше 56%; прийом їжі не впливає на всмоктування амлодипіну. Біодоступність активного метаболіту раміприлату після прийому внутрішньо 2,5 мг і 5 мг раміприлу становить 45%.

Максимальна концентрація в плазмі раміприлату, єдиного активного метаболіту раміприлу, досягається через 2-4 години після прийому раміприлу. Концентрації раміприлату в плазмі в стані спокою після застосування звичайних доз раміприлу один раз на добу досягаються приблизно на 4-й день лікування.

Розподіл

Зв'язування раміприлу з білками плазми становить приблизно 73%, а раміприлату - приблизно 56%.

Метаболізм

Раміприл майже повністю метаболізується до раміприлату та в ефір дикетопіперазину, кислоти дикетопіперазину, глюкуронідів раміприлу та раміприлату.

Висновок

Метаболіти виводяться переважно нирками.

Концентрації раміприлату у плазмі знижуються у декілька фаз. Завдяки сильному зв'язуванню з АПФ та повільному від'єднанню від ферменту раміприлат характеризується продовженою термінальною фазою виведення при дуже низьких концентраціях у плазмі.

Після прийому раміприлу один раз на добу ефективний період напіввиведення раміприлату становив 13-17 годин для доз 5-10 мг та довше – для доз 1,25-2,5 мг. Ця різниця пов'язана зі здатністю ферменту пов'язувати раміприлат насичуваним чином.

Показання

Лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, артеріальний тиск яких належним чином контролюється окремими препаратами, які призначаються одночасно в тій же дозі, що й у комбінації, але у вигляді окремих таблеток.

Протипоказання

• Одночасне застосування препаратів, що містять аліскірен, у разі наявності у пацієнта діабету або помірної чи тяжкої ниркової недостатності (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) <60 мл/хв/1,73 м).
• Ангіоневротичний набряк в анамнезі (спадковий, ідіопатичний або раніше перенесений ангіоневротичний набряк при прийомі інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ).
• екстракорпоральне лікування, яке призводить до контакту крові з негативно зарядженими поверхнями.
• Значний білатеральний стеноз ниркових артерій або стеноз ниркових артерій єдиної нирки.
• вагітність або планування вагітності.
• Гіпотензивний або гемодинамічно нестабільний стан.
• Тяжка гіпотензія.
• Шок (включаючи кардіогенний шок).
• Обструкція шляхів відтоку з лівого шлуночка (наприклад, аортальний стеноз тяжкого ступеня).
• Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда.
• дитячий вік.
• Підвищена чутливість до амлодипіну, похідних дигідропіридину, раміприлу або інших інгібіторів АПФ (АПФ), або будь-яких допоміжних речовин препарату.

Спосіб застосування та дози

Дози

Добова доза, що рекомендується, становить одну капсулу.

Сумілар слід приймати один раз на день, в той самий час доби, з їжею або без їжі. Капсули слід розжовувати або подрібнювати.

Фіксована комбінація не є прийнятною для початкової терапії.

При необхідності коригування дози можна змінити дозу Сумілару або розглянути можливість індивідуального титрування компонентів препарату. Капсули слід запивати достатньою кількістю рідини (наприклад, питною водою).

Пацієнти, які приймають діуретики

Слід бути обережним пацієнтам, які приймають діуретики, враховуючи можливість зневоднення та/або вимивання солей. Вони слід контролювати функцію нирок і рівень калію в сироватці крові.

Максимальна добова доза – одна капсула 10 мг/10 мг.

Передозування

За раміприлом

Симптоми, пов'язані з передозуванням інгібіторів АПФ, можуть включати надмірне розширення периферичних судин (з вираженою артеріальною гіпотензією, шоком), брадикардія, електролітний дисбаланс та ниркову недостатність. За пацієнтом слід встановити ретельне спостереження. Лікування має бути симптоматичним та підтримуючим. Підтримуючі заходи включають первинну детоксикацію (промивання шлунка, прийом абсорбентів) та заходи для відновлення гемодинамічної стабільності, зокрема застосування агоністів адренорецепторів альфа-1 або ангіотензину II (ангіотензинамід). Раміприлат, активний метаболіт раміприлу, незначно видаляється із загального кровообігу шляхом гемодіалізу.

По амлодипіну

Досвід навмисного передозування препаратом людини обмежений.

Побічна дія

За раміприлом

Найбільш частими побічними ефектами при лікуванні раміприлом є гіперкаліємія, головний біль, запаморочення, гіпотензія, ортостатична гіпотензія, непритомність, кашель (непродуктивний кашель), бронхіт, синусит, задишка, запалення шлунково-кишкового тракту, нетравлення шлунка, біль у животі, , нудота, блювання, висипання, зокрема, макулопапульозна, м'язові судоми, міалгія, біль у грудях, втома. Серйозні побічні ефекти включають агранулоцитоз, панцитопенію, гемолітичну анемію, інфаркт міокарда, ангіоневротичний набряк, васкуліт, бронхоспазм, гострий панкреатит, печінкову недостатність, гостру ниркову недостатність, гепатит, ексфоліативний дермат.

