ЦИПРОНЕКС

Інструкція для застосування

Фармакодинаміка

Ципронекс містить ципрофлоксацину гідрохлорид із класу хінолонів. Бактерицидна дія хінолонів, що, головним чином, впливає на синтез ДНК бактерій, виражається шляхом пригнічення ДНК-гірази.

Ципрофлоксацин має високу активність in vitro щодо більшості грамнегативних мікроорганізмів, включаючи Pseudomonas aeruginosa. Він також ефективний щодо аеробних грампозитивних мікроорганізмів, таких як стафілококи та стрептококи.

Фармакокінетика

Після місцевого застосування в оці людини ципрофлоксацин добре всмоктується. Концентрація ципрофлоксацину, виявлена в слізній плівці, рогівці та передній камері ока, від десяти до декількох сотень разів вище МПК для чутливих очних патогенних мікроорганізмів.

Системна абсорбція ципрофлоксацину після місцевого застосування у вічі низька. Рівні ципрофлоксацину в плазмі після 7-денного місцевого застосування коливалися від рівнів, що не піддаються кількісному визначенню (<1,25 нг/мл), до 4,7 нг/мл. Середнє значення максимальної концентрації ципрофлоксацину в плазмі, отримане після місцевого застосування в очі, було приблизно в 450 разів менше значення, яке спостерігалося після перорального прийому одноразової дози ципрофлоксацину, що становила 250 мг.

У дітей з оторою із застосуванням тимпаностомічної трубки або з перфорацією барабанної перетинки місцеве застосування ципрофлоксацину у вухо призводило до рівнів концентрації ципрофлоксацину в плазмі, які не піддаються кількісному визначенню, при межі виявлення 5 нг/мл. У тварин ципрофлоксацин розподілявся у плазмі та рідині середнього вуха після внутрішньом'язової ін'єкції та всмоктувався у внутрішнє вухо після місцевого застосування у середнє вухо.

Системні фармакокінетичні властивості ципрофлоксацину добре вивчені.

Ципрофлоксацин добре розподіляється в тканинах тіла, з рівнями вмісту в тканинах, як правило, вище за рівень вмісту в плазмі. Об'єм розподілу у стабільному стані становить 1,7-2,71 л/кг. Зв'язування із білком сироватки становить 16-43%. Період напіввиведення ципрофлоксацину із сироватки крові становить 3-5 годин. Після прийому внутрішньо одноразової дози, від 250 до 750 мг у дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок 15-50% дози виділяється із сечею у вигляді незміненої лікарської речовини та 10-15% - у вигляді метаболітів протягом 24 годин. Як ципрофлоксацин, так і його чотири первинні метаболіти виділяються із сечею та кал. Нирковий кліренс ципрофлоксацину, як правило, становить 300-479 мл/хв.

Показання

• інфекції дихальних шляхів (в т.ч. гострий синусит, гострий бронхіт та загострення хронічного бронхіту, пневмонія, спричинена грамнегативними бактеріями /ципрофлоксацин не слід застосовувати як препарат першого ряду при лікуванні пневмококової пневмонії/);
• інфекції сечовивідних шляхів (неускладнений та ускладнений уретрит, цистит, пієліт, простатит);
• неускладнене гонорейне запалення шийки матки та сечівника;
• інфекції черевної порожнини (в т.ч. тяжка форма бактеріальної діареї, черевний тиф, холецистит, холангіт, абсцес жовчного міхура);
• перитоніт, абсцеси у черевній порожнині (ципрофлоксацин зазвичай призначають у комбінації з метронідазолом);
• бактеріємія;
• сепсис;
• інфекції у пацієнтів із зниженим імунітетом;
• інфекції шкіри та м'яких тканин;
• інфекції кісток та суглобів;
• Пневмонія, викликана Pseudomonas aeruginosa, у дітей та підлітків 5-17 років з муковісцидозом. Ципрофлоксацин не показаний для лікування інших інфекцій у цій віковій групі.

