Діабетична полінейропатія: причини, симптоми, лікування

Діабетична полінейропатія (синдром ДПН) розвивається у людей з цукровим діабетом і може бути як першим симптомом діабету, так і з’явитися у діабетика «зі стажем». 50% пацієнтів з діагнозом «цукровий діабет» страждають на полінейропатію. Чому ж розвивається полінейропатія, які у неї симптоми та як лікувати?

Що таке діабетична полінейропатія

Полінейропатія – це стан, при якому на фоні тривалої гіперглікемії (високого цукру в крові) розвиваються метаболічні зміни та ішемія, відбувається пошкодження нервів.

За статистикою, у 8% людей, яким вперше ставлять діагноз «діабет», вже є полінейропатія. У половини хворих на цукровий діабет цей синдром розвивається через кілька років після виявлення діабету. Біль при полінейропатії відчуває кожен п’ятий діабетик.

Хвороба зазвичай розвивається поступово. В організмі людини на фоні гіперглікемії відбуваються серйозні порушення обмінних процесів, що негативно впливають також на судини та нейрони, швидкість і якість відновлення клітин нервів знижується. При діабетичній полінейропатії людина відчуває сильний біль, адже уражені сенсорні тонкі волокна.

Причини діабетичної полінейропатії

Серед причин синдрому ДПН – такі:

1. Високий рівень цукру в крові тривалий час. Гіперглікемія, що призводить до утворення токсичних сполук, – основна причина пошкодження нервових волокон та судин, які їх живлять.
2. Окислювальний стрес. Рівень вільних радикалів у людей, хворих на діабет, підвищений, тобто розвивається окислювальний стрес. Вільні радикали пошкоджують клітини (зокрема й нервові).
3. Порушення кровопостачання до нервів. При підвищеному цукрі в крові порушується також мікроциркуляція у дрібних судинах, що живлять нерви. Нервові тканини недоотримують кисень та поживні речовини, тому розвивається їхня деградація.
4. Резистентність до інсуліну або його дефіцит. У людей з діабетом першого типу порушується метаболізм глюкози, а у людей з діабетом другого типу розвивається резистентність до інсуліну, тому він перестає діяти так, як це потрібно.
   Обидва ці стани викликають полінейропатію.
5. Запальні процеси в організмі. На фоні постійно підвищеного рівня цукру в крові в організмі розвиваються хронічні запалення – вони пошкоджують нерви і погіршують їхню роботу.
6. Генетична схильність. Є люди з підвищеною схильністю до полінейропатії через генетичні фактори, що змінюють реакцію організму на високий рівень глюкози.

Що таке інсулінорезистентність?

Симптоми полінейропатії

При синдромі ДПН бувають різні негативні симптоми від легких до важких і залежать вони від типу уражених нервів, але ось ті, що зустрічаються найчастіше:

• поколювання або відчуття «мурашок» у кінцівках (зазвичай в стопах або пальцях ніг);
• оніміння або відчуття «ватних» кінцівок;
• біль (гострий, пекучий), що часто посилюється вночі;
• підвищена чутливість до дотику або, навпаки, знижена;
• порушення рівноваги через втрату відчуття положення тіла у просторі;
• слабкість м’язів, через яку людині важко ходити або підіймати важкі предмети;
• атрофія м’язів на фоні пошкоджень нервів, що їх контролюють;
• порушення координації рухів (особливо в ногах);
• проблеми з ШКТ (діарея, закрепи, порушення моторики шлунка);
• проблеми з серцево-судинною системою (зниження тиску при вставанні, тахікардія);
• проблеми з сечовипусканням (воно або утруднене, або є відчуття неповного спорожнення сечового міхура);
• порушення потовиділення (надмірне або недостатнє);
• сексуальна дисфункція (у жінок – сухість піхви, у чоловіків – порушення ерекції);
• сухість шкіри;
• поява виразок на ногах та ранок, що довго не загоюються (можливе інфікування та навіть гангрена).

Перелічені симптоми діабетичної полінейропатії можуть виникати поступово і з часом ставати все серйознішими.

Саме тому дуже важливо постійно контролювати рівень глюкози в крові і регулярно проходити обстеження, щоб почати лікування полінейропатії як можна раніше.

Венозні трофічні виразки: симптоми і лікування

Як лікувати діабетичну полінейропатію

Насамперед необхідно визначити причину полінейропатії. Цей синдром можна лікувати різними методами (препарати, фізіотерапія, реабілітація та хірургічне лікування). У кожному конкретному випадку важливий індивідуальний підхід до пацієнта – лікування полінейропатії залежить від причин і симптомів хвороби, швидкості прогресування і наявності якихось супутніх захворювань.

Лікування полінейропатії направлене на керування негативною симптоматикою, відновлення роботи нервів і недопущення розвитку ускладнень. Часто ефективність лікування залежить не лише від ендокринолога, а й від його співпраці з іншими профільними спеціалістами (невролог, кардіолог тощо).

Отже, як лікувати полінейропатію? Ось основні методи:

• Препарати. Це можуть бути протизапальні засоби, анальгетики, препарати для покращення кровообігу, вітаміни групи В.
• Фізіотерапія. Наприклад, електростимуляція нервів, масаж і вправи на м’язи можуть відновити нормальну роботу нервових закінчень.
• Реабілітаційні програми. Існує спеціальна реабілітація, що допоможе людині відновити втрачені функції, покращити мобільність і активність.
• Хірургічне лікування. Частиною комплексного лікування полінейропатії у деяких випадках може стати операція.