По амлодипіну

Найбільш частими побічними ефектами при лікуванні амлодипіном є сонливість, запаморочення, біль голови, прискорене серцебиття, припливи, біль у животі, нудота, набряки в області кісточок, набряки та втома. Серйозні побічні ефекти включають лейкопенію, тромбоцитопенію, інфаркт міокарда, фібриляцію передсердь, шлуночкову тахікардію, васкуліт, гострий панкреатит, гепатит, ангіоневротичний набряк, мультиформну еритему, ексфоліативний дерматит та синдром.

Особливі вказівки

Застосування в період вагітності та годування груддю

Вагітність. Препарат протипоказано застосовувати вагітним або жінкам, які планують вагітність.

Годування груддю. У разі потреби лікування слід припинити годування груддю.

Фертильність. Повідомлялося про оборотні біохімічні зміни головки сперматозоїда у деяких пацієнтів при застосуванні блокаторів кальцієвих каналів. Клінічної інформації щодо потенційного впливу амлодипіну на фертильність недостатньо.

Діти

Сумілар протипоказано застосовувати дітям (віком до 18 років) через відсутність даних про безпеку та ефективність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Сумілар може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Деякі побічні ефекти (наприклад симптоми зниження кров'яного тиску, такі як запаморочення, біль голови, втома або нудота) можуть негативно впливати на здатність пацієнта до зосередження уваги і на швидкість реакції і, отже, представляти ризик у ситуаціях, коли ця здатність особливо важлива (при управлінні автотранспортними засобами та роботі з іншими механізмами). Це може відбуватися, зокрема, на початку лікування або під час переходу з інших препаратів.

Рекомендується бути обережним, особливо на початку лікування і при зміні дозування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії

За раміприлом

Подвійне блокування ренін-ангіотензинової системи (РАС) ІАПФ (інгібіторами АПФ), БРА (блокаторами рецепторів ангіотензину) або аліскіреном.

Одночасне застосування ІАПФ, включаючи раміприл, з іншими засобами, що впливають на РАС, пов'язане зі збільшенням частоти гіпотензії, гіперкаліємії, а також змінами нирок порівняно з монотерапією. Рекомендується контролювати артеріальний тиск, функцію нирок та електролітів у пацієнтів, які приймають раміприл та інші засоби, що впливають на РАС.

Протипоказано одночасне застосування ІАПФ, включаючи раміприл, або БРА з аліскіреном пацієнтам з тяжкою або помірною нирковою недостатністю (СКФ <60 мл/хв).

Протипоказані комбінації

Застосування Сумілару у комбінації з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане пацієнтам з цукровим діабетом або помірною чи тяжкою нирковою недостатністю (СКФ <60 мл/хв/1,73 м 2 ) та не рекомендується іншим пацієнтам.

Методи екстракорпоральної терапії призводять в контакт крові з негативно зарядженими поверхнями, такі як діаліз або гемофільтрація із застосуванням деяких високопроточних мембран (наприклад поліакрилонітрильних мембран) та аферез ЛПНГ із сульфатом декстрану, протипоказані, оскільки існує підвищений ризик розвитку тяжких анафілактичних реакцій.

Запобіжні заходи

Солі калію, гепарин, калійзберігаючі діуретики та інші препарати, застосування яких пов'язане зі зростанням рівня калію у плазмі крові (зокрема антагоністи ангіотензину ІІ, триметоприм, такролімус, циклоспорин). Можлива гіперкаліємія, тому необхідний ретельний моніторинг рівня калію у сироватці крові.

Антигіпертензивні засоби (наприклад, діуретики) та інші речовини, які можуть знижувати кров'яний тиск (наприклад, нітрати, трициклічні антидепресанти, анестетики, етанол у великих кількостях, баклофен, альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин). Слід очікувати підвищення ризику артеріальної гіпотензії (інформацію про діуретиків див. у розділі «Спосіб застосування та дози»).

Вазопресорні симпатоміметики та інші речовини (наприклад, ізопротеренол, добутамін, допамін, епінефрин), які можуть зменшувати гіпотензивну дію раміприлу. Рекомендується контролювати показники артеріального тиску.

Алопуринол, імуносупресори, кортикостероїди, прокаїнамід, цитостатики та інші речовини, що можуть змінити кількість клітин крові. Підвищена ймовірність гематологічних реакцій.

Солі літію. Під впливом інгібіторів АПФ може зменшитися екскреція літію, що може призвести до зростання концентрації літію та збільшення токсичності. Необхідний моніторинг рівня літію.

Протидіабетичні засоби, зокрема інсулін. Можливі гіпоглікемічні реакції. Рекомендується контролювати рівень глюкози у крові.