Режим дозування

Таблетки слід приймати повністю, запиваючи склянкою води, під час або після їди. Дозування препарату залежить від виду та тяжкості інфекції, від чутливості мікроорганізмів, віку пацієнта та видільної функції нирок. Зазвичай лікування продовжують протягом 3 діб після нормалізації температури тіла або зникнення симптомів інфекції.

При гострому синуситі призначають по 500 мг кожні 12 годин протягом 10 днів.

При інфекціях нижніх відділів дихальних шляхів - по 500 мг кожні 12 годин протягом 7-14 днів. При інфекціях з важким перебігом або з ускладненнями по 750 мг кожні 12 годин протягом 7-14 днів.

При гострому, неускладненому запаленні сечового міхура у жінок – по 100-250 мг кожні 12 год протягом 3 днів.

При інфекціях сечовивідних шляхів легкого та середнього ступеня тяжкості - по 250 мг кожні 12 годин протягом 7-14 днів.

При ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів - по 500 мг кожні 12 годин протягом 7-14 днів.

При неускладненій гонорейній інфекції сечівника і шийки матки - 250 мг одноразово.

При простатиті - по 500 мг кожні 12 год протягом 28 днів.

При бактеріальній діареї з тяжким перебігом - по 500 мг кожні 12 год протягом 5-7 днів.

При черевному тифі - по 500 мг кожні 12 год протягом 10 днів.

При лікуванні хронічних інфекцій черевної порожнини - по 500 мг кожні 12 год протягом 7-14 днів комбінації із метронідазолом.

При бактеріємії, сепсисі, інфекції у пацієнтів зі зниженим імунітетом - по 500-750 мг кожні 12 год.

При інфекціях шкіри, підшкірної клітковини, кісток і суглобів легкого та середнього ступеня - по 500 мг кожні 12 год; при інфекціях важкого ступеня та ускладнених інфекціях - по 750 мг кожні 12 год. Курс лікування інфекцій шкіри і м'яких тканин становить 7-14 днів, а інфекцій кісток і суглобів - 4-6 тижнів, максимально - 2 міс.

При * пневмонії, викликаної Pseudomonas aeruginosa, * у дітей і підлітків 5-17 років з муковісцидозом - по 40 мг / кг маси тіла / добу, розділених на 2 прийоми (кожні 12 год). Максимальна добова доза – 1.5 г.

У пацієнтів з нирковою недостатністю рекомендують наступну схему лікування:

Кліренс креатиніну (мл/хв) — Доза

50 - зазвичай застосовувані дози

30-50 - 250-500 мг кожні 12 год

5-29 - 250-500 мг кожні 18 год

гемодіаліз або перитонеальний діаліз - 250-500 мг кожні 24 год (після діалізу)

Пацієнтам з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібна корекція дози препарату. При тяжкій печінковій недостатності необхідно зниження дози.

Побічна дія

Класифікація передбачуваної частоти побічних ефектів:

• Часто (1-10%), іноді (0.1-1%), рідко (0.01-0.1%), дуже рідко (<0.01%).

З боку травної системи:

• часто – нудота, діарея;
• іноді - біль у животі, підвищення активності АЛТ, ACT, ЛДГ, ЛФ, рівня білірубіну, зміна показань печінкових проб, блювання, розлад травлення, ситофобія, метеоризм;
• рідко – мікоз слизової оболонки ротової порожнини, жовтяниця (в т.ч. холестатична), псевдомембранозний ентероколіт;
• дуже рідко – ентеромікоз, гепатит.
• З боку серцево-судинної системи: *
• рідко – тахікардія, припливи;
• дуже рідко – тромбофлебіт.

З боку ЦНС та периферичної нервової системи:

• іноді – головний біль, запаморочення, безсоння, дратівливість, сплутаність свідомості, відчуття втоми, астенія;
• рідко - галюцинації, парестезії, занепокоєння, кошмарні сновидіння, депресія, тремор, судоми;
• дуже рідко – епілептичні напади, порушення ходьби.

