Чим ми дихаємо під час війни: нові дані про стан повітря в Україні

Українські науковці вперше оцінили, як повномасштабна війна вплинула на якість повітря в країні – від миттєвих наслідків ракетних ударів до довготривалих змін у масштабах держави. Дослідження провели фахівці Національної академії наук України разом із міжнародними колегами. Результати опубліковані в журналі Environmental Science and Pollution Research та охоплюють період 2019-2024 років. Для аналізу використали супутникові дані, дистанційне зондування та наземні вимірювання.

У ході роботи вчені проаналізували тисячі вибухів, спричинених ракетними й дроновими атаками. Встановлено, що одразу після обстрілів концентрація шкідливих домішок у повітрі зростає в середньому на 100-400%, а в окремих випадках – більш ніж на 1000%. Такі сплески мають локальний характер і здебільшого пов’язані з пожежами, руйнуванням будівель і підняттям пилу.

Водночас довготривалі зміни якості повітря виявилися складнішими. На них вплинули руйнування промислових підприємств, перебої в енергетиці, масове використання дизельних генераторів, міграція населення та зміни транспортної активності. За три роки спостережень у великих містах концентрації зважених частинок загалом знизилися, тоді як у прифронтових районах зросли приблизно на 14%. Рівень діоксиду азоту зменшився на 10-30%, монооксиду вуглецю – переважно знизився, а діоксид сірки зростав у регіонах, де використовують більш «брудні» види палива.

Супутникові спостереження показали парадоксальну тенденцію: над більшістю території України загальний рівень забруднення знизився.

Це пояснюють скороченням промислових і транспортних викидів через руйнування інфраструктури та економічні зміни. Показовим прикладом стало покращення якості повітря в районі Маріуполя після зупинки металургійного комбінату «Азовсталь».

Екологи наголошують, що самі вибухи рідко спричиняють системні токсичні викиди. Основна небезпека виникає під час пожеж після влучань, коли горять пластик, полімери або старі будівельні матеріали, зокрема з азбестом. У повітря потрапляють альдегіди, феноли та інші небезпечні продукти згоряння. Якщо пожежі немає, утворюється переважно великий пил, який осідає протягом кількох годин.

Найгірші показники забруднення зафіксували у Харкові під час пожежі на ринку «Барабашово». У Києві, за оцінками експертів, повітря після обстрілів зазвичай очищується протягом трьох-п’яти годин завдяки швидкій ліквідації пожеж.

Науковці зазначають, що короткочасні епізоди забруднення не мають доведеного зв’язку з різким зростанням онкологічних чи хронічних захворювань. Водночас у вразливих груп (дітей, людей похилого віку, пацієнтів з астмою або серцевими хворобами) можливі тимчасові ускладнення.

Після обстрілів фахівці радять залишатися в приміщенні щонайменше кілька годин, провести вологе прибирання, обмежити перебування надворі та за потреби користуватися маскою. У разі погіршення самопочуття слід звернутися до лікаря. Дослідження підкреслює: головну небезпеку для повітря становлять не самі вибухи, а їхні наслідки, передусім пожежі та руйнування інфраструктури.