Нестероїдні протизапальні препарати та ацетилсаліцилова кислота. Слід очікувати на зниження антигіпертензивного ефекту раміприлу. Крім того, одночасне застосування інгібіторів АПФ та НПЗЗ (НПЗЗ) може призвести до зростання ризику погіршення функції нирок та каліємії.

По амлодипіну

Вплив інших лікарських засобів на амлодипін

Інгібітори CYP3A4. Одночасне застосування амлодипіну з потужними або помірними інгібіторами CYP3A4 (інгібітори протеази, азольні протигрибкові препарати, макролідні антибіотики, такі як еритроміцин або кларитроміцин, верапаміл або дилтіазем) може призводити до значного підвищення експозиції. Клінічна інтерпретація цих фармакокінетичних варіацій може бути більш вираженою у пацієнтів похилого віку. Тому може знадобитися клінічний моніторинг та коригування дози.

Індуктори CYP3A4 Немає даних щодо ефекту індукторів CYP3A4 для амлодипіну. Одночасне застосування індукторів CYP3A4 (наприклад, рифампіцину, звіробою) може давати низьку плазмову концентрацію амлодипіну.

Грейпфрут чи грейпфрутовий сік. Приймати амлодипін разом з грейпфрутом або грейпфрутовим соком не рекомендується, оскільки біодоступність у деяких пацієнтів може підвищуватись, що призводить до посилення ефектів зниження кров'яного тиску.

Дантролен (інфузія). У тварин спостерігається летальна шлуночкова фібриляція та серцево-судинний колапс у зв'язку з гіперкаліємією після застосування верапамілу та введення дантролену. Через ризик гіперкаліємії рекомендується уникати одночасного застосування блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін, пацієнтам із ризиком злоякісної гіпертермії та при лікуванні злоякісної гіпертермії.

Вплив амлодипіну на інші лікарські засоби

Лікарські засоби з антигіпертензивними властивостями. Гіпотензивна дія амлодипіну потенціює гіпотензивну дію інших антигіпертензивних засобів.

Аторвастатин, дигоксин, варфарин чи циклоспорин. Клінічні дослідження взаємодії препарату показали, що амлодипін не впливає на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину, варфарину та циклоспорину.

Симвастатин. Одночасне застосування багаторазових доз 10 мг амлодипіну з 80 мг симвастатину призводило до 77% підвищення експозиції симвастатину порівняно з одним лише симвастатином. У пацієнтів, які отримують амлодипін, дозу симвастатину слід обмежити до 20 мг на добу.

Форма випуску та склад

Капсули тверді (по 7 твердих капсул в блістері, по 4 блістери в картонній коробці).

речовина, що діє: амлодипіну бесилат, раміприл;

1 тверда капсула містить

• 5 мг/5 мг 6,934 мг амлодипіну бесилат еквівалентно 5 мг амлодипіну вільної основи та 5 мг раміприлу;
• 10 мг/10 мг 13,868 мг амлодипіну бесілат еквівалентно 10 мг амлодипіну вільної основи та 10 мг раміприлу;
• 10 мг/5 мг 13,868 мг амлодипіну бесилат еквівалентно 10 мг амлодипіну вільної основи та 5 мг раміприлу;
• 5 мг/10 мг 6,934 мг амлодипіну бесилат еквівалентно 5 мг амлодипіну вільної основи та 10 мг раміприлу;

Допоміжні речовини:

• вміст капсули: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат безводний, крохмаль кукурудзяний кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний кукурудзяний низької вологості, натрію крохмалю (тип A), натрію стеарилфумарат;
• оболонка капсули 10 мг / 5 мг 5 мг / 5 мг 5 мг / 10 мг Титану діоксид (Е 171), желатин, заліза оксид червоний (Е172)
• оболонка капсули 10 мг/10 мг: оксид заліза жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е172), оксид заліза чорний (Е172), титану діоксид (Е 171), желатин.

Капсули тверді 5 мг/5 мг тверді желатинові капсули розміром №1, ковпачок непрозорого рожевого кольору, корпус непрозорого білого кольору, вміст капсул - білий або майже білий порошок.

Капсули тверді 10 мг/10 мг тверді желатинові капсули розміром №1, ковпачок непрозорого коричневого кольору, корпус непрозорого білого кольору, вміст капсул - білий або майже білий порошок.

Капсули тверді 10 мг/5 мг тверді желатинові капсули розміром №1, ковпачок непрозорого червоно-коричневого кольору, корпус непрозорого білого кольору, вміст капсул - білий або майже білий порошок.

Капсули тверді 5 мг/10 мг тверді желатинові капсули розміром №1, ковпачок непрозорого темно-рожевого кольору, корпус непрозорого білого кольору, вміст капсул - білий або майже білий порошок.

Умови зберігання та термін придатності

Зберігати за нормальної температури не вище 30°С. Зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 3 роки.