З боку органів чуття:

• іноді – розлади смаку;
• рідко - шум у вухах, минуща глухота (особливо що стосується високих частот), порушення зору, диплопія, кольорове сприйняття безбарвних предметів, втрата смаку.

З боку дихальної системи:

• рідко - ядуха, набряк гортані.

З боку сечостатевої системи:

• рідко – гостра ниркова недостатність, порушення функції нирок, кандидоз піхви, гематурія, кристалурія, інтерстиціальний нефрит.
• З боку системи кровотворення: *
• іноді – еозинофілія, лейкопенія;
• рідко – анемія, гранулоцитопенія, лейкоцитоз, змінений протромбіновий час, тромбоцитопенія, тромбоцитоз;
• дуже рідко – гемолітична анемія.

З боку кістково-м'язової системи:

• іноді – артралгія;
• рідко - міалгія, набряки у ділянці суглобів.

Дерматологічні реакції:

• часто - шкірний висип;
• іноді - свербіж, плямисто-папульозний висип, кропив'янка;
• рідко – фотосенсибілізація;
• дуже рідко – геморагії, поліморфна еритема, вузлувата еритема.

Алергічні реакції:

• рідко – медикаментозна лихоманка, анафілактичні реакції;
• дуже рідко - анафілактичний шок, висипання на шкірі, свербіж.

Інші:

• іноді – підвищення концентрації креатиніну, підвищення концентрації азоту сечовини у крові, набряки, гіперглікемія.

Протипоказання до застосування

• підвищена чутливість до ципрофлоксацину або до інших компонентів препарату;
• підвищена чутливість до інших препаратів із групи хінолонів.

Не слід застосовувати ципрофлоксацин у дітей та підлітків віком до 18 років (в експериментальних дослідженнях встановлено пошкодження хрящової тканини, що призводить до необоротної хромоти).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Не проведено добре контрольованих досліджень із застосування ципрофлоксацину при вагітності. Тому Ципронекс можна призначати при вагітності тільки в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Ципрофлоксацин виділяється із грудним молоком. Через можливість розвитку побічних дій у новонароджених і немовлят не слід застосовувати препарат у матерів-годувальниць.

В експериментальних дослідженнях встановлено, що ципрофлоксацин не впливає на фертильність і не має ембріотоксичної дії.

Застосування при порушеннях функції печінки

Слід бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з печінковою недостатністю.

Застосування при порушеннях функції нирок

Слід бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з нирковою недостатністю.

Особливі вказівки

Ципрофлоксацин слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із захворюваннями ЦНС (наприклад, атеросклероз мозкових артерій, епілепсія або відмічені в анамнезі інші захворювання, які можуть викликати судоми).

Під час лікування ципрофлоксацином може розвинутись кристалурія, особливо, якщо сеча має лужне або нейтральне середовище і тому слід призначати хворим достатню кількість рідини.

При появі висипу на шкірі або інших симптомів, що вказують на підвищену чутливість до препарату, слід припинити прийом препарату. Дуже рідко після прийому першої дози препарату може розвинутись анафілактична реакція та шок (зниження АТ, порушення ритму серця та дихання).

Під час лікування препаратом Ципронекс, також як у разі лікування іншими хінолонами, може розвинутись тендовагініт і навіть розрив сухожилля (наприклад, ахіллового сухожилля). Пацієнт повинен бути поінформований, що слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря у разі появи болю або запальних змін у ділянці сухожилля.

Ципрофлоксацин, як і інші фторхінолони, може викликати фототоксичні реакції, тому під час лікування препаратом Ципронекс пацієнт повинен уникати УФ-випромінювання. Слід припинити лікування препаратом у разі появи фототоксичних реакцій.

У період терапії ципрофлоксацином може розвинутись псевдомембранозний ентероколіт різного ступеня тяжкості.

Слід бути обережними при застосуванні фторхінолонів у пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази у зв'язку з можливістю виникнення гемолізу.

Слід бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з печінковою або нирковою недостатністю.

В експериментальних дослідженнях встановлено, що ципрофлоксацин не має тератогенної дії. При проведенні тестів на мутагенність виявлено 7 негативних тестів та 1 – позитивний тест.

Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами

Ципрофлоксацин може викликати головний біль і запаморочення, почуття слабкості, що може вплинути на керування транспортним засобом та обслуговування рухомих механізмів, а також на діяльність, пов'язану з високою психофізичною активністю.

Передозування

Симптоми:

• іноді при значному передозуванні ципрофлоксацином відзначалося скороминуще ушкодження нирок.

Лікування:

• слід провести промивання шлунка та викликати блювання. Надалі пацієнту необхідно давати достатню кількість рідини та електролітів, щоб уникнути кристалурії. Рекомендується призначення препаратів, що нейтралізують шлунковий сік з метою гальмування всмоктування ципрофлоксацину та проведення контролю функції нирок. При проведенні гемодіалізу та перитонеального діалізу з організму видаляється менше 10% ципрофлоксацину.

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину з теофіліном можливе підвищення концентрації теофіліну у сироватці крові, підвищення ризику виникнення побічних ефектів, спричинених теофіліном. Якщо одночасне застосування препаратів є необхідним, слід проводити моніторинг концентрації теофіліну в сироватці і відповідним способом змінювати дозу теофіліну.

Ципрофлоксацин змінює біотрансформацію кофеїну, що призводить до зниження кліренсу кофеїну та збільшення його біологічного періоду напіввиведення.

Ципрофлоксацин не слід застосовувати одночасно з препаратами, що нейтралізують шлунковий сік, що містять солі магнію, алюмінію, кальцію та з препаратами заліза або цинку, оскільки вони можуть порушити всмоктування ципрофлоксацину. Ципрофлоксацин слід приймати не менше ніж за 2 години до або через 4 години після прийому зазначених препаратів.

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та пероральних антикоагулянтів може посилюватися дія останніх.

В експерименті на тваринах виявлено, що фторхінолони (у високих дозах), що застосовуються з деякими НПЗЗ (наприклад, фенбуфен, але не ацетилсаліцилова кислота), можуть викликати судоми.

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину з циклоспорином можливе підвищення рівня креатиніну у сироватці крові.

Ципрофлоксацин може посилювати дію глібенкламіду та знижувати рівень глюкози в крові у деяких пацієнтів.

Пробенецид уповільнює нирковий кліренс ципрофлоксацину, що підвищує рівень останнього у плазмі.

Метоклопрамід може прискорити всмоктування ципрофлоксацину. У цьому випадку максимальна концентрація досягається швидше, але це не впливає на біодоступність ципрофлоксацину.

У пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин, не рекомендується застосування опіатів (наприклад, омнопон) або опіатів з антихолінергічними засобами (наприклад, атропін та гіосцин) для премедикації перед хірургічними втручаннями, оскільки ці препарати знижують концентрацію ципрофлоксацину.

Бензодіазепіни, які застосовуються для премедикації, не впливають на концентрацію ципрофлоксацину.

При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та фенітоїну концентрація останнього у сироватці крові може збільшитися або знизитися. Рекомендується проводити моніторинг концентрації фенітоїну.

Форма випуска та склад

Пігулки, покриті оболонкою, по 10 штук в упаковці.

Діюча речовина: ципрофлоксацину гідрохлорид – 291 мг (або 582 мг), що відповідає вмісту ципрофлоксацину 250 мг (або 500 мг).

Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон пов'язаний Cl, магнію стеарат, тальк.

Склад оболонки: гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь 6000, титану діоксид, тальк.

Умови зберігання та термін придатності

Препарат слід зберігати у сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Термін придатності після розтину – 4 тижні.